Чи потрібен кодекс з банкрутства для розвитку економіки

0 коментувати

Верховна рада України активно працює над Кодексом з процедур банкрутства. Цей документ потрібен для прискорення подолання кризових явищ, посилення захисту прав власників майна та відновлення кредитування.

Історія банкрутства

Питання законодавчого опису необхідних дій в ситуації фінансової неспроможності боржника таке ж старе, як і самі товарно-грошові відносини. Юридичні процедури поводження з майном боржника описуються у найдавніших законодавчих пам’ятках світу.

При чому, достатньо давно постало питання банкрутства з об’єктивних причин або зумисного шахрайства щодо партнерів та контрагентів.

Наприклад, у Судебнику 1550 року було описано два види торгової неспроможності: 1) "безхитрісно", коли товар "потоне або згорить, або рать, або розбій візьме"; 2) неспроможність "без напрасньства", тобто невипадкова, коли винний "проп’є, іншим яким безумством той товар загубить". У першому випадку неспроможному боржникові давали царську грамоту про поступову виплату боргу без відсотків, а в другому – боржника віддавали кредиторові.

Французький письменник Тристан Бернар писав: "Банкрутство - це законна процедура, в ході якої ви перекладаєте гроші в брючну кишеню і віддаєте піджак кредиторам".

Саме для уникнення таких випадків і розвивається вітчизняне законодавство.

Перший у новітній історії України закон у сфері регулювання відносин фінансової неспроможності (закон Про банкрутство) був прийнятий ще у 1992 році. На жаль, практика застосування цього закону показала його недосконалість і неможливість ефективного регулювання майнових відносин.

Пізніше, у 1995 році, Міністерством економіки України, Міністерством юстиції України та іншими державними органами влади був розроблений проект закону про внесення змін і доповнень до чинного закону Про банкрутство. Він залишався без розгляду кілька років. У 1998 році робоча група розпочала активну роботу над законопроектом, залучивши консультантів із США. У грудні 1998 року законопроект було розглянуто в другому читанні, у результаті чого його направили на повторне друге читання, а 30 червня 1999 було прийнято відразу як закон.

Проте подальша практика (особливо дві великі економічні кризи) виявили суттєві недоліки вітчизняного законодавства у цій сфері.

Чому необхідно створити окремий Кодекс

Прийняття за основу Кодексу з процедур банкрутства - це позитивний факт, але, звичайно, цей проект не є ідеальним та потребує серйозного обговорення в юридичному середовищі.

Запропонований документ може вирішити проблемні питання ринку. Особливо цікавою є новація щодо банкрутства фізичних осіб, явища абсолютно нового в національному законодавстві.

Основні новації в Кодексі:

  • Введення інституту неплатоспроможності для фізичних осіб;
  • Встановлення процедури електронних торгів майном як основного виду торгів;
  • Запровадження автоматизованого арешту коштів;
  • Скорочення кількості судових рішень, що підлягають оскарженню;
  • Спрощення ініціювання процедури банкрутства.

В сукупності Кодекс зможе посилити захист прав сторін процесу банкрутства, підняти рівень відкритості та впровадить запобіжники проти зловживань.

Подальші кроки

Проте, є моменти, які ще потребують доопрацювання.

Так, Кодексом передбачається можливість для ліквідатора в одноосібному порядку скасувати аукціон та його результати, без встановлення чітко визначених підстав, аморфне і загальне визначення в статті 52 Кодексу призведе лише до продовження зловживань з боку арбітражних керуючих та втрати інтересу до таких торгів з боку потенційних інвесторів.

Я вважаю, що факт порушення процедур підготовки до торгів та порушень під час їх проведення має встановлювати виключно суд, з чітким обмеженням термінів розгляду. При чому, в Кодексі має бути прописаний чіткий перелік порушень, що можуть призвести до скасування аукціону.

Можливість для визнання недійсним правочину з продажу майна виключно за заявою боржника, арбітражного керуючого і кредитора встановлена статтею 53. Натомість у випадку недопущення потенційного покупця до участі в аукціоні або створення  перешкод, які не дали йому можливості перемогти, для порушника встановлюється санкція у розмірі гарантійного внеску або 10% від суми продажу майна, в залежності від того, яка сума більша.

Обмежуючи право на судовий захист для потенційних інвесторів в сфері реалізації майна банкрутів, ми відповідно звужуємо цей ринок до мінімального рівня. Це має негативні наслідки, адже бажаючих викупити токсичні активи не так багато.

Навпаки, для недобросовісних арбітражних керуючих та електронних майданчиків дані норми це просто знахідка! Адже, якщо статутний фонд електронного майданчика складає кілька тисяч гривень, то йому неважливий розмір санкцій за порушення процедури торгів.

Кодексом передбачається встановлення 12-одинного строку для прийняття рішення щодо допущення чи відмови у допуску до електронних торгів. Тобто допуск до торгів буде прийматись в ручному режимі, а враховуючи можливість необхідності надання потенційним інвестором документів, є підстави допускати можливі зловживання в цій процедурі. На мою думку, досвід провідних електронних аукціонів світу це підтверджує, де для допуску до торгів необхідно вчинити дві дії: онлайн реєстрацію в електронній торговій системі та сплатити гарантійний внесок, без подачі будь-яких документів та заповнення заявок. Допуск до торгів має бути автоматичний та моментальний, лише тоді цей процес буде відкритим та чесним.

Доопрацювання Кодексу дозволить створити дієвий інструмент для захисту прав власників та стимуляції економічного розвитку країни.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: