Сергій Куюн

Директор консалтингової компанії А-95

Український Кабмін запровадив санкції у відповідь щодо російських нафтопродуктів. З’ясуємо, наскільки сильного удару завдано і по кому.

Дизельне паливо. Запроваджено мито 2% (близько 350 грн/т або 30 коп./л). Обсяг постачань обмежений 2,5 млн т, все понад буде обкладатися митом 25%. Така квота по суті відповідає нинішньому річному імпорту ДП з Росії (2,7 млн т у 2018 р.).

Росія залишилася при своїх, хіба що позбавлялася перспективи нарощувати постачання. Додатково запрацюють білоруси і імпортери морем, які будуть забезпечувати зростаючий ринок дизельного палива. Корпоративний сектор і промисловість як основні споживачі дизельного палива і платники податків будуть платити більше.

Бензин. Віднесений урядом до розряду «чутливого» імпорту, хоча постачань бензину з Росії немає. Мито 0. Росія знову не постраждала.

Скраплений газ. Як і бензин, віднесений до «чутливого» імпорту, мито 0, квот немає. Знову Росія при своїх. Її частка дійсно велика, як і щодо ДП — 40%. Але якраз тут мито було б доречнішим, і не 2%, а краще 20%. Це б дало 1,3 грн на пістолеті, але водночас зберегло б його привабливість для водіїв (близько 15 грн/л або 50% від ціни бензину або «нормативне» значення). Але головне, це б зробило привабливим імпорт з альтернативних напрямків, зокрема з моря. Також це б дало гарний заробіток внутрішнім виробникам.

Висновки

Рахунок 1:1. «Порожні» квітневі санкції отримали адекватну відповідь від українського Кабміну. Для ринку вони не матимуть ніякого значення, як і для російських постачальників. Тим часом перед державою стояло завдання посилити альтернативні канали постачання нафтопродуктів і надати стимул внутрішній нафтопереробці.

На мій погляд, єдине, що показове в цій історії, так це сам по собі факт введення мит і квот на імпорт світлих нафтопродуктів. Не пригадаю я подібних прецедентів.

Текст опубліковано з дозволу автора

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.