Прощавай, реформо газових мереж

1 коментувати
Ахіллесовою п’ятою української енергетики є застарілі та аварійно небезпечні державні газорозподільні мережі, які спроможні врятувати тільки міжнародні інвестиції

Останніми роками ми намагаємося знайти відповідь на питання, як сформувати нову систему користування державними газорозподільними мережами: як запобігти їх стрімкому й аварійно небезпечному старінню, знайти ресурси для модернізації, врешті забезпечити справедливу компенсацію для держави за майновий комплекс, який може бути оцінений в мільярди євро, але наразі безоплатно використовується приватними облгазами.

Більше року я пропоную створити комунікаційний майданчик у Комітеті Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, де зацікавлені сторони, зокрема учасники ринку, змогли б знайти прийнятні для всіх і, перш за все, споживачів підходи до користування державними газовими мережами. У нас залишається своє бачення: доцільне запровадження концесії на розподіл газу, під яку держава передає свої мережі, а концесіонер, який визначається на прозорому конкурсі – залучає інвестиції в модернізацію мереж, сплачуючи концесійний платіж і фактично формуючи з шматочків трубопроводів у кожному регіоні України інтегровані регіональні газорозподільні системи.

Як відомо, притомної публічної дискусії на цю тему не вийшло – після стрімкого засідання кількох робочих груп у Секретаріаті Кабміну народилася схема з орендою ГРМ, яку (в умовах прямої законодавчої заборони такої оренди) не дуже ретельно замаскували під «експлуатацію» (що, проте, суті справи не міняє – в цивільному законодавстві платне користування чужим майном називається майновим наймом – орендою). Оренда, звісно, найгірший варіант організації відносин користування, якщо основною метою є модернізація об’єкта користування – орендар ніяким чином не вмотивований забезпечувати таку модернізацію. Зверну увагу до того ж на ризики визначення договору експлуатації удаваним (адже це прихована оренда) і визнання на цій підставі його нечинним у судовому порядку.

Проте сталося як сталося. Кабмін повідомив громадськість про «перемогу» – користування державними ГРМ стане для облгазів платним. Громадськість задоволена – нарешті Фірташ (а саме йому належить абсолютна більшість облгазів) заплатить державі за ГРМ. Нібито. А тепер слідкуємо за руками.

Прийнята наприкінці лютого постанова Кабінету Міністрів № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» визначає обов’язок Міненерговугілля оперативно (до 10 березня 2017 року) «вжити заходів» (sic!) з укладання «платних» договорів про користування ГРМ і припинення «безоплатних». При цьому плата за користування встановлена як відсоток від балансової (не справедливої, а саме балансової, з урахуванням багаторічної амортизації) вартості. За моїми приблизними оцінками, балансова вартість державних ГРМ в Україні щонайменше в 10 разів нижча за справедливу.

Щоправда, постанова № 95 передбачала припинення таких «ерзац-орендних» договорів після появи нових законодавчих можливостей для оформлення відносин користування ГРМ і обов’язок облгазів повернути мережі після припинення договорів «експлуатації». Будь-який юрист-початківець скаже вам, що постанова № 95 – це розтягнута на невизначений час декларація про наміри з мінімальним погіршенням умов для чинних користувачів державних газопроводів навіть у разі імплементації її положень.

Тож, шановні, постанова Кабінету Міністрів від 21 лютого 2017 року № 95 – це зовсім не «перемога». Це «зрада» відсотків на дев’яносто дев’ять. Фірташ мав бути задоволений.

Тому уявіть міру здивування, коли 10 березня Мінекономрозвитку опублікувало проект постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 95», на якій ще принтерна фарба не висохла. Що називається, за гарячим слідом, МЕРТ робить спробу зробити контрольний постріл у державні інтереси в сфері розподілу газу – пропонується скасувати обов’язок Міненерговугілля навіть «вживати заходів» з припинення нині чинних безоплатних договорів користування. Зате проект передбачає скасування положень постанови № 95 щодо обов’язку облгазів забезпечити повернення ГРМ після припинення договорів експлуатації. Тож, якщо такі договори раптом буде укладено і надалі, наприклад, припинено за рішенням суду (а підстави для цього, як ми пам’ятаємо, є), державні газопроводи залишаться собі безоплатно і безконтрольно на балансі приватних підприємств. Про які, до речі, тільки лінивий в Україні не висловлював подив, що мовляв, як так – стратегічні комунікації перебувають під контролем особи, що перебуває під слідством в Україні, афільованої з Газпромом і з катастрофічною репутацією у світі?

До речі про репутацію. Сьогодні в Україні повним ходом йде створення потужної трирівневої системи захисту інтересів Фірташа в газорозподільній галузі. Оплатні договори про користування державними ГРМ за чинної нормативної бази укласти непросто; якщо вони все ж будуть укладені – оплата передбачена з огляду на балансову вартість майна, на порядок занижену, і сплачуватиметься опосередковано споживачами у складі тарифу на розподіл газу. А як приємний, проте дуже суттєвий бонус для облгазів, передбачено вибір між безстроковою дією договорів про експлуатацію, а якщо про включення плати до тарифу домовитися не вдасться – оскарження у найгуманнішому у світі українському суді з перспективою отримати мережі у довічне безоплатне користування просто «за інерцією».

Цікаво, на якого саме інвестора розраховує уряд, створюючи такі умови в галузі, яка чи не найгостріше потребує інвестицій? Відповідь очевидна. Не очевидне для багатьох інше. Скільки років газорозподільна галузь взагалі буде цікавою для будь-якого інвестора? Сьогодні для приватного домогосподарства система автономного енергозабезпечення коштуватиме кількадесят тисяч доларів. Через 5-10 років, з урахуванням наявних тенденцій, вона стане дешевшою на порядок. Тобто зовсім скоро сонячні панелі і вітрогенератори, в комплексі з достатньо ємним акумулятором, зможуть конкурувати за нових споживачів з газовими котлами. А ще через кілька років їх використання стане вигіднішим, ніж використання газу для опалення навіть для тих, хто вже раніше витратився на газове обладнання.

Таким чином, якщо зараз нічого не робити для залучення інвестицій в модернізацію державних ГРМ, за кілька років безперспективність повернення таких інвестицій виглядатиме математично очевидною. Все ще маю сподівання, що в уряді знайдуться люди, державницькі мотивації яких переможуть будь-які сподівання отримати швидкі бонуси від осіб, відомих близькістю до російського керівництва. Українцям потрібні безпечні й сучасні газорозподільні мережі, а не ще один фактичний податок, який з непрогнозованими «комісійними» збиратимуть комерційні структури.

«Діалоги про майбутнє»

НВ представляє: «Діалоги про майбутнє» з Уільямом Тейлором, Павлом Шереметою і Дмитром Кулебою.

Київ-Вашингтон-Брюсель
Яке місце займає Україна у цьому трикутнику? Якою нашу країну бачать у Європі та США?

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: