Як Covid-19 змінив освіту в Україні та світі

16 січня 2021, 16:00

Коронавірус став іспитом для систем освіти у всьому світі та причиною першого глобального закриття шкіл з часів Другої світової війни. Від Японії до Мексики школи переходили на дистанційне навчання в екстреному режимі.

Станом на 20 квітня 2020 року, за даними ЮНЕСКО, 1 575 270 054 учнів зіштовхнулися з закриттям освітніх установ, що становить 91,3% від загальної кількості учнів у всьому світі. Пандемія стала неочікуваним ударом не лише для освітян, а практично для всіх сфер людської діяльності. Але що з освітою?

Відео дня

Підводились на ноги після такого удару в різних країнах з різною швидкістю. Хтось з перших днів весняного локдауну спрямував усі сили для створення якісної платформи для дистанційної освіти, а хтось досі майже не доклав зусиль до змін навчального процесу, не розуміючи всю серйозність змін у суспільстві.

Як освітні установи в різних країнах відреагували на Covid-19

Найпершими на себе взяли удар освітні заклади Китаю, які були закриті з лютого до квітня. Більше ніж 200 мільйонів учнів перейшли на дистанційне навчання відразу ж після китайського нового року. За три тижні уряд централізовано організував адаптацію підручників для молодшої та середньої школи в онлайн-режим. Згідно з опитуванням, 40% китайських вчителів проводили за підготовкою до занять не менше ніж шість годин щодня. Вчителі теж швидко адаптували уроки до онлайн-формату. Оскільки утримувати увагу біля монітора важко, особливо дітей молодшого шкільного віку, лекції були скорочені з 40 до 20 хвилин. Батьків просили заздалегідь підготувати матеріали та бути готовими до уроків, створити атмосферу, в якій учні зможуть максимально швидко зосередитись. У Китаї вчителі значною мірою покладались на такі інструменти, як програми для навчання на основі штучного інтелекту та пристрої для оцінювання, які автоматично генерують звіти, обчислюють оцінки, а потім негайно надсилають результати батькам.

Індустрія постачання онлайн-освіти під час пандемії стрімко зросла. Приватні освітні онлайн-бізнеси не просто заробляли гроші, але й стрімкими темпами допомагали уряду забезпечити якісною домашньою освітою китайських учнів. Вчителі державних установ і досі покладаються на ці платформи для проведення цікавих уроків. Можна зазначити, що Китай адаптувався до дистанційної освіти блискавично швидко та зміг гарантувати безпеку учнів за три місяці. Вже наприкінці квітня діти почали повертатися до школи. Зараз навчання ведеться у звичному режимі.

В Індії у великих містах школи досі закриті, а викладають онлайн — по телебаченню, в інтернеті і навіть по радіо. Багато учнів жаліються на відсутність зворотного зв’язку від вчителя. Демократичний режим вплинув на специфіку освітнього процесу в Канаді. Там батьки вже з цієї осені отримали вибір — переводити дитину на онлайн-навчання або ж водити в школу. У США демократія зовсім заплутала батьків і дітей. Президент Трамп напрочуд негативно поставився до дистанційного навчання та закликав повертатись до шкіл. Однак чиновники сфери охорони здоров’я наполягали на тому, що школи не повинні відкриватися без належних заходів безпеки. Врешті-решт керівники понад 13 тисяч шкільних округів країни опинилися в пастці між вимогою президента відкрити школи і вимогами до безпеки, елементарною турботою про здоров’я дітей. Як наслідок, у низці великих штатів школи не відкрились.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Наприклад, у Нью-Йорку на початку жовтня закрили 300 шкіл, а заняття в них перейшли в онлайн, що передбачає спілкування з учителем і самостійне навчання — виконання завдань, проектів або перегляд записаних відеоуроків. В США батьки дітей молодших класів зобов’язані слідкувати за відвідуванням онлайн-занять. Відсутність дітей фіксують. Якщо дитина пропустила багато, школа доповідає про це соціальній службі, яка може навіть забрати дітей у батьків.

В Австрії на початку карантину навесні ряд видавців шкільних підручників запропонували частину свого контенту безкоштовно. З 18 березня 2020 року державна телевізійна компанія транслювала спеціальну освітню програму для учнів всіх освітніх рівнів школи. У країні діяла психологічна допомога, якою школярі могли скористатись 23 мовами.

Європейські країни фінансово підтримували освіту під час кризи, здійснювали психологічну допомогу та намагались швидко адаптувати школу до пандемії без погіршення якості освіти. Що ж відбувалось в Україні?

Дистанційна освіта в Україні: яких помилок припустилася влада

Навесні Україна запозичила приклад онлайн-трансляцій уроків по телебаченню. Було організовано заняття для середньої та старшої, а трохи згодом — і для молодшої школи. Такий підхід не передбачав якісного зворотного зв’язку від вчителів, до того ж у деяких школах онлайн-заняття вчителі проводили, в деяких — ні. Це обурило багатьох батьків, адже не всі могли організувати вдома умови для навчання, дехто не мав такої можливості через відсутність гаджетів чи інтернету.

Влітку влада заявила про гібридну форму навчання з першого вересня. Передбачалося, що на дистанційне навчання терміном 14 днів будуть йти класи, в яких виявлять підтверджений діагноз ковіду. З першими ж закритими на карантин класами батьки відчули, що держава так і не подбала про організацію онлайн-освіти. У багатьох повторилась весняна історія з неефективним поясненням тем, відсутністю зворотного зв’язку, зниженням мотивації до навчання в учнів. Не була вирішена проблема навчання в малозабезпечених родинах, які не мають змоги займатись дистанційно. Освітній процес проігнорував зміни, що відбулись в суспільстві та не створив платформи, яка б забезпечувала кожного учня можливістю здобувати знання легко, цікаво, ефективно.

Що робити далі?

Швидкість адаптації передових країн мала б стати для України прикладом для наслідування. Варто усвідомити, що пандемія назавжди змінила світ і дистанційна платформа для якісного навчання має існувати, як рятувальна шлюпка на будь-якому кораблі під час плавання.

  • Платформа для дистанційного навчання має містити освітній відеоконтент та текстове пояснення, які були б доступними та цікавими для розуміння школярів різних вікових груп.
  • Форма оцінювання має бути прозорою та зрозумілою і дітям, і батькам.
  • Зворотний зв’язок від вчителя має бути присутнім під час всього навчального процесу.
  • Важлива організація психологічної підтримки дитини, адаптації навчального процесу під особливості темпераменту та життєві умови.
  • В умовах пандемії не варто забувати про розкриття талантів дитини та підтримки її на шляху цього розкриття.
  • Під час гібридної форми навчання варто продумати дві сторони процесу — як офлайн, так і онлайн та подумати про швидкий перехід від однієї до іншої форми навчання.

Проблеми дистанційного та гібридного шкільного навчання тісно пов’язані з іншими проблемами української освіти та незадовільним станом галузі в країні. У 2017 році витрати на навчання кожного учня молодшої та середньої школи в США становили майже $12 300 на рік. В Україні в бюджеті на 2017 рік було закладено $554 на школяра, що в 22 рази менше.

Професія вчителя стає все більш непопулярною в Україні, педагоги все частіше готові покинути школу заради більш високооплачуваної роботи. Діти позбавляються підтримки та натхнення, знань та середовища для їх демонстрації. Натомість отримують байдужість або ж негативне ставлення незадоволених життям педагогів. Держава має повернути в школу талановитих і професійних педагогів, які би розгледіли в дітях іскру таланту та створили б умови для перетворення її на справжній вогонь. Для цього освітня система в Україні потребує докорінних змін та інновацій. Тоді ця система зможе протидіяти будь-якій пандемії та не потонути в її хвилях.

Показати ще новини
Радіо НВ
X