Чому інформаційна гігієна — це утопія

29 вересня 2019, 09:00

Наші дані — це головний товар Facebook. І поки мережі буде вигідно продавати інформацію про нас, вона буде це робити

Усі знають, що треба перевіряти джерело новин? Так, кеп! Усі знають, що протистояти маніпуляції свідомістю та популізму може лише той, хто дотримується правил інформаційної гігієни? Так, кеп!

Відео дня

Але ні. Інформаційна гігієна — утопія, яка не працює. Не тільки тому, що широкий загал лінується або не знає, як перевіряти новини та яким джерелам інформації можна довіряти. А ще й тому, що фейки мають більш глибокий вплив на нас, аніж ми звикли думати.

Фейкові новини здатні формувати фейкові спогади

У 2018 році в Ірландії провели дослідження перед референдумом щодо заборони абортів. Людей розділили на дві групи: за та проти абортів. Кожній групі показували по шість новин, дві з яких були повністю вигаданими. Після кожної новини людей запитували, що ще вони пам’ятають про події, про які йшлося в новині, чи знають вони якісь додаткові факти про цю подію. Половина респондентів «пам'ятала» додаткові подробиці про фейкові новини, іноді - дуже детальні. Тобто люди були впевнені, що раніше вже стикалися з цією інформацією, вірили в неї, були здатні «пригадати» те, чого ніколи не бачили та не чули. Ба більше, багато хто продовжував «пам’ятати» подробиці про фейкові новини навіть після того, як їм говорили, що новина, яку вони прочитали, — повна вигадка.

Таким чином, одним із висновків дослідження стало те, що фейки здатні формувати фейкові спогади. І ніяка інформаційна гігієна тут не допоможе — фейкові спогади залишаються навіть після факт-чекінгу.

Фейкові новини здатні формувати фейкові страхи

Після голосування щодо Brexit у Британії журналістка Кароль Кадуалладр поїхала до рідного містечка у Південному Уельсі. У цьому регіоні відсоток людей, які підтримали Brexit, був найвищим — понад 60%. Вона спілкувалася з людьми, які голосували за вихід. Серед головних аргументів була теза, що Європейський союз не зробив нічого для людей (хоча регіон було відбудовано за кошти ЄС, і навіть плакати про це висіли повсюди). Другий аргумент — людям набридли мігранти. Хоча саме в цьому місті був найменший у Британії відсоток мігрантів. Де люди зустрічали ці примари? У Facebook.

Як це працювало? Треті особи мали доступ до персональних даних користувачів Facebook. Після вивчення даних було виокремлено групи людей, на рішення яких можна було вплинути. Було виділено страхи, з якими краще працювати, та за допомогою агресивної, детально таргетованої реклами закріплено ці страхи і вірування у свідомості людей. Люди, які ніколи в житті не стикались зі злими мігрантами в реальному світі, злякалися та зненавиділи віртуальних мігрантів, яких зустріли у Facebook.

Приватні дані — головний товар ХХІ століття

Facebook та інші ІТ-гіганти, які здатні стягувати дані про сотні мільйонів чи навіть мільярди користувачів, постійно вдосконалюють механізми збору приватної інформації. Постійно вчаться краще розуміти нас та наші інтереси, прогнозувати поведінку. Соцмережі, які знають про нас все, — надпотужний інструмент для розповсюдження фейків, саме тому, що за їхньою допомогою можна краще зрозуміти наші інтереси, мотивації та страхи. І дати нам саме ту інформацію і в такому форматі, щоб вплинути на наші рішення. Реклама у Facebook — це не оратор на трибуні. Це — вмілий переговорник, який веде з тобою бесіду віч-на-віч.

Наші дані - це головний товар Facebook. І поки мережі буде вигідно продавати інформацію про нас, вона буде це робити.

Поступово, непомітно для себе, ми опинилися у новому світі, з новими цінностями та новими правилами. Ми борсаємося у неконтрольованому потоці фейків та популізму, який розмиває реальність. Більшість пливе за течією. Хтось намагається зупинити, розвернути течію або принаймні зрозуміти, куди рухається цей потік. Та як перші, так і другі, ми й надалі добровільно віддаємо свої дані, не думаючи про те, що рано чи пізно їх буде використано проти нас.

Показати ще новини
Радіо НВ
X