Конкурентний медіа-бізнес, що окупається. Як це працює у США

27 січня 2020, 17:00

До захоплення українського ТБ-ринку глобалистами залишилося кілька років. Але не все так просто

Новорічні та Різдвяні вихідні стали можливістю зробити невеличку паузу та порефлексувати на тему, чим надихатися у зарубіжних медіакомпаній, аби нарешті наблизити українські до, на перший погляд, складно досяжного статусу — прибутковий конкурентний бізнес.

Відео дня

Восени разом із колегами ми вирушили в менеджмент-тур #плюсивсша, який передбачав знайомство із успішними та високотехнологічними глобальними медіагравцями для отримання досвіду від гігантів світової медіаіндустрії. Їх перелік був невипадковим − компанії — лідери у своїх сегментах як в Америці, так і на світовому ринку.

Кожна з сильною бізнес-позицією, показує стрімку динаміку власного зростання і є фінансово успішною, тому інсайти та кейси, якими вони поділились — скарбниця практичних відповідей на питання, які вже сьогодні стоять і перед українським ринком. Звісно, в інтернеті доступно багато статей та записів публічних виступів топ-менеджерів та ключових фахівців цих компаній, але найцінніше можливо дізнатись, звісно, при особистому спілкуванні.

Для себе я виокремив наступні важливі речі, які, впевнений, стануть у нагоді кожному українському медіаменеджеру.

До захоплення українського ТВ-ринку глобалістами залишилось декілька років. Але не все так просто. Безумовно, популярність телевізійного контенту виробництва таких платформ як HBO, Netflix, Hulu чи інших зростає у нашій країні швидко, але після близького спілкування з їх представниками стало очевидним, що для деяких із них Україна є цікавою у далекій перспективі, але, банально, економічно невигідною. Принаймні, на найближчих декілька років: трансляція окремих ТВ-продуктів не покриває навіть вартість технічного рішення, відповідно, плата за користування сервісами є зависокою для локального українського абонента.

Про що це говорить? Про те, що у вітчизняних виробників контенту ще є запас часу для того, щоб наситити наш ринок якісними власними ТВ-продуктами, зробити його конкурентним та підготувати глядача до повноцінного вторгнення цих глобалістів. Немає конкуренції - немає розвитку, тому поки вони лише розмірковують про вихід на наш ринок, ми вже можемо готуватись до цієї можливості.

Супутник залишається актуальним способом ТВ-дистрибуції в США. Загальна кількість домогосподарств, які дивляться телебачення через супутник, складає близько 48 млн. Цей факт став для мене відкриттям. Напевно, другий за кількістю абонентів спосіб дивитись ТБ — через кабель.

В Україні цифри супутникового дивлення суттєво відрізняються, проте, варто враховувати, що наша країна лише починає наздоганяти технічну телевізійну відповідність зарубіжним. Зокрема, кодування супутникового сигналу, яке вже 28 січня нарешті буде впроваджено у нас — чудовий приклад того, що український ринок платного телебачення нарешті розвивається у правильному напрямку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Американські ОТТ-платформи переживають ті ж самі проблеми, що й українські: ексклюзивність контенту та його санкціоноване використання, перетікання глядачів від однієї платформи до іншої та диверсифікованість сервісів

Американські ОТТ-платформи переживають ті ж самі проблеми, що й українські: ексклюзивність контенту та його санкціоноване використання, перетікання глядачів від однієї платформи до іншої та диверсифікованість сервісів. Особливо це відображається на супутникових платформах, де і щорічний відтік абонентів на інші платформи становить близько 1,5 млн за останні 3−4 роки. У кабельних мережах, теж.

До речі, останнім часом відбувається перехід у ОТТ, і це не дивно: місячна підписка абонентові кабелю коштує 60−70 доларів, у той час як, наприклад, Disney+ чи Netflix − в межах 6−10 доларів.

Ринок телевізійних послуг США є дуже і дуже висококонкурентним — кожна з платформ настільки сильно утримує свого глядача, що середня кількість підписок на одного абонента в США на рік складає 6,5. Ви тільки уявіть це — 6,5 сервісів, за які глядач щорічно сплачує та дійсно використовує усіх їх.

Американський телевізійний ринок не потребує захисту на законодавчому рівні, на відміну від українського. Враховуючи той факт, що американський ТВ-ринок сам глобалізує, а не піддається глобалізації, його учасники не потребують захисту від зовнішніх загроз, на відміну від українського.

Для цього зараз триває підготовка першого вітчизняного закону про медіа. Його ціль — зафіксувати середовище та умови, в яких мають розвиватись українські медіа. Під «медіа» ми розуміємо не стандартний набір — телевізор/радіо/газета — а й інтернет-платформи, сайти, ресурси блогерів. Не варто сприймати його як обмеження для вітчизняних мовників: мова йде про їх стимулювання до створення нового, цікавого та, головне, локального і зрозумілого глядачеві продукту.

Що для американського виробника добре — для українського може стати руйнівним. Попри незручність для американського абонента в отриманні бажаного контенту із великої кількості різних платформ, замість однієї, питання щодо створення такої уніфікованої платформи навіть не стоїть: американський ринок є настільки великим та містким, що кожна із платформ хоче бути і, по факту вже є, цілком індивідуальною і самодостатньо, аби саме заради її сервісу та контенту абонент купував підписку.

Хоча, у ряді європейських країн, наприклад, у Франції, Британії, Німеччини та Іспанії, такі уніфіковані платформи є доволі дієвим способом захистити локальних виробників контенту від американських глобалістів. І це, до речі, не тільки бізнесові рішення − вони підтримуються і на законодавчому рівні.

«Надплатформи» вже скоро стануть звичною справою. На сьогодні виробники спеціалізованого обладнання для потреб медіа вже перестали бути просто виробниками — вони теж адаптуються під реалії та стають одночасно агрегаторами і концентраторами класного контенту. Для прикладу, виробник Roku є першою успішною «надплатформою», який створив операційну систему, що стала своєрідним паркінгом для інших платформ, надаючи доступ абоненту одразу до багатьох сервісів. Ось ці хлопці дуже круті і поки що вони точно на крок попереду.

У США проблема піратства має мінімальні масштаби, адже населення має іншу культуру споживання контенту та інше ставлення до нього. Люди поважають чужу працю, авторський твір, зважають на законодавство. Там закон працює чітко — якщо ти порушив його і несанкціоновано використав контент, то дуже швидко тебе вирахують та притягують до відповідальності. Що ж стосується України — ми, на жаль, на декілька кроків позаду, проте вже зараз виробники контенту активно працюють над тим, аби їх наздогнати.

Особлива роль у цьому процесі відведена новому поколінню, яке мислить вже більш по-сучасному. Хоча, варто констатувати, що усі вікові категорії українців розпочинають змінювати свою думку з приводу багатьох речей. Погляньте на ті ж банківські картки − ще 10 років тому думка про отримання пенсії на банківську картку нашими батьками сприймалась доволі критично, а сьогодні - норма. Така ж участь чекає і на сферу споживання контенту.

І хоч усі ці пункти вище дають нам можливості для аналізу та досліджень, насамперед варто пам’ятати, що розвиток у будь-яких сферах цілком у наших із вами руках. Якщо виробники надаватимуть якісний сервіс та ексклюзивний продукт — споживачі цінуватимуть його та готові будуть сплачувати за нього. Це лише питання часу, нашої готовності до змін та розвитку нашої із вами культури.

Показати ще новини
Радіо NV
X