Український водень. Чому в нас є шанси перемогти в двобої з Газпромом?

10 листопада 2021, 12:01

Як впоратися із газовим шантажем РФ.

Уявіть: 2035 рік, Україна не страждає від газових забаганок РФ, а сама є енергетичним лідером Європи. І все це — за допомогою «зеленого» водню, який у нас є можливість виробляти завдяки величезному потенціалу відновлюваних джерел енергії. Ні, це не фантазія, а реальна можливість. І я розкажу, як це реалізувати. Але спочатку — чому це важливо?

Відео дня

Черговий газовий шантаж із боку РФ

Газовий шантаж Газпрому, який підняв ціну на природний газ до майже 2 тисяч доларів за тисячу кубів, показав — головний той, у кого є ресурси, а не той, хто має гроші. Десятиліттями РФ задавала правила брудної «гри», скуповуючи західних топ-чиновників, які залюбки просували кремлівську повістку на ринку ЄС. Україна била на сполох досить давно: наші високопосадовці пояснювали європейським лідерам, що добудова «Північного потоку-2» неминуче супроводжуватиметься кризовими явищами на традиційних вуглеводних ринках. І Росія обов’язково використає ситуацію, що складатиметься, щоб тиснути з метою швидкого введення в експлуатацію нового газогону.

Але розв’язавши чергову газову війну, утримуючи європейські газосховища майже порожніми, російські стратеги трохи переграли. Європейці зрозуміли, що зміна розстановки сил на енергоринку стала буквально життєвою необхідністю. А найскоріший перехід на «зелену» енергетику та «зелений» водень здатний не тільки зупинити процеси глобального потепління, але й назавжди дати відсіч небезпечній та загарбницькій політиці російського «Газпрому».

Рекордно високі ціни на газ підштовхують до водневого переходу

ЄС постійно наполягав на тому, що його політика в області клімату та енергетики спирається на три стовпи: надійність поставок, доступність та сталість. Якщо говорити про природний газ, то до нього є запитання за всіма трьома пунктами.

Аналітичний центр Ember (Великобританія), що спеціалізується на проблемах клімату, підрахував, що через різке зростання цін на імпортний газ виробництво електроенергії на газових електростанціях Великобританії стало у 3 рази дорожче, ніж виробництво електроенергії на сучасних вітрових електростанціях, і у 2 рази дорожче, ніж виробництво на СЕС. Водночас експерти зазначають, що ціни на «зелену» електроенергію будуть і надалі знижуватися в міру зростання кількості екологічно чистих енергетичних установок. А капітальні та експлуатаційні витрати на відновлювані джерела енергії значно нижчі, ніж у традиційних видів палива.

Також передбачають розвиток системи трубопроводів для транспортування водню. Найдешевший спосіб — це переоснащення газопроводів. Вартість переобладнання оцінюється в 10−30 відсотків від ціни прокладки нових труб.

Насправді збереження ГТС залежить лише від їхнього керівництва. Є кілька сценаріїв: або вони починають розробляти реальні заходи щодо адаптації ГТС до транспортування водню, або продовжують виводити з експлуатації частину ГТС, оскільки скорочуються обсяги. Або ж бізнес знайде рішення щодо будівництва приватних мереж, у тому числі на міждержавних з'єднаннях. Потрібно відкидати весь скепсис та займатися роботою. А головний показник — це інвестування у цей напрямок. На сьогодні оператор ГТС, за офіційними заявами, не інвестував у цей напрямок кошти. А в Україну вже завезено зразки труби для транспортування чистого водню та розглядається питання щодо створення такого виробництва. Це дозволить компаніям, що розвивають водневе виробництво, самостійно вирішувати питання транспортування.

Для збереження необхідно зробити розрахунки, який обсяг виробництва водню потрібен, щоб заповнити трубу і надалі забезпечити її функціонування відповідно до технології.

Тому компанії, що займаються відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ), кажуть, що ринок посилає чіткий сигнал: інвестиції у ВДЕ і, зокрема, у водень життєво необхідні. Постійно присутній ризик високих і нестабільних цін на газ демонструє важливість декарбонізації енергетичної системи, а відновлювані джерела енергії стають запорукою енергетичної безпеки.

Чому український водень може замінити російський газ?

Почнемо з фактів. По-перше, ми маємо одну з найбільших газотранспортних систем у світі. ГТС можна використовувати не тільки для прокачування «шантажного» газу від північних партнерів, а й для транспортування «зеленого» водню.

Україна ризикує втратити статус транзитера природного газу з 2024 року, коли закінчується термін дії контракту між Києвом і Москвою. Але завдяки кардинальному реформуванню енергетичного сектора в ЄС для української ГТС відкриваються нові можливості. Особливо зараз, коли за умовами оновленого українсько-російського контракту передбачений мінімально можливий обсяг транзиту газу, ГТС України заповнена менш ніж на 30% від максимальних потужностей.

Це змушує зовсім по-іншому дивитися на енергетичне майбутнє України. Очевидно, що через 5 років розраховувати на російський газ уже не доведеться.

По-друге, в України є величезні можливості для виробництва водню за допомогою відновлюваних джерел енергії. Європейська воднева стратегія розроблена на 30 років і передбачає вже в 2024 році щорічне виробництво водню до одного мільйона тонн на рік. Україну визнано пріоритетним партнером з виробництва та використання «зеленого» водню.

По-третє, за оцінками експертів, на сьогодні ми є другими в Європі за потенціалом відновлюваної енергетики. Чотири регіони Півдня — Херсонська, Одеська, Миколаївська та Запорізька області — здатні забезпечити енергетичні потреби усіх країн-членів Євросоюзу.

Воднева війна. Початок

У Кремлі вже готуються до війни з українським воднем. Нещодавно Газпром заявив про готовність частково замінити поставки природного газу до Європи виробленим із нього воднем. От тільки не «зеленим», який генерується виключно з відновлюваних джерел енергії, а принципово іншим різновидом — «блакитним». І це абсолютно різні речі.

У Корнелльському і Стенфордському університетах дослідили, що процес виробництва «блакитного» водню створює більше парникових викидів, ніж пряме спалювання газу, нафти та вугілля як палива. Тож для Європи, яка планує найближчі роки присвятити боротьбі за екологію та нульовий слід, партнерство з Росією не є вигідним.

Що робимо ми вже зараз?

По-перше, ми вже є частиною «Водневої стратегії ЄС». Згідно з цим документом, в Україні до 2030 року має з’явитися до 10 ГВт потужностей для виробництва «зеленого» водню. На реалізацію цього проєкту ми можемо залучити до 20 млрд євро інвестицій від ЄС, які стануть частиною економіки України.

По-друге — в Одеській області вже створюється енергетичний кластер з відновлюваних джерел, опрацьовується можливість експорту енергоносіїв до країн Європейського Союзу. У планах — реалізувати будівництво електролізерної станції потужністю 3 000 МВт і сонячної електростанції потужністю 5 000 МВт.

Наразі є можливості стати одним з основних експортерів «зеленого» водню в Європу, зокрема у Німеччину. Німеччина до 2030 року планує повністю відмовитися від природного газу та перейти на відновлювані джерела енергії, і в пріоритеті — саме екологічний водень.

Україна — це прекрасна локація для швидкого виробництва «зеленого» водню для експорту в ЄС.

Водневі авто та заправки в Україні. У березні 2021 року урядом була сформована так звана дорожня карта для виробництва та використання водню в Україні. По суті, це своєрідний план дій з енергетичної трансформації трьох ключових сфер: енергетики, промисловості та навіть транспорту.

Плани планами, але майбутнє вже настало. У вересні Українська воднева рада зареєструвала перше у країні авто Mirai на водневих паливних елементах японського автовиробника Toyota Motor Corp. А вже наступного року ми плануємо відкриття першої водневої заправки. В ідеалі — створити мережу із 30 станцій в Україні, які б дозволяли вільно пересуватися між містами-мільйонниками і шляхами, що ведуть до кордонів з ЄС.

Підсумки

Загалом, інвестбанк Goldman Sachs підрахував, що до 2050 року ринок водневої енергетики в Європі генеруватиме 2,2 трильйона євро на рік. Як ви бачите, Європейський Союз стрімко мчить у бік «зеленої» водневої енергетики. Чому? Окрім політично-безпекового питання, європейці порахували — альтернативний вид палива буде використовуватися не лише на промислових підприємствах, але й стане пальним для обігріву житлових будинків, великих вантажних автомобілів, літаків та, зрештою, повністю замінить викопні вуглеводні. Тому потреба в російському газі просто відпаде. І, як ви здогадуєтеся, це дуже непокоїть Росію, яка втрачає не лише гроші, але й інструмент для політичного тиску на Європу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X