Бігти вдвічі швидше, щоб не відстати. Навіщо Україні бути швидкою державою

5 серпня, 10:56

Чому ідея «швидкої держави» має стати орієнтиром у процесі відбудови України та як має працювати економіка в найшвидшій державі світу.

Співавтори: голова комітету ВР з економічного розвитку Дмитро Наталуха, економіст Владислав Давидов.

На виступі у Верховній Раді Володимир Зеленський з гордістю говорить про українську швидкість. Ми швидко мобілізували суспільство, ми стали кандидатами на членство в ЄС, ми швидко відновлюємо постраждалі міста.

Відео дня

Швидка держава (fast state) поєднує кіберкратичний підхід із людиноцентризмом. Вона побудована навколо ефективного використання людського капіталу країни та оптимального залучення ресурсів.

Швидка держава — людиноцентрична система. Її головний ресурс — люди, а мета — забезпечити їхній розвиток та комфорт життя через оптимізацію процесів. Слова віце-прем'єра Михайла Федорова про те, що в Україні будують найзручнішу державу у світі — це якраз про fast state, державу-як-сервіс.

Швидкість потребує ефективності: всі можливі процеси повинні бути автоматизовані, а всі наявні ресурси повинні бути залученими у робочі процеси.

Коли ми говоримо про ефективний розвиток людини, маємо на увазі якісну освіту і підготовку людей, створення умов праці — мінімальні регуляторні обмеження, доступ до якісної інфраструктури, ринків капіталу для бізнесу. Важливим елементом є мотивація громадян — що змусить українців повернутись і працювати у своїй державі?

Основа індивідуальної мотивації — безпека, разом з нею якісна медицина і здорове життя. Обовʼязковим є розвиток особистих свобод і відносин власності. Адже власник є вільною людиною, але власник несе відповідальність перед своєю діяльністю і своєю землею. Прозорість відносин у економіці, розуміння своїх задач і визнання особистого вкладу у діяльність — це основа індивідуальної реалізації громадян.

Економіка швидкої держави працює як спіраль. Освічені люди створюють якісні фактори виробництва — розвивають інфраструктуру, підвищують ефективність використання ресурсів, розвивають ділові відносини, поліпшують доступ до фінансових ринків. За рахунок якісних факторів виробництва створюються конкурентні ринки і готова до конкурентного експорту продукція.

Швидкість потребує ефективності: всі можливі процеси повинні бути автоматизовані, а всі наявні ресурси повинні бути залученими у робочі процеси

Експортний потенціал українського виробництва приваблює іноземних інвесторів, які стають співвласниками українських компаній. Інтеграція міжнародного капіталу відкриває ще більше доступу на міжнародні ринки для українських товарів. Зростання місцевого виробництва і ринків сприяє економічному зростанню країни. Держава отримує ресурси на створення нових індустрій, для яких потрібні нові кваліфікації, нові фактори виробництва, нові ринки, які створюються через новий цикл розвитку людського капіталу.

Ланцюжок «Людина — Фактори виробництва — Ринки — Економічне зростання — Людина» працює у будь-якій економіці. Різниця лише у швидкості обертання цих циклів. Задача швидкої держави — прискорити ці процеси через поліпшення умов розвитку, зменшення навантаження та масштабну автоматизацію держпослуг.

Це можна зробити, базуючись на наступних принципах:

  • Швидкість — прискорення організаційних процесів через уникнення вакууму у держструктурах. Мінімізувати час очікування стосовно абсолютно всіх державних сервісів.
  • Ефективність — переоцінка використання ресурсів, економіка за визначенням стимулює приватний сектор через конкуренцію поліпшувати всі можливі процеси.
  • Визначеність — чіткі правила і процедури, які дозволяють формувати стратегії, прогнозувати власну діяльність та бачити очікуваний результат.
  • Залучення — постійна оцінка людського потенціалу, виробництва, фінансів стосовно їхнього використання в економіці. У швидкій державі люди не сидять без роботи, а банки активно фінансують виробництво.
  • Автоматизація — процеси мають бути настільки чіткими і спрощеними, щоб їх можна було розбити на прості функції і виконувати як компʼютерний скрипт. Спрощення рутинних процедур зменшить навантаження на людей і бізнес та звільнить найцінніший ресурс — людський час для стратегічних задач розвитку.

Прикладом такої програми може стати центр зайнятості.

Крок 1: Держава запроваджує центр трудової статистики, де зберігається вся інформація про працевлаштування в українській економіці (динамічний «Держкомстат»).

Крок 2: Люди, які перебувають у пошуку роботи, заповнюють стандартизовані анкети і проходять тестування на професійні навички і психологічні схильності.

Крок 3: Компанії у пошуку співробітників надають запити до центру.

Крок 4: Центр систематизує дані і відкриває API для приватного бізнесу — HR tech та EdTech.

Крок 5: HR tech та EdTech компанії змагаються за клієнтів — надсилають пропозиції щодо залучення спеціалістів або навчання претендентів на базі EdTech проектів протягом визначеного часу.

Таким чином держава:

• стимулює зайнятість у економіці;

• прискорює процеси перекваліфікації населення;

• полегшує роботу секторам HR tech та EdTech, зменшуючи їхнє інфраструктурне навантаження та відкриваючи доступ до ринку;

• поліпшує прозорість та прогнозованість економічної активності в країні, дозволяє підприємствам краще планувати свою діяльність;

• відкриває місце для нових професій та карʼєрних планів.

Такий підхід екстраполюється на інші економічні процеси, але головне залишається спільним: держава повинна надавати людям можливості власноруч реалізовувати економічну діяльність. Держава має зростати не за рахунок регулювання, а за рахунок людського капіталу і чесної ефективної конкуренції. Держава залишає економіку людям, але добре прибирає за собою.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X