Подробиці мирової угоди з Укрнафтою

3 лютого 2020, 11:31

Минулого тижня була підписана і затверджена судом мирова угода між Укртрансгазом та Укрнафтою. Що в ній

Оскільки найбільш критичні питання у наших із Газпромом відносинах вирішено, розповім, як ми вирішуємо проблеми з Укрнафтою.

Спершу коротко нагадаю базову інформацію, важливу для повного розуміння.

Відео дня

— Укрнафта — національна компанія, яка видобуває нафту, конденсат та газ, і яка включає найбільшу в Україні мережу АЗС.

Мажоритарним акціонером Укрнафти є Нафтогаз, тобто опосередковано — український народ. Укрнафта має багато міноритарних акціонерів, але найбільш відомою є група міноритарних акціонерів, яку представляє Ігор Коломойський. Як ми всі прекрасно розуміємо, це впливає на сприйняття Укрнафти.

Але, водночас, ми не маємо забувати, що Укрнафта значною мірою визначає енергетичну незалежність, а також реалізацію ресурсного потенціалу України.

Також ми маємо пам’ятати, що Укрнафта є одним із найбільших роботодавців та платників податків. У 2019 році сплатила 12,5 млрд грн податків, у повному обсязі виконавши поточні податкові зобов’язання.

— Укрнафта має багато проблем, але можна виділити такі найбільші дві

Перша проблема — це спірні обсяги газу, які Укрнафта впродовж 2006−2012 років видобувала і передавала в газотранспортну систему. Цю систему контролював Нафтогаз, і він з подачі Уряду займав позицію, що Укрнафта мала продавати цей газ Нафтогазу за ціною, визначеною для потреб населення. Через це Нафтогаз не давав Укрнафті можливості розпоряджатися цим газом іншим способом. У свою чергу Укрнафта не бачила законних підстав, аби вона продавала газ Нафтогазу за такою ціною.

Роками тривали судові суперечки щодо цього питання, зокрема останні 6 років, але так і не вдалося довести у суді, що Укрнафта була зобов’язана продавати газ Нафтогазу за такою ціною. У свою чергу Укрнафта успішно доводила у суді свою правоту. Так, ще у 2014 році Верховний суд України ухвалив остаточне рішення про те, що за Укрнафтою мають бути визнані спірні обсяги газу щодо найбільш раннього періоду (видобутого у 2006 році). Щодо більш пізніх періодів Укрнафта отримала проміжні перемоги, але рішення у найвищих судових інстанціях ще не було ухвалене.

Друга проблема Укрнафти — це податковий борг, який був сформований у 2014−2015 роках. Як уже було сказано раніше, Укрнафта наразі у повному обсязі сплачує поточні податкові зобов’язання, але в компанії не вистачає грошей для погашення податкового боргу. На цей борг нараховуються надзвичайно високі штрафи та пені, до 30% річних від основної суми, що не дає Укрнафті можливості нормально працювати.

Можна сказати, що одним з основних чинників, який вплинув на виникнення цієї податкової заборгованості є формування дебіторської заборгованості перед Укрнафтою за часів тогочасного керівництва Укрнафти. Вже багато років триває розслідування правоохоронних органів, зокрема НАБУ, щодо складу злочину у їхніх діях, а також щодо зв’язку компаній-дебіторів із міноритарними власниками Укрнафти. Нафтогаз всіляко сприяє роботі правоохоронців, але мені не відомо щоб була встановлена провина тогочасного менеджменту або міноритарних акціонерів.

Водночас, можна стверджувати, що сума податкового боргу є меншою за ринкову вартість спірних обсягів газу — як на момент виникнення цього податкового боргу, так і на сьогоднішній день. Іншими словами, якби Нафтогаз дав можливість Укрнафті вільно розпоряджатися видобутим газом, то у Укрнафти була б можливість у повному обсязі сплачувати податки і не допустити формування цього податкового боргу.

Також зауважу ще одну важливу обставину. Відповідно до акціонерної угоди між Нафтогазом та міноритарними акціонерами, яких представляє Ігор Коломойський, Нафтогаз зобов’язаний сприяти Укрнафті у реалізації газу за ринковими цінами. Ця угода була підписана за часів прем'єрства Юлії Тимошенко. Нафтогаз намагався анулювати цю угоду в міжнародному арбітражі, але арбітражний трибунал не підтримав позицію Нафтогазу.

Враховуючи наведені вище обставини, Нафтогаз і Укрнафта у лютому 2019 року почали процес врегулювання суперечок і вирішення проблеми з податковим боргом Укрнафти.

Сторони погодили угоду, за якою Укрнафта продає Нафтогазу обсяг газу, який за рішенням Верховного Суду України має бути визнаний за Укрнафтою у сховищах Укртрансгазу (оператор газосховищ, який входить у групу компаній Нафтогаз).

Єдиним можливим варіантом визначення ціни за цією угодою була ринкова ціна на той момент, оскільки Закон України «Про акціонерні товариства» визначає такі угоди як операції з зацікавленістю (враховуючи, що Нафтогаз є мажоритарним акціонером) і вимагає застосування ринкових цін. Відповідність ринковій ціні за цією угодою була підтверджена міжнародною аудиторською компанією KPMG.

Зауважу, що це було далеко не найгіршим варіантом для Нафтогазу, оскільки якби Укрнафта наполягала на грошовій компенсації вартості газу, яким вона була позбавлена можливістю розпоряджатися у у період, визначений у рішенні Верховного суду України, то сума була була б в 2,2 рази більшою.

Угодою також передбачається, що джерелом коштів для розрахунків з боку Нафтогазу буде компенсація, яку Нафтогаз має отримати з держбюджету відповідно до закону «Про ринок природного газу» за покладені на нього спеціальні обов’язки у порядку, встановленому Кабміном.

У свою чергу Укрнафта має використати ці кошти для погашення податкового боргу.

Зауважу, що всі операції мають бути проведені через рахунки у Держказначействі, що виключає нецільове використання коштів. Фактично це є гарантією того, що всі кошти, які будуть виплачені з держбюджету, у повному обсязі будуть повернуті в держбюджет.

Але ця угода не була реалізована. Уряд Гройсмана зажадав, щоб вона була погоджена не тільки Наглядовою радою Нафтогазу (що було зроблено), а і окремим рішення Кабінету міністрів.

Нафтогаз невідкладно надав Кабміну всі необхідні документи для погодження, але відповідне рішення навіть не розглядалося. Це створювало для Нафтогазу та держави додаткові юридичні ризики вимог щодо компенсації збитків з боку Укрнафти та міноритарних акціонерів.

Лише нещодавно Уряд Гончарука зняв ці обмеження з боку Кабміну.

Минулого тижня була підписана і затверджена судом мирова угода між Укртрансгазом та Укрнафтою щодо визнання за Укрнафтою зазначених вище обсягів газу у сховищах Укртрансгазу. Тепер Укрнафта передає цей газ Нафтогазу за укладеним договором купівлі-продажу цього газу.

Наступні кроки: Нафтогаз має отримати з держбюджету компенсацію за покладені спеціальні обов’язки, розрахуватися за цей газ з Укрнафтою (загальна сума — майже 15 млрд грн), а також передплатити до 14,6 млрд грн за газ, який Укрнафта буде видобувати і передавати Нафтогазу у майбутні періоди; Укрнафта всі ці кошти направить до держбюджету в якості погашення податкового боргу та сплати податків, які виникають у зв’язку зі здійсненням цих операцій.

Угодою передбачено, що якщо Нафтогаз не виконає свої зобов’язання і до 1 квітня 2020 року не розрахується за вказані вище обсяги газу в сховищах, які Укрнафта передає Нафтогазу, цей газ має бути повернутий Укрнафті.

Зауважу, що Наглядова рада Укрнафти у свою чергу теж унеможливила нецільове використання коштів, ухваливши рішення, що гроші від реалізації цього газу мають йти виключно на сплату податкового боргу та податків, які виникають у зв’язку зі здійсненням цих операцій. Тож тут можна обійтися без спекуляцій на тему.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X