Як подолати корупцію. Право на запис правопорушення та спецзасоби

26 вересня 2019, 11:30

Навіть відкрито записавши на відео, що відбувається, ви навряд чи зможете пред’явити це в суді. Абсурд? Ні, тонкощі законодавства

Продовжую серію публікацій і пропоную поговорити про право на запис правопорушення та спецзасоби.

Відео- та аудіофіксація

Як не здається це абсурдним пересічному громадянину, але навіть відкрито записавши на відео, що відбувається, ви навряд чи зможете пред’явити це в суді. Це можна вважати тотальною змовою, але судді як один категорично не приймають як доказ відео та аудіоматеріали, як правило, без достатнього законного обгрунтування для такої відмови. Це не лише загальновідомий факт для юристів, але перевірено багаторазово в особистій юридичній практиці.

Відео дня

Закоренілі хабарники навіть будуть вам сміятися в камеру, бо знають, що ваші старання марні, бо захищені муром процесуальної практики, де немає місця таким доказам.

Це ж стосується і телефонних розмов. Практично у всіх сучасних смартфонах вбудований диктофон, який може записувати дзвінки. Якось мені зателефонували і вимагали хабар. Я представив запис у правоохоронні органи, а також в суді. Думаєте, хтось був покараний? Нуль. Іншим разом мені телефонували і погрожували, звісно, я не зміг притягнути кривдника до відповідальності. А одного разу на судовому засіданні суддя наказав мені прибрати диктофон, а на моє запитання «На якій законній підставі? Робота державних органів публічна, а цей судовий процес відкритий», — я отримав порцію зашкварної брані. Але показовим був інший випадок, який посів Топ-1 в моїй особистій аудіоколекції. Я не отримав судові документи, і на мою вимогу надіслати судові документи відповідно до закону старший секретар суду заявила, цитую: «Тут не діють „ваші“ закони, ми самі вирішуємо, як і що надсилати». Цей перл посадової особи я надіслав голові суду та в судову адміністрацію. Але відповідь була потішна, вони «перевірили обставини і не знайшли порушень». На чорне можна сказати біле, бо аудиозапису для них не існує.

Однак, тут є важливе питання. Якщо робота посадовців є публічна і їм немає що протиставити, то при фіксуванні порушень громадян, чи тих самих посадовців не підчас виконання обов’язків, ви стикаєтесь із правом на особисте життя, на таємницю листування і зв’язку. Оскільки судова система в силу своєї порочності не змогла провести розумну межу в понятті «приватного», саме законодавець має тепер визначити це законом, і покласти край хибній судовій практиці.

Наприклад, в разі хтось на очах вчиняє правопорушення, то може бути записаний свідками на відео/аудіо/фото, так само якщо це побачив або міг би побачити будь-хто сторонній. Такий запис має бути прийнятий законним доказом до розгляду, незалежно від того, чи це випадковий запис, або ви передбачали вирогідність правопорушення і завчасно почали фіксувати. Тут, однак, мають застерегти «прийнятий законим доказом до розгляду» не значить, що він має безумовну доказову силу, як і будь-який доказ він може и має бути досліджений на достовірніть і справжність.

Приватність дзвінка або особистої розмови тет-а-тет також не може вважатись порушеною, якщо фіксацію веде одна зі сторін такої розмови, навіть приховано. А яка різниця приховано, чи ні, я записую співрозмовника? Адже розмова — це об'єктивний факт, який чують ваші вуха і ваш звукозаписуючий пристрій. І в незалежності від чого, кожний має нести відповідальність за свої дії. Інакше, де логіка? Вимагати хабар — незаконно, і записати вимогу хабара — незаконно.

Лінією розмежування, по якій відокремлюємо право на приватне життя та таємницю, є проникнення третьої сторони без згоди в особистий простір.

Скажімо, бесіду підслуховує (записує) особа, яка безпосередньо не є її стороною, тобто без дозволу хоча б однієї зі сторін розмови. Це повинно вважатися незаконним втручанням, але може бути санкціоновано судом на запит правоохоронних органів. А от якщо вам телефонують і ваш смартфон це записує, то це проблема вашого співрозмовника, що він говорить, погрожує вам, вимагає хабара, тощо. Таке технічне фіксування має бути легітимним та достатнім доказом для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Із точки зору цивільного права, якщо така розмова (діяння) не містить кримінальні ознаки, то ви не зможете без дозволу співрозмовника її десь використовувати. Ці норми є і їх не потрібно міняти. Але навіть не маючи такого дозволу для використання в цивільних відносинах, ви повинні повне право без жодних застережень представити це в правоохоронні органи.

Безумовно, це право має бути застосовано не тільки в антикорупційних справах. Я часто також стикався в судовій практиці із тим, що фото, відео та аудіо записи, не приймають суди в справах про захист прав споживачів. Нібито, якщо ви робите в супермаркеті фото без дозволу, то це незаконний доказ. Але це також хибна логіка. Діяльність будь то магазину, ресторану чи фінансової установи — це публічна діяльність, і якщо на прилавку лежить неякісний товар, чи ви бачите маніпуляцію із ціною, чи вам відмовляють у гарантії на товар — все це об'єктивні факти, які ви маєте право зафіксувати, так само, як це бачать і чують ваші глаза та вуха.

Для повноти варто зазначити, що не останнім моментом в правозастосуванні стала справа майора Мельниченка у 2011 році, охоронця президента Кучми, який записував на диктофон високих посадовців. Нажаль, ця справа не лише не розв’язала питання, але її деякі формулювання ще більше поглибили проблему.

Цю законодавчу інновацію бояться як вогню політики із чиновниками, недобросовісний бізнес і самі судді. Безумовно вона стане потрясінням для всієї системи.

Скасування «спецзасобів»

Спецзасоби — це вотчина СБУ. Зараз кулькову ручку з відеокамерою та подібні речі можна купити на Аліекспрес за кілька доларів. Однак, отримання поштою таких речей, володінням і використання є небезпечним. На вас можуть відкрити кримінальне провадження через використання так званих «спецзасобів». Наприклад, чернігівський підприємець замовляв на Аліекспрес наручні годинники із диктофонами і продавав у своєму магазині, але СБУ вирішило, що він займається протиправною діяльністю.

Один із експертів коментує, що «спецзасоби», це не врегульоване законом поняття, а СБУ на свій розсуд тлумачить, що є протиправним. Мало того, кримінальна відповідальність, як і саме поняття «спецзасобів», відсутнє в розвинутих країнах. Але Україна, йде шляхом Росії, де такі випадки, коли покупець прийшов на пошту забрати замовлення з онлайн магазину, а опинився за гратами — взагалі стали нормальним явищем.

Приклади товарів онлайн магазину Aliexpress
Фото: Приклади товарів онлайн магазину Aliexpress

Як стає очевидним, цей пункт безпосередньо пов’язаний із попереднім і тут криється важлива деталь. Без скасування «спецзасобів», перший пункт — тобто право фіксувати правопорушення — не запрацює. Результатом, буде порожнє право, яке неможливо реалізувати, бо спецзасобом можна буде ситуативно визнавати будь-який пристрій, а значить — поза законом.

Якось на користь залишення кримінальної відповідальності за спецзасоби я почув думку, що нібито, нехай це буде, бо це справа правоохоронців ловити злочинців і користуватись технічними засобами. Але давайте визнаємо, що це не працює. Українська правоохоронна система на всіх рівнях справ показує свою неефективність. Вона просто навіть фізично не в змозі охопити масштаб проблем із корупцією, деінде будучи частиною цієї проблеми.

Тому можливості з правового самозахисту мають з’явитися у громадян, і поняття «спецзасобів» або виключити зовсім (взагалі, це пережиток із радянського КДБ). Або, якщо все ж будуть знайдені аргументи на користь залишення, то потрібно розмежувати їх не по технічних ознаках, а за фактом порушення чи не не порушення таким засобом особистого простору і таємниці зв’язку. Простіше кажучи, якщо я перебуваю в кімнаті і веду особисту бесіду, і диктофон у мене працює у вигляді гудзика, то це не є застосуванням спецзасобу, бо я є стороною цієї розмови (див. аналогічні пояснення в першому кроці «Право на відео і аудіо фіксацію правопорушень»). А ось якщо третя особа підклала хоча б самий звичайнісінький диктофон без відома і згоди хоча б одного учасників розмови — це кримінальне порушення. Тобто важливий не сам пристрій і його технічні характеристики, а факт порушення ним приватного простору.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X