Потрійна спіраль: держава, бізнес і наука. Як з маленької компанії виростити лідера технологій

3 лютого 2020, 16:30

Поки що найкоротший шлях до успіху — це відправити нову технологію в Кремнієву долину, де її допрацюють місцеві фахівці. Як Україні відійти від аутсорсингової моделі?

Інновації представляються практично нескінченним джерелом економічного зростання. У той же час екосистема розвитку інновацій передбачає взаємодію всіх сегментів економіки в особі держави, бізнесу і суспільства, а також наявність стратегічного бачення.

Відео дня

Механізми взаємодії між бізнесом, владою і науковим середовищем, між ключовими елементами інноваційної системи будь-якої країни, одним з перших описав професор Генрі Іцковіц у своїй книзі «Потрійна спіраль. Університети-підприємства-держава. Інновації в дії» (2010 рік). «Потрійна спіраль» — динамічна концепція, яка регулярно оновлюється і доповнюється новими знаннями та підходами.

Зростання ролі дослідних інститутів — тренд трансформації розробки і впровадження інновацій. В межах університетської роботи народжується все більше міждисциплінарних напрямів, які формують потенціал майбутніх інновацій. В умовах інформаційного суспільства ВНЗ не просто виконують функції навчальної структури, а й фокусуються на капіталізації знань. Модель «потрійної спіралі» передбачає, що саме університети є центрами, які створюють нові технології і модель їх капіталізації.

Один із способів створення якісних сучасних університетів — концентрація ресурсів через злиття навчальних закладів. Таким шляхом пішов Китай, який перетворюється на найбільшу економіку світу і місце притягнення капіталів, передових технологій, людських ресурсів. При цьому Китай вміло залучає свою зарубіжну діаспору для залучення сучасних технологій.

Так, китайські студенти привозять нові ідеї і розробки на батьківщину, допрацьовують і переводять їх на комерційні рейки у себе вдома. Геополітичні конкуренти Китаю, чиї студенти навчаються по всьому світу, нерідко звинувачують його в промисловому шпигунстві, що, тим не менш, не впливає на темпи технологічного переозброєння Піднебесної.

Для менш розвинутих країн проблема полягає не в тому, як винайти нову технологію або відкрити новий бізнес-інкубатор — зараз практично всі навчилися це робити. Принципове питання в іншому: як з маленької компанії виростити світового лідера технологій? Поки що найкоротший шлях до успіху — це відправити нову технологію звідки-небудь в Кремнієву долину, де її допрацюють місцеві фахівці. Але потім ця технологія перейде до великих американських корпорацій, які забезпечать становлення нового продукту.

Цікавий досвід Швеції, де підприємницька екосистема працює з концептом «потрійної спіралі». Найбільш яскравою ілюстрацією вдалого діалогу між державою, бізнесом і науковим співтовариством став район Стокгольма Чіста, який ще називають «другою Кремнієвою долиною». Чіста, другий за величиною в світі ІКТ-кластер (кластер у сфері інформаційно-комунікаційних технологій), є результатом спільної роботи трьох головних гравців. А саме — керівників провідних компаній (IBM, Ericsson), представників наукових кіл (президента Королівського технологічного інституту і Стокгольмського інституту) і державних діячів (зокрема градоначальника Стокгольма).

Завдяки взаємодії в межах «потрійної спіралі» держава виділяє значні кошти на ті наукові дослідження, яких зараз потребує економіка. Таким чином в одній точці сходяться знання і вміння вчених і потреби держави. Наприклад, один з найстаріших скандинавських університетів — Королівський технологічний інститут — запустив програму Viable Cities. Її мета — розроблення стійких урбаністичних рішень з використанням останніх розробок вчених.

Подібний досвід може бути відтворений в Україні. Книга, яку написав професор Іцковіц, — це своєрідна дорожня карта для влади, бізнесу та академічної спільноти України, де вказано механізм переходу на інноваційну платформу розвитку.

Є два підходи — ресурсний і інституційний. При першому все «заливають» фінансами, а потім чекають, чи зародиться на цьому грунті щось інноваційне. Однак для України в її нинішньому фінансово-економічному стані більш актуальний інституційний підхід, при якому створюють рівні прозорі умови для всього суспільства. «Потрійна спіраль» — це саме інституційний підхід. Розвиток і зміцнення інститутів: приватної власності, інтелектуального права, парламентаризму, державної служби, судочинства, цивільного суспільства, експертного співтовариства — всього того, що є соціальним запитом суспільства. А ще — гідне фінансування академічної та прикладної науки, системи освіти та інноваційного сектора в обсягах, які становлять не менше 5% валового продукту.

Україні слід відходити від аутсорсингової моделі і переорієнтуватися на виробництво товарів, які будуть затребувані і всередині України, і за її межами

Конкурентною перевагою української економіки є IT-сектор, кадри для якого готують вітчизняні університети. Інтелектуальні ресурси України в сфері IT затребувані у всьому світі. Однак Україні слід відходити від аутсорсингової моделі і переорієнтуватися на виробництво товарів, які будуть затребувані і всередині України, і за її межами. Наступним кроком має бути створення екосистеми стартапів, яка стане «точкою збирання» як для вітчизняних, так і для зарубіжних IT-підприємців. Цим шляхом пішов Сінгапур, Ізраїль і цілий ряд світових мегаполісів, де IT-сектор є одним з ключових драйверів зростання економіки. В цьому випадку важлива роль держави, яка, наприклад, зможе надати замовлення українським програмістам на розроблення програмного забезпечення для державного сектора.

Зауважимо, що такі українські стартапи, як Augmented Pixels, Petcube, La Metric, Grammarly, Kwambio, стали широко відомі за межами країни. Для чиновників, відповідальних за інвестиційну політику України, досвід залучення фінансування в успішні українські стартапи може лягти в основу нової інвестиційної стратегії держави.

При цьому не варто робити ставку виключно на іноземних інвесторів, слід активніше використовувати внутрішній інвестиційний ресурс у вигляді заощаджень населення, обсяг яких оцінюється в $50−80 млрд. Ці гроші не беруть участі в процесі створення товарів і послуг, а лежать «мертвим вантажем» під подушками у громадян. Державі слід створити умови для становлення інститутів спільного інвестування, через які можна перезапустити вітчизняну економіку, використовуючи механізм кредитного мультиплікатора.

Показати ще новини
Радіо НВ
X