Українські банки йдуть в онлайн-бункер

9 грудня 2022, 10:50

В останній час декілька українських банків заявили про запуск дистанційних процедур випуску платіжних карток. Десятки інших зараз активно працюють над аналогічними алгоритмами, а частина готова буде представити власні рішення найближчим часом.

Це зовсім не данина моді і навіть не спроба наслідувати лідерів «у чорному», а відповідь банківської системи на нові виклики, що їх пред’являє війна.

Глобальний фінтех-інкубатор

Відео дня

У якомусь сенсі Україна стрімко перетворюється на фінтех-інкубатор світового масштабу. Українці, які роз'їхалися по всьому світу, рятуючи насамперед дітей від війни, зіткнулися з бюрократичним жахом, про який вже давно забули в Україні. З одного боку, це радикально підвищило їхню оцінку загальної цифровізації України, одним із драйверів якої стали саме банки. А з іншого — своїм щирим обуренням застарілою європейською системою вони активно просувають український фінтех-бренд на світовому ринку. Домогосподарки Німеччини та Швейцарії, а також їхні чоловіки-бізнесмени, відчувають непідробне здивування та захоплення, коли їхні українські гості показують, як можна відкрити рахунок та отримати банківську картку протягом 10 хвилин. В неділю. Ближче до півночі. На людей, які записуються на прийом до банку за пару тижнів до візиту, це справляє сильне враження.

Заради справедливості треба сказати, що українське фінтех-диво — заслуга не лише, а в якомусь сенсі - й не стільки банків. Без розробок Мінцифри, готовності НБУ до інновацій, нехай ми, банкіри, часто й вимагаємо більшого від регулятора, нічого подібного не могло статися. І все ж, будь-які технологічні інновації з’являються не завдяки, а всупереч. Вони одночасно є й відповідями на виклики, і викликами. Наприклад, для того ж таки регулятора.

Онлайн-бункер

Потрібно бути чесним: масова цифровізація українських банків розпочалася задовго до війни. Але саме російська агресія різко активізувала цей процес. Зараз навіть ті фінустанови, які дотримувались консервативної стратегії, наприклад, відмовляючись від розвитку роздрібного напрямку або роблячи ставку на розвиток офлайн-мережі, працюють над «онлайнізацією» своїх сервісів.

Україна стрімко перетворюється на фінтех-інкубатор світового масштабу

Це важлива складова загальної безпеки та стабільності банківської системи. Постійні тривоги, а тепер ще й віялові відключення електроенергії суттєво обмежують можливість нормального функціонування мережі відділень. До того ж, мільйони українців залишаються за межами країни — продавати їм послуги офлайн в принципі неможливо.

Саме ці обставини і змушують українські банки в екстреному порядку переводити ключові роздрібні продукти в онлайн. Сервера можна перенести за кордон, забезпечивши безперебійну роботу всіх систем, а відділення — ні.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Вирішувати проблему, а не «робити продажі»

Наступний етап ментальної трансформації українських банкірів — перехід від концепції продажу до концепції вирішення задач клієнта. Досі українські банки «продавали» лише два основні онлайн-продукти: мобільний додаток або платіжну картку. З точки зору банка логіка такого маркетингу зрозуміла. Карта, тобто рахунок, відкривають для клієнта доступ до решти послуг банка через так званий ДКБО (договір комплексного банківського обслуговування). Це свого роду ключ — «продавши» його, банк може «продати» клієнту будь-який інший продукт. Але з точки зору клієнта ситуація виглядає інакше.

Людина, яка шукає можливість розмістити вільні кошти на депозиті, не хоче ще одну картку. Ій потрібен банківський вклад. А внутрішня банківська кухня, всі ці реєстри рахунків, ій не цікаві.

Ця проста і очевидна теза досі чомусь залишалася поза увагою банкірів. Вони наполегливо продовжували продавати клієнтам картки, навіть коли насправді хотіли запропонувати депозит. Мовляв, встанови додаток, отримай картку, а потім оформлюй депозит. Але часи змінюються. Наприклад, днями ми запустили перший онлайн-депозит — алгоритм оформлення банківського вкладу, який починається з вибору умов депозиту, а не з подання заявки чи відкриття картки або встановлення додатку. 10 хвилин у смартфоні з застосунком Дія, ще трохи часу щоб переказати гроші на рахунок по IBAN або поповнити його у терміналі біля будинку без комісії, та депозит працює.

Виглядає просто, але практика показала, що це досить складний процедурно та технологічно продукт. Наприклад, щоб алгоритм ефективно працював, потрібно відмовитись від десятка різних вкладів у лінійці продуктів. Клієнт повинен мати можливість гнучко налаштувати вклад, просто вказавши необхідні параметри, а не ламати голову, чим один депозит відрізняється від іншого. Але набагато складніше перебудувати банківську ментальність.

Втім, впевнений, це питання не такого вже й великого часу. Безпрецедентні виклики, перед якими зараз стоїть українська банківська система, потребують нетривіальних рішень. Усвідомлення цього факту вже зараз змусило навіть запеклих консерваторів від банкінгу інвестувати у цифровізацію.

Ні, звичайно, банки не відмовляться від відділень зовсім. У цьому сенсі згаданий онлайн-бункер має стати природною частиною фінансового ландшафту. Але створений частково як відповідь на сучасні виклики, у майбутньому його роль буде значно більшою. У якомусь сенсі - навіть глобальною, враховуючи, наскільки круту рекламу українському банкінгу зараз за кордоном роблять українці.

Показати ще новини
Радіо NV
X