Дофаміновий пряник. Позитивне підкріплення навчання дітей

1 листопада 2020, 15:30

Як допомогти дитині навчатися — п’ять простих кроків.

«Не хочу вчитися, хочу одружитися!». Проблема з мотивацією дітей до навчання

Для батьків більшості школярів перша частина цієї знаменитої фрази завжди є актуальною. Небажання вчитися взагалі і вивчати конкретний предмет зокрема знайоме кожному, навіть відміннику. І це й не дивно, адже навчання — це праця, інколи досить важка. А байдикувати, як би це крамольно не звучало, за ствердженнями сучасних психологів, для людини природно. Приємні заняття ваблять нас звідусіль. Чи всі вони корисні для нас — то вже інше питання.

Відео дня

А як же радість від пізнання нового? Задоволення від нарешті розв’язаної задачі? Гордість за навчальні досягнення? Це ж не вигадка, і не особливість поодиноких диваків у окулярах? Ні. Все це існує, і це науково підтверджений факт.

Наш мозок любить дізнаватися нове — це наслідок еволюції. Чим більше ми знаємо, тим менше небезпек є для нас несподіваними. Мозок бажає задовольнити еволюційну потребу — тому і створив дофамінову систему заохочення.

Але сучасний світ перенасичений новинами: події, фільми, гаджети та товари, повідомлення від друзів. Цей дофамін отримати надто легко, тому так просто стати інтернет-залежним. І тому смартфон — перша річ, яку ми беремо в руки вранці, і остання, яку вимикаємо ввечері. Навіщо тоді гнатися за тим тяжким і непевним дофаміном від прочитаного параграфу та розв’язаної задачі?

Як заохочувати дітей до навчання

Психологи та педагоги вже давно розібрались з аспектами навчальної мотивації: групи та види мотивів, їх рівні, методи діагностики та напрямки розвитку тощо. Проте не всі результати досліджень стають надбанням більшості, та й не всі рекомендації працюють. Батьки і вчителі потребують чітких, простих і ефективних механізмів впливу на мотивацію дитини до навчання.

Одним з таких є позитивне підкріплення діяльності. Позитивне підкріплення навчання — це приємні для дитини наслідки виконання навчальних завдань. Це спонукає її до повторення цих дій у майбутньому. Якщо дитина отримує позитивне підкріплення за певні форми поведінки, то такі дії закріплюються і в майбутньому відтворюються. Головне у підкріпленні — це викликати у дитини позитивні емоції, пов’язані з діяльністю, якою прагнемо її зацікавити. Чим сильнішим є задоволення, яке дістала дитина від підкріплення, тим більшою мірою дитина буде схильною до повторення цієї діяльності надалі.

Свідомо чи несвідомо, але і батьки, й учителі систематично використовують цю закономірність, коли вдаються до похвали. І це справді працює, особливо з молодшими школярами. Проте нерідко самого схвалення недостатньо. А деякі підлітки навіть можуть відчувати сором, коли вчитель їх хвалить перед однокласниками за успіхи у навчанні — це аж ніяк не належить до позитивних емоцій.

Інша справа — матеріальна винагорода, до якої людина у будь-якому віці не залишається байдужою. Гроші — це генералізоване підкріплення, оскільки вони дають можливість задоволення більшості потреб особистості. Гроші мають практично безмежні можливості в підкріпленні її діяльності чи поведінки.

Сучасний світ перенасичений новинами: події, фільми, гаджети та товари, повідомлення від друзів. Дофамін отримати надто легко, тому так просто стати інтернет-залежним

Водночас переважна частина батьків та педагогів не готові розглядати гроші, на відміну від схвалення, як позитивне підкріплення старанності дитини у навчанні. Серед найпоширеніших аргументів «проти»: «якщо дітям платити, вони нічого не робитимуть просто так»; «вони мають розуміти, що навчання потрібне не батькам, і не вчителю, а їм самим»; «якщо дитина звикла навчатися лише тоді, коли їй за це платять, вона не стане у майбутньому розвиватися без додаткових стимулів» тощо. Дивно, але чомусь жодна система негативного підкріплення, навіть така жорстока як «лозина&пасок», викликає набагато менше заперечень.

Звичайно, якщо батьки дають дитині гроші, щоб просто відкупитись від неї і замінюють цим увагу та спілкування, то годі чекати позитивних наслідків. Але грамотно побудована система позитивного підкріплення через матеріальну винагороду ніякої шкоди у процесі виховання завдати не може!

Одним із варіантів є жетонна система винагороди. У світі дорослих вона в різних модифікаціях вже давно застосовується і гарно себе зарекомендувала. Її принцип такий: за визначений попередньо обсяг виконаних завдань дитина отримує жетони (реальні чи умовні), а зібравши певну їх кількість, може використати їх для «оплати» — отримати доступ до бажаного предмету чи здійснення бажаних дій.

Наприклад, за 10 жетонів можна «купити» омріяну іграшку, а похід до парку атракціонів обійдеться в 15 жетонів. Батьки можуть самостійно регулювати як «оплату» завдань, так і «вартість» речей та послуг. Жетон видається за виконані завдання з конкретного предмету, чи за самостійне і вчасне виконання домашніх завдань загалом. Складніші для дитини предмети можуть оцінюватися дорожче, адже їх виконання потребує більше сил, часу, а отже, й мотивації.

Але слід наголосити, що бажаний предмет чи дія, які дитина зможе «оплатити» своїми жетонами — це щось з її щирих «хочу», і аж ніяк не з її щоденних фізіологічних та психологічних потреб. Іншими словами, права дитини на вечерю, сон, відпочинок, спілкування з батьками — безцінні і недоторканні.

Подібну систему може використовувати і вчитель у повсякденній роботі, дещо модифікувавши її. Наприклад, запропонувати учням класу збирати жетони за гарну поведінку на уроках, активність під час занять, які потім можна буде обміняти на колективну екскурсію, або похід до кінотеатру тощо.

Щоб уникнути проблем, пов’язаних з реальним фінансуванням, варто пропонувати школярам нематеріальні винагороди: це може бути і участь у квесті, і чаювання в позакласний час, навіть вечірка. Спілкуйтеся з учнями, дізнавайтесь, що їм цікаво та підтримуйте дружню атмосферу в класі — тоді ідей не бракуватиме.

Під час онлайн-навчання та змішаного навчання проблема мотивації тільки посилюється. Тож не забувайте про заохочення учнів. Серед вибору програмних засобів, що допомагають організувати змішане чи дистанційне навчання, вибирайте такі, які дають змогу відчути учню позитивне підкріплення його діяльності.

Наприклад, на онлайн-платформі для вивчення математики GIOS учні за проходження уроків отримують бейджі, додаткові життя, бали, за які потім зможуть купити для себе нові аватарки. А ще всі користувачі платформи можуть відстежувати своє місце в рейтингу та свою динаміку своїх навчальних досягнень.

Учні після невдалого проходження завдання можуть спробувати, за бажання, пройти аналогічне. А ще наприкінці уроку бачать дашборд і свої результати по кожному з блоків уроку — це позитивний зворотний зв’язок одразу після закінчення завдання. Таким чином, учні більш зацікавлені в отриманні вищого результату.

Звісно, що навчання за допомогою такого навчального засобу більше схоже на гру. А, отже, сприймається учнями природніше і їм легше зробити зусилля для опанування нового матеріалу.

Впроваджуємо позитивне підкріплення навчання у життя. 5 простих кроків

Підсумовуючи, створимо план дій з упровадження позитивного підкріплення для дитини. Підійде як батькам, так і вчителям:

1. Зробіть список справ, за які б ви хотіли винагороджувати дитину: виконання домашнього завдання «на 12», середній бал за семестр, позакласні активності.

2. Проставте цінність кожної виконаної дії в жетонах. Наприклад, участь у олімпіаді — 20 жетонів, призове місце — 50, і т.д. Краще навіть створити якийсь фізичний аналог жетонів — так у дитини буде більше відчуття «серйозності» процесу.

3. Деякі завдання можна спростити за рахунок додаткових сервісів.

4. Визначте винагороди та їх вартість. Це не обов’язково мають бути гроші. Наприклад, час на відеоігри, подарунки, походи в кіно тощо.

5. Проговоріть з дітьми умови вашої «співпраці», повісьте десь список із затвердженою угодою.

6. Спостерігайте за прогресом у навчанні.

Плюсом такого підходу ще є те, що дитина відчуває відповідальність за свої дії, вчиться цінувати час та домовлятись. Це знадобиться їй у дорослому житті.

Показати ще новини
Радіо НВ
X