Якою має бути митниця в сучасній державі

10 вересня 2020, 14:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Чому українська митниця має план по зборах? План щодо донарахування платежів? У чому логіка такого планування?

Абсолютно природно, коли в бізнесі ставляться цілі, завдання, плани. Бізнес впливає на реалізацію цього через маркетинг, через просування товару, навчання співробітників і т. ін. І залежно від того, як це зроблено — план або виконується чи ні.

Відео дня

А митниця — це орган-статист. Скільки бізнес доставив товарів — стільки митниця зобов’язана зібрати податків і зборів. Навіщо уряд прописує митниці плани зі збору? Якщо конфліктні плани, як у відділі продажів, вони повинні їх виконувати — і ось тоді й починається корупція і тиск на бізнес. Наприклад, підвищення митної вартості, щоб виконати план.

Як приклад можна розглянути, як працює митниця в Китаї. Митниця там максимально комп’ютеризована, застосовуються останні технології. Наприклад — виписані всі алгоритми ризиків, і комп’ютер сам, автоматично вибирає, який контейнер, який вантаж поставити на контроль. Усунено людський фактор. Та коли цей ризик визначився — ніхто не має права не виконати перевірку.

Це ж зовсім не складно — виписати чіткі алгоритми, усунути людський фактор і цим ефективно користуватися, мінімізуючи корупційну складову.

Ще в 2009 році була пропозиція компаній-логістів: давайте зробимо API-інтеграцію з митницею Китаю. Китайська митниця дала згоду, що буде вивантажувати експортні цілі. Але досі це нереалізовано.

У нас 30−40 ключових для України країн-імпортерів, ми можемо здійснити всього 40 API-інтеграцій та отримувати необхідну митну інформацію автоматично в момент відвантаження товару від митниці-відправника. Завдяки цьому можна усунути значну частину проблем на митниці.

Ми дивуємося розвитку Китаю, а він просто має план розвитку на 50 років заздалегідь. І не змінює план щороку, а тільки доповнює, оновлює, виходячи з поточної ситуації. Нам також варто було б узгодити єдиний план розвитку митниці, затвердити його всім представникам влади консенсусом і потім просто його реалізовувати. А у нас виходить так, що кожна нова влада хоче новий план реформи, хоче свого главу митниці, нові KPI. Так неможливо побудувати сучасну митну службу.

На думку бізнес-об'єднань, для успішної реформи митниці необхідно реалізувати декілька ключових завдань:

  • митниця повинна стати максимально автоматизована, в ній маю бути мінімально присутній фактор прийняття рішень людиною, на кшталт Естонії, Сінгапуру, Китаю;
  • обмін даними між митницями основних країн-імпортерів має відбуватися в автоматичному режимі: це позбавить головного болю з індикативу на товари;
  • у митниці не має бути плану зі збору платежів до бюджету, оскільки це державний сервісний орган, а не той, що самостійно створює і генерує надходження в бюджет;
  • співробітники повинні мати ринкові заробітні плати, вони не мусять перейматися тим, де б отримати додатковий заробіток;
  • топ-менеджерів митної служби мають добирати на відкритих конкурсах, за участю у виборчих комісіях експертів та бізнесу.

Понад рік тому Мінфіном було напрацьовано комплексний план реформи податкових і митних органів, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів 542-р. Наприкінці 2019 року реформи Податкової та Митної служб почали розгортатися за планом: зокрема, в Державній митній службі України були проведені кадрові ротації керівників митниць — керівний склад оновлено на 50%. Однак до початку 2020 року нові керівники ДПС і ГТС були несподівано звільнені, і реформи зупинилися.

На засіданні Національної ради реформ 30 червня 2020 року, в якому взяли участь представники всіх гілок влади, було погоджено концепцію комплексного реформування митниці. Створення відкритих митних просторів, підвищення зарплат митників, модернізація інфраструктури митниць, автоматизація і діджиталізація митної системи — все це передбачено концепцією. Згідно з документом, митниця повинна відійти від бюрократичних процедур і стати зручним сервісом для бізнесу. Реформа передбачає посилення відповідальності за порушення митних правил та уніфікацію митних ставок.

Для реалізації концепції Офісом простих рішень були напрацьовані та направлені до Офісу Президента і КМУ відповідні проекти нормативно-правових актів. Відтоді минуло вже більше місяця. Тисячі підприємств України, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність, чекають ухвалення необхідних НПА. Відсутність якісної реформованої митної служби роками спотворює конкуренцію і призводить до недоотримання державним бюджетом, згідно з розрахунками аналітичних центрів, суми від 60 до 90 млрд гривень щорічно.

Представники бізнесу багато років чекають справжньої інституційної реформи митної та податкової служб. Бізнес сподівається, що численні спроби провести реформу цих служб нарешті закінчаться успішно, узгоджена Нацрадою реформ концепція буде реалізована і вже з наступного року запрацюють оновлені служби, будуть реалізовані всі ключові зміни, згадані вище.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X