Що робити з хаотичною висотною забудовою Києва

18 листопада 2021, 08:40

З часом до висотного будівництва приходить кожна економічно розвинена країна, і те, наскільки грамотно цей процес буде налагоджений, визначає зовнішній вигляд міста та рівень комфортності проживання в ньому.

Активна урбанізація та, відповідно, скорочення площі вільних просторів — виклик для великих міст. З 2020 року в Україні можна будувати та проєктувати та зводити громадські будівлі до 150 метрів. Проте висотне будівництво у нас розвивається повільно. Яка ситуація склалася в Києві сьогодні, та чи підходить висотна забудова для розвитку міст України?

Відео дня


Чому Київ вважають містом хмарочосів

Параметри висотності хмарочоса варіюються залежно від особливостей тієї чи іншої країни. За даними Ради з висотних будівель та міського середовища (Council on Tall buildings and Urban Habitat), багатоповерхівка — це будівля від 50 м (14 поверхів). У свою чергу, у США об'єкти від 150 м класифікують як хмарочоси, а споруди понад 300 м зараховують до суперхмарочосів.

Сьогодні, за підрахунками сервісу Skyscrapercenter, у світі без урахування телекомунікаційних веж — 196 будівель від 300 м. За 8 років показник зріс більше ніж у 2,5 рази (раніше відзначали 74 об'єкти).

Більшість зразків вертикального будівництва від 300 м знаходяться у Китаї (до 100 будівель), в ОАЕ та США (по 30 об'єктів) — які, згідно зі звітом «Statistical Review of World Energy 2021» є країнами зі значними запасами нафти. Хмарочоси показують рівень економічного розвитку, будучи символом достатку та влади. Постійна конкуренція виявляється у намірах реалізувати кожен наступний об'єкт краще за попередній. Наприклад, у Саудівській Аравії почали будувати висотку понад 1 км, що на 200 м буде випереджувати «Бурдж-Халіфу», — найвищу споруду світу.

У містобудівних нормах України висотний будинок визначається як багатоповерхівка від 73,5 м (у середньому — 25 поверхів). Загалом сьогодні в Києві налічується 30 хмарочосів вище за межу в сто метрів, і три — понад 150 м, якщо враховувати шпилі.

У деяких країнах під хмарочосом мають на увазі об'єкти від 35 м (12 поверхів). Цей показник став головним у рейтингу SkyscraperPage, згідно з яким Київ увійшов до десятки міст світу за кількістю побудованих висоток. Також у першу тридцятку потрапив Харків.

Як регулюють вертикальну забудову у світі

У світі широко розповсюдилось поняття «блакитних ліній», що означає обмеження за висотою та силуетом на тій чи іншій ділянці, відведеній під нове будівництво. В основі їх визначення — географічні особливості місцевості і лінія забудови, що вже сформувалася.

Для тих самих цілей у Києві діє обмеження у 27 м на забудову центральної зони. У 2019 році поняття додали в державні будівельні норми.

Мета «блакитних ліній» полягає у збалансованому розвитку території — будівлі не повинні псувати унікальну історичну лінію горизонту. Зокрема, в Афінах при забудові новими об'єктами орієнтуються на храм Парфенон, у Римі — беруть до уваги висоту купола собору Святого Петра у 136 метрів.

Також враховують й інші параметри — аеропорти, що можуть бути розташовані неподалік, (через це у діловому районі Кенері-Ворф у Лондоні забудова обмежується 235 м) або природні особливості Мехіко діють певні обмеження за висотою через часті землетруси).

Іншим інструментом, зокрема, у Нью-Йорку, для збереження історичної забудови та/або зелених зон є передача прав на девелопмент. На територіях, де є обмеження за щільністю та висотою, а зміна фасаду об'єкта може викликати громадський резонанс, власник ділянки як своєрідну компенсацію отримує ділянку землі, що найбільше підходить для багатоповерхового будівництва. Таким чином цей метод зонування допомагає відрегулювати забудову та зберегти архітектурний ансамбль міста. Однак для ефективної реалізації такого механізму потрібна серйозна робота, починаючи від розроблення та впровадження відповідного плану та закінчуючи нормативно-правовою базою.

Багатоповерхова забудова в українських реаліях

Свого часу у Києві була спроба впорядкувати будівництво хмарочосів. Пропонувалося сконцентрувати будівлі від 50 до 100 поверхів у певних зонах — за межами центру та на в'їздах до столиці. Для цієї мети створили Схему розташування висотних будівель із зазначеною територією, де могли з’явитися такі об'єкти. Проте ініціатива, яка потребувала вдосконалення за низкою пунктів, так і не запрацювала.

Сьогодні у Києві відзначається точкова забудова замість комплексного планування. Головний містобудівний документ — Генплан обіцяють зробити доступним для громадського обговорення до кінця року. Згідно з пропозиціями авторів проєкту, на наступні 20 років будівництво висоток буде можливим лише за межею історичного центру, ближче до периферії, на Лівому та Правому березі. У серпні було затверджено його ключову частину — історико-архітектурний план із забороною на зведення нових багатоповерхових будівель в історичній частині.

Сьогодні у Києві відзначається точкова забудова замість комплексного планування

На основі Генплану розробляється план зонування кожної із восьми планувальних зон столиці, де визначається їх щільність, «блакитні», «зелені» лінії та інші параметри. Загалом рано чи пізно, коли відсоток вільних ділянок у центральній частині міста під нове будівництво вичерпується, вектором для розвитку простору стає редевелопмент «сірих територій».

Хмарочоси «переносять» на місце занедбаних промислових будівель або околицю. Об'єкти висотного будівництва, що функціонують, в Україні за межами центру сприятимуть розвитку ділових кварталів.

Водночас план щодо девелопменту таких зон потребує політичної волі, фінансування процесу будівництва, забезпечення інженерною та транспортною інфраструктурою. Як показують реалізовані проєкти ділових центрів у Лондоні (Канері-Ворф — на місці промзони) та Парижі (Дефанс — на околиці міста), у перспективі такий крок може стати виграшним варіантом для економіки. Також для впровадження останніх напрацювань у проєкти необхідно оновити ряд будівельних норм, які не відповідають сучасності, а також гармонізувати їх з європейськими будівельними стандартами.

З часом до висотного будівництва приходить кожна економічно розвинена країна, і те, наскільки грамотно цей процес буде налагоджений, визначає зовнішній вигляд міста та рівень комфортності проживання в ньому. Наявність головного містобудівного документа за задумом позитивно впливає на розвиток міста: мінімізує хаотичне будівництво та окреслює стратегію розвитку, у тому числі й для висотних будівель.

Показати ще новини
Радіо НВ
X