Ходити вдома у светрах або що варто знати про раціональне енергоспоживання

7 березня 2020, 16:03

Чому енергонеефективність в Україні - така ж серйозна проблема, як війна і корупція

Коли я працював в інвестиційному банку та жив у Лондоні, ми з дружиною заробляли достатньо, аби мешкати в нормальній квартирі в самому центрі міста біля парку. Але й тоді ми не могли дозволити собі ходити вдома в холодну пору року у футболці, «обігрівати вулицю» — також. У Британії так не робить, здається, ніхто. І справа не лише в грошах — так насправді й не заведено.

Відео дня

У них взимку нормально ходити у светрах. Нормально, коли температура в квартирі тримається на рівні +15 градусів. При тому, що в Європі питання ціни на газ не стоїть настільки критично як в Україні, адже люди мають вищий рівень достатку. Але це передусім — про раціональне використання ресурсів (власних в тому числі) та енергоефективність. Про неї власне зараз і буде йтися.

Наприкінці минулого року я відреагував на новину про підвищення ціни на газ для населення словами про те, що якби розвивали власний видобуток та підвищували рівень енергоефективності, уже би мали власний експорт газу, і ціна для населення відповідно була би нижчою. Адже тоді ринкова ціна була б на рівні так званого «експортного паритету» (хаб мінус), а не «імпортного паритету» (хаб плюс).

ЕнергоНЕефективність можна впевнено зараховувати в один список із війною та корупцією

Той пост спричинив бурхливе обговорення на моїй сторінці — і щодо причин провалів програми збільшення видобутку, і щодо енергоНЕефективності в Україні. Щодо першого питання я не маю важелів впливу. У той період, коли хоч якось впливав — було незначне, але зростання. Тож зараз хочу бути корисним щодо другого.

Буду ділитися цікавою інформацією, розрахунками та порадами щодо енергоефективності. У цьому дописі викладу базову інформацію — для розуміння масштабів ситуації.

— Житловий фонд України становить 17 млн квартир або 985 млн м2:

  • 8 млн квартир мають централізоване опалення
  • 7,3 млн квартир мають індивідуальне опалення
  • 1.7 млн квартир мають інші види опалення.

— 87% українських домогосподарств безпосередньо або опосередковано залежать від газу. Так склалось історично. Адже українська газопровідна інфраструктура розвинулася доволі рано через великі запаси газу та їхнє активне освоєння в середині ХХ століття.

— Безпосередньо населення України у 2018 році спожило 10,6 млрд метрів кубічних, промисловість — 9,4 млрд, теплокомуненерго для населення, за даними Департаменту реалізації газу Нафтогазу, використало 4,8 млрд.

Що таке енергоефективність

Грубо кажучи, це створення таких умов, які дозволяють споживати менше енергії, у нашому випадку — газу. Це, наприклад, утеплення будинків, встановлення якісних дверей у під'їздах, ефективне регулювання температури в житлових приміщеннях, зважаючи на погодні умови та оновлення інфраструктури.

Чи дійсно в Україні є проблеми з енергоефективністю та чому так сталося

Так, ми дійсно споживаємо енергію неефективно, і крім того, багато енергії втрачаємо через застарілу інфраструктуру. ЕнергоНЕефективність можна впевнено зараховувати в один список із війною та корупцією. Адже йдеться не лише про витрати кожної української родини, а й про енергетичну незалежність країни. Неефективне споживання газу вигідне передусім Росії (Газпрому) та олігархам, наприклад, Фірташу. Навряд хтось із нас хоче їхнього збагачення.

Корінням же ця проблема сягає в совєцькі часи. Тоді людей «привчили» до низьких цін на енергоресурси, але сподіваюсь, нікому не варто пояснювати, чому це не працює в умовах ринкової економіки. Хоча й в незалежній Україні ситуація не змінилась принципово. Так звані «приховані субсидії» на енергоносії сприяли тому, що українські домогосподарства споживають газу більше, ніж у сусідніх країнах, і більше, ніж це насправді потрібно.

У 2013 році в Україні споживання газу в побуті на одиницю площі перевищувало середньоєвропейський рівень у 2.6 рази. У 2016 році питоме споживання газу населенням усе ще перевищувало рівень Євросоюзу вдвічі. (Розрахунки департаменту досліджень НАК «Нафтогаз України»).

Більше про те, як відрізняється споживання газу в Україні та в Європі — у матеріалі Газовий ринок України: аналітика і роз’яснення.

Розрахунки моїх колег за 2017/2018 роки свідчать про те, що, люди, які отримують субсидії, використовують вдвічі більше газу, ніж ті, хто платить за тепло повністю з власної кишені. Наприклад, у Кіровоградській області отримувачі субсидій, які мешкають у квартирах, споживають в 1,6 рази більше газу, ніж ті, хто оплачує самостійно. Для мешканців будинків різниця становить 2 рази. (Дані надані Федерацією роботодавців нафтогазової галузі)

Завдяки підвищенню енергоефективності, Україна може споживати на 7 млрд метрів кубічних газу менше. Майже стільки ж газу ми імпортуємо. Висновок — очевидний. А додайте сюди ще збільшення власного видобутку.

Окремо варто зупинитись на прихованих субсидіях. Прихована субсидія — це коли ви надаєте комусь право купити товар за ціною меншою за ринкову. Хоча можете продати цей товар дорожче, або ви навіть самі маєте купувати цей товар за вищу ціну, ніж продаєте. Ви таким чином даруєте кошти. Але не прямо, а через різницю в ціні. Це й називається прихованою субсидією.

Приховані субсидії довгий час були улюбленою іграшкою українських політиків. Щоправда, гралися вони за рахунок державного бюджету. Більше про це писав тут.

— У 2018 році приховані субсидії становили 6% від доходів державного бюджету, у 2014 — аж 19%, що було критично небезпечно для держави.

— І головне — приховані субсидії стимулювали неефективне споживання газу: чим менша ціна, тим зазвичай більше споживання (це називається еластичність попиту) та зниження виробництва товару, оскільки чим менша ціна, тим менше зазвичай його виробляється (це називається еластичність пропозиції).

— Водночас, справедливим буде зауваження щодо того, що є чимало факторів, які варто брати до уваги, коли йдеться про неефективне споживання енергії.

Для опалення приватного житлового будинку потрібно більше енергії, ніж квартир між поверхами.

Погодні умови є одним із найбільш визначальних факторів обсягів використаного газу.

Рівень доходів сім'ї також впливає на можливість зменшувати неефективне використання газу. Від достатку залежить, чи може родина придбати електричну техніку для обігріву чи вкладатися в енергоощадні технології.

- До речі, частково вирішити цю проблему я пропонував за рахунок усіх грошей, які отримав та отримає Нафтогаз від Газпрому завдяки роботі моєї команди. Я пропонував поділити ці гроші між усіма українськими родинами та забезпечити їхнє використання на підвищення енергоефективності серед побутових споживачів. Адже далеко не кожна родина може виділити зі свого бюджету кошти на новий котел або утеплення балкону. Але ця пропозиція досі лишається без відповіді політичного керівництва держави.

Крім того, Україна мала пропозицію від китайських партнерів — щодо кредиту на підвищення енергоефективності. На ті гроші можна було зокрема модернізувати системи індивідуального опалення у приватних будинках та встановити теплові пункти у багатоквартирних будинках. Але через неефективність системи та окремих посадовців ми втратили цю можливість. Китай довго чекав відповіді від уповноважених українських посадовців, але так і не дочекався та відкликав пропозицію. Це власне і є яскравий приклад того, як оця неефективна система з її застарілими порядками шкодять розвитку України. Вона потребує змін, аби берегти гроші українців та національні інтереси.

Джерела інформації: Газовий ринок України: аналітика і роз’яснення Федерація роботодавців нафтогазової галузі

Побажання та питання щодо наступних дописів — прошу лишати в коментарях.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X