Квоти для іноземних IT фахівців: що змінилося

21 липня 2020, 16:40

Незважаючи на ряд поліпшень останніх років — спрощення порядку отримання дозволу на роботу і скасування віз для безвізових країн, міграційне законодавство України важко назвати прогресивним.

В епоху глобалізації, лібералізації, конкуренції за ресурси і брак кадрів правильне регулювання імміграції іноземців може стати або каменем спотикання, або навпаки — додатковим інструментом для розвитку економіки. В якому напрямі рухаємося ми, поки що не зовсім зрозуміло, але зміни є.

Відео дня

Шлях можливостей

Спробу розпочати позитивні зміни в цьому напрямі здійснило Міністерство цифрової трансформації, виступивши з ініціативою про надання квоти на імміграцію 5 тис. іноземців-айтівців. Що це дасть?

Чим це корисно для ринку України?

Не секрет, що попит на IT-фахівців перевершує потенціал внутрішнього ринку. Так, ситуація трохи краща за ринок Польщі (значно перегрітий), але кількість випускників помітно менше реальної кількості робочих місць, при цьому багато українців виїжджають працювати за кордон тій же Польщі). Фактично, у нас близько 15 тис випускників щорічно і більше 30 тис вакансій. Тому плюси відкриття ринку праці очевидні.

Ця квота допоможе хоч частково закрити попит у висококваліфікованих фахівцях. Кількість бажаючих «увійти в IT» висока, але, на жаль, не всі вони володіють необхідними навичками. А ось Senior фахівці з-за кордону допоможуть швидше розвивати IT сектор в Україні. Це хороший бонус.

В межах встановленої квоти українські IT компанії отримують можливість працевлаштувати додатково 5 тис. кваліфікованих фахівців на майже постійній основі.

Працювати в Україні стане простіше?

З вигодою для українського ринку все зрозуміло, але як ці квоти полегшують долю іноземних фахівців? І так, іноземці отримують:

  • постійний вид на проживання терміном дії на 10 років
  • працевлаштування без оформлення дозвільних документів і прив’язки до посади
  • необмежену кількість перетину кордону
  • право оформлення віз на території України
  • пріоритетне право на оформлення громадянства України
  • можливість іммігрувати в Україну разом з сім'єю

Все це значно спрощує життя іноземних айтівців і їх роботодавців в Україні, особливо якщо згадати, як виглядає щорічна процедура отримання дозволу на роботу та виду на проживання. Навіть зараз багато компаній вважають за краще не наймати іноземця, ніж пізнавати всі принади легалізації.

У березні ініціатива Мінцифри була підтримана Кабміном, про що свідчить Розпорядження КМУ 431-р «Про встановлення квоти імміграції на 2020 рік». При цьому Розпорядження містить інформацію виключно про встановлені квоти на 2020 рік, а на сайті Мінцифри можна знайти дуже лаконічний опис процедури, згідно з яким, на перший погляд, все дійсно виглядає просто і зрозуміло. Потрібно всього лише зібрати пакет документів, податися на отримання дозволу на імміграцію в консульство України за кордоном або в ГМС на території України, отримати дозвіл на імміграцію, далі отримати постійний вид на проживання і зареєструвати місце проживання.

Після проходження цієї процедури іноземець може працевлаштуватися на тих же умовах, що й громадяни України, а також може бути зареєстрований як ФОП з метою ведення власного бізнесу.

У нас близько 15 тис випускників щорічно і більше 30 тис вакансій

Це дійсно величезний крок вперед до залучення фахівців рівня senior в Україні і, здавалося б, що ми нарешті відкрили кордон для іноземних «умів», і можемо очікувати приріст індустрії на 5 тис. senior фахівців на рік за рахунок іноземців, але, як завжди, є але.

Якщо подивитися на суть реформи, то вона полягає ні більше ні менше — у відкритті квоти, а порядок імміграції з усіма його недоліками і бюрократизмом залишився колишнім.

Процедура імміграції іноземців в Україну регулюється Законом про імміграцію, де і міститься перелік осіб і підстав для імміграції в Україну.

І тут заковика, точніше секрет. Поряд з близькими родичами громадян України, діячами культури, науки; іноземцями, які інвестували в економіку України $100 тис., в законі також була категорія «висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України». Неодноразово IT компанії намагалися розібратися, хто ж входить у цю категорію, щоб спробувати отримати постійний вид на проживання для своїх іноземних співробітників, які дійсно є висококваліфікованими фахівцями. Але, на жаль, загадку цієї групи розгадати не може ніхто, будь-яких критеріїв для цієї категорії осіб не було встановлено, тому не було жодного випадку, щоб айтівець отримав дозвіл на імміграцію за цією квотою.

Для кожної з цих категорій щорічно КМУ встановлював квоту — скільки іноземців можуть іммігрувати в Україну. Щорічно КМУ затверджував близько 3 -4 тисяч квот, з них для кваліфікованих фахівців 1−4 дозволи на рік, а іноді і зовсім — 0 (квота на 2017 рік).

Чи ні?

З легкої подачі Мінцифри в 2020 році ця категорія іноземців отримала аж 5 тис. місць із загальної кількості в 8 538 (непогано, правда?). І як свідчить інформація на сайті Мінцифри — всі 5 тис. квот призначені для українських ІТ компаній і їх фахівців.

Квота — done! Тепер переходимо до реалізації та отримання дозволу на імміграцію. На цьому фронті у нас без змін, процедура і терміни залишилися колишніми — з притаманними раніше особливостями.

Навіщо поспішати. Терміни прийняття рішення щодо видачі дозволу на імміграцію складають 3−4 місяці, на практиці наближаються до 9−12 місяців.

«Онлайн? Ні-ні, принесіть документи особисто!» Іноземець повинен особисто звертатися в міграційну службу, і це завдання не з легких. Не варто очікувати, що подати документи вдасться з першого разу.

І 100−500 довідок. Перелік документів — окрема історія; крім стандартних копій паспортів, довідок про несудимість, медичних сертифікатів, згоди на реєстрацію від власника квартири, також потрібно підтвердити досвід роботи за професією відповідного напряму (5−7 років), а також надати сертифікат або диплом міжнародного зразка із зазначенням певних спеціалізацій.

Плюсом буде проходження онлайн сертифікації від Массачусетського технологічного інституту і отримання сертифікату за відповідним напрямом.

Крім цього, з’явилася розбивка на конкретні професії таких висококваліфікованих кадрів (природно з прив’язкою до українського класифікатора професій). Іммігрувати зможуть тільки певні фахівці.

Тому, як прийнято говорити — потрапити в Україну зможуть всі, але не кожен. Якщо компанія вирішить допомагати такому фахівцю з отриманням документів, то подаватися варто відразу після встановлення квот (березень-квітень), так як до кінця року квоти можуть бути вичерпані.

Як бачимо, для справжньої реформи ініціативи Мінцифри не вистачає не менш важливих змін, які повинні бути внесені в порядок імміграції іноземців в Україну. Більш того, без подальших змін поточні пільги мають вкрай мало практичного сенсу. Тому як мінімум варто подумати про подальші кроки — терміни, онлайн процедуру, скасування прив’язки до конкретних посад, і якісного обслуговування/консультацій з боку ГМС.

Тому на поточний момент IT компанії обережно коментують нововведення — це точно прогресивна ініціатива, але все ж висновки можна буде зробити, коли ми побачимо реформу в дії. Уже в кінці 2020 року ми зможемо подивитися статистику (тільки не забуваємо про карантин і СOVID-19), як розподілилися квоти в 5 тис. фахівців, кому вдалося ними скористатися, і чи принесло це очікуваний результат індустрії та економіці.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X