Wealth Management. Чотири стратегії нарощування свого добробуту

31 жовтня 2019, 14:30

Скільки коштує і що таке топова інвестиційна послуга

У західних країнах давно застосовується і став популярним термін Wealth Management. В узагальненому вигляді він означав управління власним капіталом, в сучасному і більш широкому сенсі — формування повного клієнтського пакета, де, крім управління активами, присутні додаткові послуги, від податкового консалтингу до консьєрж-сервісу.

Відео дня

Скільки коштує

У нашій країні Wealth Management починає розвиватися, адже власне термін тут започаткували навіть у фінансових колах відносно недавно.

Якщо уявити private banking в формі лінійки, то Wealth Management буде фінальною крапкою його розвитку. В Україні навіть private banking в більшості випадків має на увазі або надбавку до ставки за депозитом, або преміальні пластикові карти під ВІП-клієнта. І все це, звісно, за додаткові або підвищені комісії.

При нагадуванні просунутим клієнтом про Wealth Management, українські банки озвучать йому поріг входу десь $100 тисяч. Відразу зауважимо, що для західного банківського роздрібного ринку, коли йдеться про Wealth Management, це невелика сума. Там в цій галузі оперують набагато більшими активами.

Але Україна і її банківський сектор, мов дзеркало національної економіки, — зокрема ті, що є з обмеженими можливостями залученого грошового ресурсу з одного боку, і такого ж обмеженого предмета для інвестування з іншого.

З цінних паперів привабливими виглядають хіба що ОВДП, українські ж акції не тільки нечисленні, а й малоліквідні. З цієї причини банки майже не пропонують клієнтам реальних (не «рекламних») послуг з управління активами і формування інвестпортфелів. Вони здебільшого сконцентровані на боротьбі за пасиви, за нарощування банальної для європейського банкінгу депозитної бази. Але в українських реаліях це вигідніше, ніж займатися формуванням портфелів і управління ними для дуже невеликого пласту заможних і освічених клієнтів.

За що платити

Проте відволічемось від України і поговоримо про базову модель Wealth Management. Вона будується на тому, що існують два види стягуваних комісій:

комісія за управління (Management fee);

комісія за успіх (Success fee).

Комісія за управління — стандартна базова комісія, яка, втім, може надто відрізнятися залежно від обраної клієнтом стратегії інвестування. За максимально пасивних стратегій вона сягне 0.25−0.5%, в активних же стратегіях, де більша частина угод відбувається з безпосередньою участю інвестиційного керуючого, вона значно вище і може сягати 1.5−2%.

Success fee стягується від отриманого за певний період рівня прибутковості і залежить від «успіху вкладення», згенерованого керуючим для клієнта. Зазвичай під періодом мається на увазі квартал, а власне комісія становить від 10 до 20%, знову ж таки залежно від обраної стратегії. При цьому часто-густо банком встановлюються рівні, так звані «бенчмарки». Це «маячки», при перевищенні яких включається Success fee. Вони перебувають на рівні базових ставок по депозитах, щоб у клієнта була мотивація передавати ці активи в управління, а не просто тримати гроші на вкладі.

Варто зауважити, що в Західній Європі рівень процентних ставок не один рік перебуває на дуже низькому рівні. Зараз, якщо не інвестувати вільні активи в фінансові інструменти, заробити на самому депозиті просто неможливо, зокрема, ставки по 3-місячному Euribor вже не один рік від'ємні і перебувають наразі (жовтень 2019) на рівні -0.4%.

По долару США ситуація дещо краща, ставка по 3-місячному LIBOR знаходиться на рівні 2−2,1%, за тенденції, що постійно знижується. Саме 2% зараз і є тим бенчмарком, вище якого клієнт оплачує Success fee.

Початок співпраці

Обслуговування в Wealth Management починається із заповнення клієнтом опитувальника, так званого «ризик-профілю», з якого інвестиційний керуючий робить висновок про ставлення клієнта до можливих ризиків, особливо коли у потенційного інвестора немає великого досвіду в цьому напрямку. Це важливо, адже для одних просадка рахунка на 3−4% буде прийнятною, для інших стане серйозним випробуванням. З даного опитувальника керуючий робить висновок про портфелі активів, найбільш прийнятних для інвестора, а також про обраний стратегічний план управління. Звісно, що і комісії також від цього залежатимуть.

При укладанні послуги не в банку, а в іншій фінансовій компанії, до комплекту послуг може увійти відкриття рахунків в іноземному банку, а також консалтинг в частині загальних актуальних питань інвестування за кордоном, якщо клієнт до цього такого досвіду не мав.

Зазначимо, що наразі, з огляду на посилення заходів по боротьбі з відмиванням грошей, фінансовий моніторинг західних фінансових організацій дуже педантично підходить до питання походження капіталів. І якщо кілька років тому відкриття рахунків клієнтам з таких юрисдикцій, як Україна, Росія, Казахстан, країни СНД, проходило без особливих складнощів, то тепер рівень перевірки «чистоти» активів знаходиться на максимально суворому рівні. Пов’язано це з колосальними штрафами, які банки потенційно можуть виплачувати за відсутність належного рівня комплаєнсу. І вони набагато вищі, ніж можливий дохід від комісійних.

Банки з «Safe Haven», а це Швейцарія, Австрія, Монако і Ліхтенштейн, встановлюють мінімальні обсяги за рахунком для клієнтів з пострадянського простору на дуже високому рівні для того, щоб в разі претензій з боку європейського фінмоніторингу, ретранслювати їх в активи клієнта

Саме тому банки з так званого «Safe Haven», а це Швейцарія, Австрія, Монако і Ліхтенштейн, встановлюють мінімальні обсяги за рахунком для клієнтів з пострадянського простору на дуже високому рівні, просто для того, щоб в разі претензій з боку європейського фінмоніторингу, ретранслювати їх в активи клієнта.

Ще одна причина вимоги високого порогу входу — небажання банку мати справу із сумами в межах 100−200 тисяч і нижче, оскільки комісії з таких сум серйозним банкам не є цікавими. Реальний інтерес таргетується по залишках від півмільйона і вище в доларах США. При цьому більшість банків не вимагає у клієнта розміщення у них кеша або депозиту — доволі просто проводити операції з будь-якими інвестиційними інструментами.

Зазначимо, що в більшості випадків вигідно мати рахунок не тільки в банку, а й у брокерів-торговців, зокрема таких, як Exante, Interactive Brokers, Saxo Bank. Всі вони працюють з клієнтами з СНД, а ще варто зауважити, що такий список не такий вже й великий, оскільки більшість таких контор роблять акцент тільки на західну цільову аудиторію.

Наявність декількох рахунків у фінансових інститутів різного профілю дозволяє не тільки диверсифікувати ризики, а й лавірувати за тарифними сітками. В цьому випадку дуже важливим є досвід вашого менеджера з Wealth Management, оскільки досвідчений управлінець з великою клієнтською базою та налагодженою комунікацією з фінансовими інститутами, зможе якісно оптимізувати комісійні або не зважати на них, керуючись базово заявленими умовами.

Ще один нюанс, на якому варто зупинитися, — пропозиція банком після відкриття інвестиційного рахунка різних додаткових продуктів зі своєї лінійки послуг. У клієнта в більшості випадків немає обов’язку придбавати запропоновані послуги, але потрібно розуміти, що багато з продуктів часто-густо бувають ексклюзивними, отримати які самостійно на відкритому ринку буде мінімум дорожче, а то й неможливо. Однак в цих випадках консультація зі своїм інвестиційним керуючим стане вкрай рекомендованою.

існуючі стратегії

Клієнти, які зробили ставку за останні 10 років на облігаційних портфелях, залишилися в хорошому виграші. Ринкові умови виявилися досить сприятливими, більшість інструментів такого плану зростали в ціні, а до цього варто додати ще й купонну ставку по облігаціях при погашенні.

Багато ризикових облігацій, що випускаються урядами України, Єгипту, Бразилії, демонстрували дохідність на хорошому рівні − а це 5−6% річних. На іншому полюсі перебували облігації США, найменш ризиковані на ринку, але і по них ставка не опускалася нижче 1,6%, доходячи до хороших 3%. Тенденція зниження ставок по облігаціях збережеться, і клієнтам, які збираються формувати такий портфель, розраховувати на дуже високу прибутковість не доводиться, ставки на рівні 4−5−6% будуть фінальної прибутковості клієнта. Але перевага цього портфеля в тому, що при якісному підборі емітентів облігацій, як корпоративних, так і державних, дохід можна вважати фіксованим, який можна порівняти за ризиками з процентною ставкою по депозитному складу.

До більш агресивної стратегії варто віднести ті, що сформовані з акційних пакетів. Тут завжди спостерігалася більш висока волатильність, що характерно для курсу акцій. Принцип «очікуваної прибутковості» тут відсутній, він замінюється на поняття «історичної прибутковості». Вона показує інтервальну прибутковість минулого року порівняно з попередніми 3−5 роками.

Ринок акцій — це своєрідний, але досить точний індикатор очікувань економіки, і зараз все вказує на зниження прибутковості, а, відповідно, на рецесію, що вже згдом настане, а то й глобальну кризу. За таких умов очікувати ультрависокої прибутковості, що була два / три роки тому, коли ринок акцій показував десь 20% прибутковості, не варто. Те саме стосується і ринку пасивних індексів.

Загалом, якщо порівнювати регіональні світові ринки акцій, то саме ринок акцій США показав за останнє десятиліття кращу прибутковість, випередивши і європейський, і азійський ринки акцій.

Десь посередині цих двох стратегій знаходяться збалансовані портфелі, в яких є в наявності і акції, і облігації. Середня прибутковість, знижена волатильність, більш низькі комісійні − якраз саме ці портфелі дуже добре себе показують в поточному році. Та сама тенденція збережеться і в найближчій перспективі.

Щодо альтернативних портфелів, то найбільш доречним є той, куди потрапляють коштовні метали, золото зокрема. За всю історію існування воно довело свою стабільність, адже не дивно, що багато інвесторів купують метал, щоб захистити заощадження від знецінення.

Однією з короткострокових причин зростання ціни золота лишається тривалий торговий конфлікт між Китаєм і США, оскільки саме Китай, разом з Індією, лишався найбільшим покупцем золотих злитків в світі, і його відсутність на ринку відчутно на ньому позначається. Також відзначимо політику Федрезерву США, що знижує за останні місяці процентні ставки, а отже, стимулюється інтерес до золота як захисний актив.

Важливо визначити частку золота в загальному обсязі інвестиційного портфеля. Традиційно вважається оптимальним рівень в 10% від активів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X