Як позбутися стресу і занепокоєння. П’ять порад керівникові

13 червня 2021, 13:00

Як лідеру вийти з тривалого тривожного стану? Як хоч трохи пом’якшити щоденний стрес, пов’язаний з відповідальністю за людей і бізнес?

Почасти має рацію той, хто стверджує, що керівна посада і стрес — поняття невіддільні. Керувати бізнесом стає складніше — вплинути на законодавство, яке швидко змінюється, неможливо, а карантинні обмеження позбавляють колишньої гнучкості. Кордони майже на замку, співробітники працюють дистанційно, але рішення доводиться приймати швидше і сміливіше, ніж це було вчора.

Відео дня

Тривога і стрес: через що ми хвилюємося?

Що таке стрес насправді? Це фізіологічна реакція тіла на гормональному рівні. Вона розвивається, «розкручується», коли мозок «бачить» небезпеку для життя.

Простий приклад. Ви йдете ввечері неосвітленим провулком. Розумієте, що вже хвилин п’ять за вами слідує двометровий здоровань підозрілої зовнішності. Ви прискорюєте крок — він теж. Напевно ваш мозок побачить «загрозу», він «знає» масу підтверджень — адже було, що когось наздогнали, побили, обікрали — сформований образ міцно засів у голові.

Як результат, організм запускає бурхливі біохімічні реакції — гормони стресу змушують серце битися швидше, навіть у мороз виступає піт, м’язи напружені, табуни думок ганяють туди-сюди.

А хто сказав, що небезпека реальна? Людині, яка рухається за вами, «пощастило» зі статурою і вона так само як і ви поспішає додому. А ще вам двом, виявляється, просто по дорозі. Але чехарда думок не дасть вам йти спокійно. Ба більше, цей випадок, з усіма неприємними відчуттями і мурашками по спині, ви будете згадувати ще не раз.

Але найнеприємніше в цій ситуації — це те, що гормональний сплеск і його наслідки переносять вас у змінений стан свідомості. І приймати правильні (зважені) рішення в цьому випадку практично неможливо.

А тепер уявіть: керівник проживає в такому «стані переслідування» постійно. І завжди повинен думати і вирішувати не тільки «за себе», а й за всіх, хто у нього в підпорядкуванні. Усвідомленість і адекватність сприйняття ситуації йому просто необхідна.

Шукаємо вихід — позбавляємося від «тунельного бачення»

Колись, тисячі років тому, цей механізм рятував людину від хижаків. Якщо мозок бачить загрозу, то все сприйняття вже концентрується виключно на ній. Людина ніби застряє в тунелі, бачить тільки небезпеку, а всі органи чуття починають працювати в особливому режимі: «непотрібна» інформація відсікається, увага зосереджується на вузькому коридорі можливого виходу з проблеми.

Цей феномен отримав назву «тунельне бачення». Так, дійсно, іноді стрес ніби підштовхує і змушує діяти нестандартно.

Але тривалий тунель призводить до негативних наслідків: звуження мислення веде до погіршення реакції, що згодом призводить до неадекватних рішень або дій.

Приклад. З якоїсь причини ви недолюблюєте шефа. Постійний дискомфорт у спілкуванні став нормою. Але начальство не вибирають, та й зі своїми обов’язками у довіреному вам підрозділі ви справляєтеся на відмінно. раптова перевірка «виявила прогалини» — викликає начальник, ви готуєте пояснення. Одне питання «не за планом» вводить вас у ступор — що відповісти незрозуміло. І тільки вийшовши з кабінету, ви згадуєте, що можна було сказати/заперечити. І це все виглядає тепер так безглуздо.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Це і є наслідки «тунельного бачення», коли мозок у стані стресу не бачить очевидного, він позбавляється від свободи мислення і прийняття правильних рішень.

Прості рекомендації: 5 способів уникнути стресу й уникнути неправильних рішень

Стрес на керівній посаді неминучий.

Але якщо вже «це» сталося і емоції зашкалюють, а нерви на межі, саме час спробувати поради з практики психології і нейрофізіології:

1. Зробити паузу перед прийняттям рішення: спочатку справляюся з емоціями, потім вирішую, що робити.

Неправильно:

  • йти і відразу «з'ясовувати стосунки»
  • журитися: «все пропало»
  • негайно проявляти активність, щоб «не втрачати час»

Правильно:

  • витримати паузу, щоб знайти оптимальну стратегію ведення переговорів
  • сприйняти і переосмислити невдачу, як корисний урок з подальшими висновками
  • продумати способи реорганізації бізнесу для ефективного розв’язання цієї проблеми.

2. Переключити біохімію тіла в стресовому стані: спрямувати енергію організму в позитивне русло.

Неправильно:

  • «пережовувати» ментальну жуйку, розмірковуючи «а от якби…» і переживати неприємну ситуацію знову і знову.

Правильно:

  • зайнятися спортом (ходьба, пробіжка, похід у спортзал, активні ігри);
  • облитися холодною водою — термічний шок моментально відновлює фізіологію тіла.

3. Змиритися з тим, що трапилося: організм відгукнеться спокоєм, якщо відсторонено пережити ситуацію.

Неправильно:

  • звинувачувати інших у своїх проблемах.

Правильно:

  • усвідомити, що світ сповнений як негативу, так і позитиву
  • спробувати спрогнозувати найгірший результат ситуації, запитати в себе «Я від цього помру?» і дати чесну відповідь
  • прийняти наявність ризику в будь-якому рішенні.

4. Довести ситуацію до абсурду: посилити негативні емоції і проаналізувати реакцію організму.

Практика називається «парадоксальна інтенція»:

  • якщо не вдалося переключитися і змиритися, знайдіть відокремлене місце і спробуйте ще раз пережити стресову ситуацію, але з посиленими відчуттями.

Напружтеся, накажіть собі не спати і думати тільки про те, що трапилося, стисніть кулаки і здригайтеся всім тілом. Є можливість — закричіть.

У певний момент захочеться запитати в самого себе: «Агов, у тебе з головою все гаразд? Це щось змінить? Заспокойся, все вже минуло!»

Відмінна техніка — допомагає 100%.

5. Вибухове фізичне навантаження: для тих, кому не допомогли всі попередні поради.

Щось екстремальне, на кшталт стрибка з висоти (парашут, джампінг, трамплін або навіть батут) перемикає мозок на «переживання» звичайної (природної) небезпеки.

Правила розумної поведінки — як не потрапляти в тунель

Лідер платить за високий статус. Ціна — нерви і постійний стрес. Як знизити плату?

Будуйте свою щоденну реальність за простими принципами:

1. Ставте досяжні (реальні) цілі і йдіть до них маленькими кроками.

2. Навчіться відрізняти головне від другорядного: «Прагни до найвищої з доступних тобі цілей і не вступай у боротьбу через дрібниці» — казав Ганс Сельє, біолог і засновник вчення про природу стресу.

3. Реально оцінюйте свої можливості: з чим би не зіткнулися, подумайте спочатку — чи варто боротися.

4. Розвивайте гнучкість мислення, вміння дивитися на проблему з різних сторін.

5. Заздалегідь готуйтеся до несподіваних поворотів подій. Змиріться з наявністю ризику і позбавляйтеся від ілюзій.

6. Намагайтеся зрозуміти оточуючих, їхні мотиви і переживання. Це дозволить уникнути зайвих зіткнень і відновити психологічний комфорт у взаєминах.

7. Отримуйте позитивні уроки з усього, що відбувається навколо. Будь-який досвід є позитивним, за умови правильного його осмислення. Такий підхід до життя значно розширить ваші можливості і прискорить адаптацію до нових умов.

«Наше життя є те, що ми думаємо про нього», — сказав Марк Аврелій. Справжні лідери — це ті, кого ситуація не застає зненацька. Вони вміють передбачати події і уникати неприємностей. Хтось скаже, що це «щасливчики» або просто добре поінформовані люди? Почасти так, а ще й тому, що вони діють активно і раціонально, усвідомлено підходять до будь-якої стресової ситуації, не даючи їй розвиватися «в голові».

Будь-який стрес — це суб'єктивна оцінка мозку, а не реальність. Механізм розкрутки стресу запускають лише наші помилкові або неадекватні очікування і бажання.

Показати ще новини
Радіо НВ
X