Початок навчального року: До чого потрібно бути готовими?
В інтернеті ширяться жарти про те, що європейські діти, зазвичай, залишаються вдома, коли на вулиці сніжить або надмірно дощить. Наші ж ходять до школи під час снігопадів, ожеледиць, злив, і, звісно ж, під час пандемії, а тепер навіть війни.
Жарти виникли не на пустому місці, згідно з розпорядженням МОН в більшості українських освітніх закладах з першого вересня мало б початися очне навчання. Батьки та вчителі на цю новину зреагували по-різному, переважна більшість мала змішані почуття.
З одного боку, кожен переймається за життя та здоров’я дітей і задається питанням, чи варто так ризикувати та чи зможе школяр почуватись безпечно в школі? З іншого, батьки навіть при бажанні не можуть гарантувати дитині дома якісну альтернативну самоосвіту і усвідомлюють, що фізична безпека дитини вдома теж під питанням, а перманентного сидіння в гаджетах не уникнути. Тож розпочати якісний навчальний процес вкрай необхідно для того, щоб надолужити втрачене та здобути нове. До чого ж потрібно бути готовим?
Де почнеться навчання?
В прифронтових регіонах очне навчання не розпочнеться через надмірну небезпеку та відсутність і учнів, і вчителів. Школярі західних областей знаходяться у відноснішій безпеці, тому вони з першого вересня підуть до шкіл. В Києві також планують, що навчання почнеться. Наразі новоутворені комісії перевіряють готовність навчальних закладів прийняти учнів. У школах перевіряється:
- укриття, що мають бути обладнані для всіх учасників навчального процесу;
- належна робота систем оповіщення тривоги, зокрема відповідність для дітей з порушенням слуху та зору;
- наявність шляхів евакуації.
Крім того, рекомендовано провести заняття з надання першої медичної допомоги та тренування евакуації зі школи у разі повітряної тривоги.
Попри соціологічні війни на ниві освіти, які розгорнули не соціологи, а МОН vs Освітній омбудсмен з опитуванням про готовність батьків віддавати дітей на офлайн чи онлайн навчання з початку навчального року, робити будь-який прогноз — справа зараз невдячна. Результати так званих опитувань розійшлись настільки кардинально, що швидше схожі на цілеспрямоване поширення офіційної точки зору vs отримання інформації. В будь-якому випадку, багато батьків прийматиме рішення в останній момент з огляду на розвиток ситуації та особистих обставин.
Що варто мати на увазі:
- Реалії завжди відрізняються від теорії. На жаль, українське МОН часто видає розпорядження, які важко реалізувати на практиці. Наприклад, школам потрібно мати укриття, але грошей на їх будівництво немає. Часто не вистачає просто на безкоштовний WiFi, за допомогою якого кожен учень зміг би отримувати сповіщання про небезпеку. Батькам необхідно самостійно переконатись у безпеці навчального закладу та зрозуміти, чи вони готові відпустити дитину до школи в тому стані, в якому вона знаходиться.
- Відсутність вчителів. Велика кількість талановитих та досвідчених педагогів покинуло країну, тому при всьому бажанні перекласти всю відповідальність за якісну освіту на державну школу, робити цього не варто. Є спроби зобов’язати їх повернутись в школи, але це теж поки теорія. На жаль, частині батьків доведеться сподіватись на репетиторів або додаткові онлайн-заняття, щоб підвищити рівень знань дитини.
- Наявність практичних знань з надання першої медичної допомоги. Не дивлячись на те, що школам рекомендовано навчити дітей надавати допомогу, краще пройти спеціалізовані курси разом з дитиною та впевнитись у її/його практичних вміннях. Навик надавати першу допомогу може бути корисним протягом всього життя.
- Наявність вибору. Батьки мають право відмовитись від очного відвідування школи та обрати онлайн навчання, екстернат або індивідуальну форму навчання. До речі, українські школи сьогодні можуть та мають пропрацювати різні формати для дітей. Ми в MRIYDIY також спеціалізуємося більше на офлайні, але як школа розуміємо, що маємо подбати про українських дітей, які тимчасово лишаються за кордоном ще на рік. Тому втілюємо ще онлайн-навчання, екстернат, щоб подбати і про тих, хто за тисячі кілометрів від дому або ж в Україні, але в небезпечніших регіонах.
- Поговорити на незручні теми. З дитиною варто обговорити можливі форс-мажорні сценарії для того, щоб її підготувати. Наприклад, до кого звернутись по допомогу у разі відсутності зв’язку з батьками, як поводитись у разі тривоги, коли дитина сама по дорозі до школи та інші питання.
Як почнеться навчальний рік для кожної дитини — це в першу чергу зважене рішення родин і їх велика спільна відповідальність зі школою, тому марно сподіватись, що хтось інший вирішить цю дилему краще за цей тандем. Через те, що українські школярі будуть навчатись, так чи інакше знаходячись під загрозою, кожного з них можна назвати героєм. Незважаючи на всі намагання ворога знищити все українське, наша освіта продовжує виконувати свою функцію, молодь продовжує мріяти та діяти, а найменші — пізнавати свою історію, щоб вирости та не повторити її помилки. Залишається лише побажати кожному учню мирного навчального року та реалізації своїх талантів, а батькам — спокою та моментів, в які серце переповнює гордість за своїх дітей.
