Де взяти ідеї, що спрацюють?

16 липня 2020, 12:30

Як і навіщо великим компаніям працювати зі стартапами

Ми живемо у час, коли одне технологічне рішення може моментально переформатувати якщо й не весь світ, то цілі сфери людського життя. Погляньте на сервіс Uber, який поламав канонічні схеми роботи у бізнесі таксі. Травневий запуск Ілоном Маском ракети Falcon 9 здатний повністю перекроїти глобальний ринок комерційних космічних польотів. Звісно, такі глобальні метаморфози відбуваються не кожного дня. Але мільйони маленьких щоденних інноваційних рішень непомітно, але динамічно трансформують нашу цивілізацію.

Відео дня

Не має значення, яким видом бізнесу ти займаєшся — продажем нафтопродуктів чи пошиттям кросівок. Якщо в тебе нема в запасі пари свіжих ідей, ти вже аутсайдер. У будь-який момент справа твого життя може виявитися позатрендовою, допотопною і, зрештою, нецікавою для клієнта. Тому для компаній, які прагнуть і надалі прогресувати, одним із пріоритетів стає розвиток внутрішніх стартапів. Або ж імплементація їх із зовнішнього середовища. Ідеально — провадити обидва процеси паралельно і системно.

Як ми вирішили це робити? Нещодавно ми створили окремий підрозділ ОККО Діджитал, а в ролі інноваційного консультанта залучили платформу RE: ACTOR. Здавалося б, для чого це власникові мережі автозаправних комплексів? Але сучасний АЗК — об'єкт настільки ж високотехнологічний, як і мультифункціональний. У нас є два власних процесинги, один — для управління паливними картами В2В-клієнтів, другий — управління лояльністю для В2С. З іншого боку, ми, як класичний ритейлер, що має 400 мінімаркетів, плюс ресторани та кафе, потребуємо відповідних спеціалізованих рішень: управління асортиментними матрицями, цінами, залишками, закупівлями й логістикою, відносинами з постачальниками. І це тільки частина айсберга. В один прекрасний момент виникає необхідність усім цим системно управляти, з одного, так би мовити, ЦУП. У наступний ти розумієш, що просто управляти недостатньо, потрібен безперервний апгрейд.

Власне тому пошук ідей — це запорука витривалості бізнесу. Інколи вони спрацьовують у момент, який важко було передбачити заздалегідь. І стають жирним конкурентним козирем. Пам’ятаю, кілька років тому, ми запроваджували через «синці» цілком інноваційний для України сервіс OKKO Pay. Якщо зовсім коротко, то клієнт через мобільну аплікацію міг заправитися пальним і заплатити за нього безпосередньо біля колонки, не заходячи в торговий зал. Сьогодні, в період карантину, у цієї послуги відкрилося друге дихання — кількість клієнтів, що скористалися сервісом збільшилася вдвічі. При цьому зараз сервіс дає змогу придбати безконтактно не тільки нафтопродукти, каву, омивач, а й значну частину товарів з магазину чи кафе.

Іншими словами, не кожна ідея може вистрілити одразу, але важливо навчитися відсіювати ті ідеї, що в принципі не здатні стріляти, і ті, які можуть визріти. І тут часто потрібен новий, «незамилений» погляд збоку. Саме тому ми й пішли у партнерство. Ми поставили перед партнерами завдання: подружити наш корпоративний світ та творчий хаос інноваційних геніїв. Спільно ми розробили просту, але ефективну систему оцінки проєктів. Вона може бути прикладною й корисною для будь-якого виду бізнесу. І я готовий цим досвідом поділитися.

Не має значення, яким видом бізнесу ти займаєшся — продажем нафтопродуктів чи пошиттям кросівок. Якщо в тебе нема в запасі пари свіжих ідей, ти вже аутсайдер.

Система складається з п’яти критеріїв.

1. Зрілість технології. Припустимо, до нас звертається стартап, який розробив пристрій для розпізнавання клієнтів. Суть цього рішення нам цікава, але воно розміром з автомобіль, а нам потрібно — із сірникову коробку. Такий проєкт отримає низьку оцінку.

2. Складність інтеграції. Як правило, новий продукт не можна просто «включити в розетку». Буває, нам пропонують цікаве рішення, але витрати на його інтеграцію в існуючі корпоративні процеси дорівнюють або істотно перевищують вартість самого продукту. Це не годиться.

3. Спеціалізація зовнішньої команди, яка пропонує інновацію. Нам цікавіше співпрацювати з експертами, які глибоко засіли в конкретній, нехай і більш вузькій сфері, а не з аутсорсерами-багатоверстатниками. Останні часто грішать тим, що зробили продукт і пропали. Коли ж його потрібно «допиляти», видозмінити — їх уже не знайдеш.

4. Готовність до партнерства. Випливає з попереднього пункту. Життєвий цикл продукту не закінчується в момент, коли його розробили. Ми хочемо співпрацювати з командами, які самі ж і перманентно розвивають свій продукт. Це приносить більше цінності всім учасникам.

5. Вартість пілотного проєкту. Як же без цього. Ціна питання завжди має значення. В ідеалі для нас вартість проєкту на стадії Proof of concept або MVP мала б становити 0 доларів. Насправді, нас цілком влаштовують «пілоти» до $10 тис. Звичайно, це не означає, що коли завтра хтось запропонує класну ідею за $11 тис., ми від неї відмовимося. У нас є досвід «входження» в проєкти вартістю і $200 тис., і $500 тис. Але в результаті їхньої оцінки ми приходили до висновку, що при реально високих ризиках і вкладеннях монетизація гіпотетична. Тому з ростом вартості «пілота» знижується ймовірність, що ми в нього зайдемо.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X