Дубогриз по середах. «Вовина тисяча», знову купівля банку та приватизація на мільярд

17 листопада 2021, 09:00

Головні фінансові події тижня та що вони означають.

Найновіша новина початку тижня — «Вовина тисяча». Володимир Зеленський у відеозверненні пообіцяв виділити по тисячі гривень кожному, хто вакцинувався від Covid-19. З умовою, що ці гроші можна буде витратити на спортзали, кіно, театр, культурні заходи чи поїздки — тобто в секторах економіки, що сильніше за інші постраждалих від пандемії. Очікувана сума витрат — 6 млрд у січні-лютому, з урахуванням кількості вакцинованих, витрати, швидше за все, будуть набагато вищими.

Відео дня

Чому це важливо? Відмінне, без найменшої іронії, рішення. Пандемія — головний і ключовий ризик економічного зростання, найважливіший чинник, який стримує зростання. Темпи збільшення ВВП залежатимуть безпосередньо від темпів вакцинації населення, йдеться в Інфляційному звіті Нацбанку. Втрати від неминучих за низького рівня вакцинації карантинів і локдаунів — набагато вищі навіть за 38−40 млрд грн (якщо вакцинувати та виплатити тисячу всім, включно з немовлятами). Тим більше, ці гроші підуть на стимулювання внутрішнього попиту, хай і трохи підстібнуть інфляцію. Знову без іронії, висміювана спочатку «Вовина тисяча» цілком може стати найбільш ефективною державною інвестицією за всю історію країни.

Єдиний момент — можливі транзакційні витрати: витрати на контроль того, щоб гроші були використані за призначенням, тобто пішли на здоров’я, розваги та транспорт. Тут додаткові витрати можуть бути дуже великими. Можливо, правильніше буде відмовитися від такого контролю та виплачувати гроші без умов цільового використання. Час на аналіз ще є — виплати, за словами президента, заплановані з 19 грудня.

Держстат оприлюднив інформацію про основні економічні показники. Цифри не тішать. Інфляція сповільнилася лише на 0.1 процентного пункту, з 11.0% р/р у вересні до 10.9% у жовтні. Індекс цін виробників (та сама інфляція, тільки для бізнесу) — 57.2% г/р. Зростання ВВП у 3 кварталі — 2.4% р/р. Прогноз НБУ був оптимістичнішим — 4.0%.

Чому це важливо? Економіка зростає набагато повільніше, ніж очікувалося, зате ціни набагато швидше. Особливо бентежить висока промислова інфляція. Ціни виробників далеко не завжди транслюються в ціни для споживачів, але загалом позитивна кореляція є завжди. Або простими словами: навряд чи споживча інфляція злетить до немислимих 40−50%, як промислова, але що залишиться високою ще якийсь час — найімовірніше. Зниження індексу споживчих цін лише на 0.1пп все-таки недостатньо для того, щоб говорити про тенденцію.

Чому ВВП настільки нижчий за прогнози? Поки детальної статистики ще немає, можна припустити, що зіграли ті самі чинники, що й у другому кварталі, коли ситуація вийшла схожою. Брак інвестицій у минулі періоди, перебої з постачанням палива, зростання цін на сировинних ринках. І, звичайно, карантинні обмеження початку року знову про користь вакцинації для економічного зростання.

Третя за неповний місяць купівля банку. Точніше, оголошення про купівлю — все ж таки сама процедура займає чимало часу. Укрпошта готується купити Альпарі Банк у приватних власників, ціна — 260 млн грн. Кабмін та Мінінфраструктури вже погодили угоду, повідомляють медіа, справу за НБУ.

Що тут цікаво. Відразу три моменти. По-перше, ціна. Банк збитковий (один з небагатьох на нинішньому ринку, що бурхливо зростає, з рекордним прибутком банківської системи), мінус 8.2 млн грн з початку року. Банк балансує на межі проблемності. Його регулятивний капітал — 200.3 млн грн, всього на 300 тисяч гривень вище за мінімальні вимоги НБУ. Один дефолт за нечисленними кредитами чи зростання відсоткових ставок за цінними паперами — і НБУ може визнати банк проблемним та встановити обмеження на діяльність.

Чи коштує він 260 млн? Мінімальний поріг входу на банківський ринок — 200 млн грн (вимоги НБУ, їх ще називають (вартість ліцензії) плюс супутні витрати, тобто банк з нуля обійшовся б приблизно в 250−300 млн. Проте чи потрібен на ринку ще один держбанк? Колишня позиція НБУ була «однозначно ні». Регулятор кілька років поспіль виступав різко проти надання ліцензії Укрпошті на банківські послуги. Аргументи: незрозуміла бізнес-модель, Укрпошта не надавала притомних розрахунків і стратегії; нагляд та фінмоніторинг Укрпошти як банку викликав питання. Укрпошта пішла в обхід. Тож другий момент — чи зміниться позиція НБУ тепер, коли керівництво вже нове, а менеджери, які не бачили перспектив та бізнес-моделі у «поштовому банку», влітку залишили Нацбанк зі скандалом.

Третій момент. Чи можна говорити про тенденцію та особливий інтерес інвесторів до українських банків? Особливо, враховуючи прибутковість та високу стійкість сектора. Все-таки третя угода за три тижні. Швидше за все просто збіглося. Кожна угода має окрему історію. Казахська Kaspi купує БТА Банк для ліцензії, групі з IPO та придбання системи Portmone потрібен локальний банк. Купівля ПУМБом Ідея Банку — хороша інвестиційна можливість, потенційна прибутковість такої угоди — 20−24% річних. Укрпошта та Альпарі Банк — своєрідна «ідея фікс» менеджменту держкомпанії, бажання досягти свого «не києм, так палицею». Про якийсь високий попит на українські банки поки що, мабуть, не йдеться.

Проведено ще одну приватизацію. Аукціон із продажу заводу Електронмаш виграла компанія Лортен Груп, запропонувавши 970 млн грн, у 14 разів більше за стартову ціну. Ключовий актив Електронмашу — 14 гектарів землі на околиці Києва, фактично, торги велися за землю, а не за збитковий завод, що простоює.

Чому це важливо? З урахуванням боргів та інвестзобов'язань вартість Електронмашу — близько 1 млрд грн. Завод Більшовик, чиї активи виглядають набагато привабливішими — 35 га землі, набагато ближчими до центру Києва та біля метро — обійшовся лише вдвічі дорожче. Однак Електронмаш не має судових суперечок та інших особливостей, які відлякують інвесторів — і ми побачили справжній приватизаційний аукціон і, можливо, «ринкову» ціну.

Ложка дьогтю — про покупця практично нічого не відомо. Якщо після приватизації Більшовика новий власник буквально відразу дав знати про себе (Василь Хмельницький, Андрій Іванов та партнери), то тут історія зворотна. Компанія-покупець, згідно з документами, займається нерухомістю, її статутний капітал 100 грн, доходи та прибуток за минулий рік — 0 грн. Звідки у SPV (Special Purpose Vehicle, компанія, спеціально створена під подібні угоди) гроші, чи немає проблем з фінмоніторингом та джерелом коштів, хто реальний власник — у цьому випадку загадка. Варіант перевірки всіх потенційних покупців — як, наприклад, робить НБУ, коли йдеться про купівлю банків чи вливання в капітал — Фонд Держмайна, схоже, не розглядає. Хоча політику різних держорганів варто зробити єдиною.

У державному Укрексімбанку итрати держбюджету на банк у 2008−2020 — 43 млрд грн) — продовження скандалу з нападом на журналістів на початку жовтня. Правління банку відновило на посаді двох фігурантів нападу — директора та начальника відділу у департаменті безпеки. «Не знайшли порушень». Проте за день Наглядова рада рекомендувала переглянути рішення. Правління — так і тягне написати «скріпивши серце» — виконало рекомендації. Співробітників було звільнено. Слідом за СЕО Укрексіму та директором з комунікацій, які залишили банк кількома тижнями раніше.

Що тут цікаво? Привід для такої реакції наглядової ради. Яким стало тріумфальне під оплески співробітників Укрексіму повернення відсторонених співробітників до банку. Така собі показна прихильність. Можливо, саме собою відновлення на посаді не викликало б такої гострої реакції наглядової ради. Адже навіть після нападу на журналістів представники Наглядової ради банку деякий час звинувачували в інциденті самих журналістів — поки не з’явилося відео з кадрами силових дій з боку банкірів. Поява ще одного відео, сцени повернення під оплески — стала каталізатором реакції громадськості, а за ним і Наглядової ради з Правлінням. Така поведінка неприпустима, говорить про професійну непридатність і несе ризики для банку, йдеться в офіційному повідомленні Укрексіму. Пафос пафосом, але, напевно, так і будується, по цеглині, громадянське суспільство.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X