Кому належить віртуальний одяг? VR і AR у fashion з точки зору інтелектуальної власності

15 березня 2021, 18:10

Юридичні питання в новій реальності. Віртуальна річ — це комп’ютерна програма чи зображення? Якщо зображення, то чи воно охороняється авторським правом? Якщо ви отримали права на принт у світі реальному, чи вправі його відтворити у віртуальному?

Пандемія змінює поведінку покупців і спонукає бренди поринати у світ, що розширює кордони фізичного простору. І в цій новій реальності ідея цифрового одягу видається не такою вже й фантастичною, а віртуальні примірочні в онлайн-магазинах — вже не стільки інновації, скільки ознака прогресивної компанії.

Відео дня

Особисто я вже купую декоративну косметику британського бренду із застосуванням технології try-before-you-buy. А ще планую купити сонячні окуляри через мобільний додаток Dior, який дозволяє завантажити своє обличчя і підібрати товар з каталогу.

Відчути різницю між світами

Якщо ви ще не встигли відчути різницю між віртуальною і доповненою реальністю, поясню. Virtual reality або VR — це технологія, яка надає її користувачеві віртуального досвіду. Наприклад, коли ви можете відвідати модний показ у Парижі чи завітати до Лувру, сидячи вдома на дивані. А ось коли ви дивитеся на світ через екран гаджета і бачите більше, ніж люди навколо — це аugmented reality (AR). Вона поєднує світ реальний із віртуальним, доповнює його. Лише пригадайте, як кілька років тому вулицями міст метушилися дивакуваті люди зі смартфонами в руках і наче щось вишукували. То були гравці Pokemon GO і вони ловили покемонів. До речі, із січня цього року користувачі цієї популярної гри можуть придбати для своїх віртуальних двійників одяг, створений будинком моди Gucci та North Face. Тобто йдеться про накладання на реальне середовище певних віртуальних елементів — кросівок, капелюхів, суконь, звуків, графіки тощо.

Із визначенням VR і AR розібрались, ніби все просто. Втім, лише на перший погляд. Бо насправді із застосуванням цих технологій пов’язано чимало запитань у юридичній площині. Наприклад, що являє собою віртуальна річ — це комп’ютерна програма чи зображення? Якщо зображення, то воно охороняється авторським правом? Якщо ви отримали права на принт у світі реальному, маєте право його відтворити у віртуальному чи для цього знадобиться окремий дозвіл автора? А чи можу я провести віртуальний модний показ на тлі Ейфелевої вежі? І якщо виникатимуть суперечки, де відбуватиметься суд? Технологія ж глобальна. Скажімо, чи може американська компанія подати до суду в США на українську компанію, яка створила схожий цифровий продукт?

Зрештою, всі ці запитання зводяться до того, як не порушити чиїсь права і захистити свої.

Модний «пасок безпеки»

Багато засновників бізнесу зрідка коли замислюються над тим, порушують вони чиїсь права чи ні. «Ідея виникла в мене, тож вона — моя. І віртуальну примірочну для свого бутика розробив я. Як я можу щось порушувати?», — обов’язково запитає не один із них.

Мушу розчарувати: якщо ви щось вигадали або винайшли, це не означає, що хтось не зробив цього до вас і ви не порушуєте його прав. І перш ніж презентувати на весь світ свою інновацію, проведіть патентний пошук у тих країнах, де плануєте вести бізнес, і перевірте наявність схожих технологій. Якщо така технологія вже є, консультуйтеся з юристом щодо подальших кроків.

Окрім того, не забувайте про патентних тролів — це не казкові герої зі світу віртуального, а чітко поставлений бізнес у житті реальному. І поки хтось виводить на ринок нові продукти і запроваджує технології, вони реєструють їх на себе, а потім судяться і вимагають гроші. До слова, в США нині тривають судові процеси стосовно кількох компаній, які нібито порушують права власника патенту, використовуючи технології віртуальних примірочних.

Також варто перевірити, чи не порушуєте ви авторські права. А що таке авторське право? Це юридичний термін, який використовується для опису прав, що належать авторам творів науки, літератури та мистецтва. Тобто — книг, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, малюнків і фотографій, скульптур, об'єктів архітектури, комп’ютерних програм, технічних креслень, моделей одягу, персонажів тощо. Тож якщо використовуєте будь-який з цих об'єктів, повинні отримати дозвіл. Особливо коли йдеться про комерційне використання.

Пройтися Парижем

Раніше бренди витрачали величезну купу грошей на організацію модних показів і декорації для них. Але торік усе змінилося — перейшло в онлайн. Ось і дизайнерка з Конго, засновниця бренду Hanifa Аніфа Мвуемба презентувала свою нову колекцію в Instagram. Під час віртуального показу речі з’являлися в 3D-форматі і «дефілювали» по невидимому подіуму. На чорному тлі, щоб нічого не відволікало глядача від одягу.

А уявімо, що дизайнер воліє провести віртуальний модний показ, наприклад, на тлі Ейфелевої вежі. Чи потрібно брати дозвіл і в кого? Ні, не потрібно. Нічиї права він не порушає. Адже автор цього відомого на весь світ символу Парижа помер у 1922 році, а авторське право закінчилось у 1993 році. Але, скажімо, якщо показ відбуватиметься ввечері на тлі вежі, що підсвічується, доведеться домовлятися з компанією Société d’Exploitation de la Tour Eiffel. Саме їй належать авторські права на «вогні» вежі.

Використання скульптур, будинків на фотографіях, картинах, у кінострічках, комп’ютерних іграх і, звісно, віртуальній реальності тісно пов’язано з так званою «свободою панорами» — це можливість робити і використовувати в своїх цілях об'єкти авторського права, що знаходяться в публічних місцях.

Тож перш ніж віртуалізувати якийсь об'єкт, варто дослідити його історію — коли і ким він створений, чи діють на нього авторські права тощо. Якщо діють, раджу отримати відповідні дозволи — ліцензії. Інакше замість визнання у віртуальному світі можна отримати цілком реальний судовий позов.

Захистити власну розробку

Усе, що ви створюєте, умовно можна поділити на технології і контент. VR-шолом, віртуальна примірочна, розумне дзеркало або кросівки, пояс, сережки з використанням доповненої реальності — це технології, і їх можна запатентувати.

Іноді можна запатентувати технічне рішення, що ближче не до апаратної, а до програмної частини. Наприклад, спосіб обробки зображень чи системи створення віртуального одягу.

Якщо ви винайшли технологію, то проведіть патентний пошук і перевірте, чи дійсно те, що ви винайшли, є новим. Вже потім подавайте заявку на отримання патенту до патентного відомства. Але не тільки в Україні, а й у тих країнах, де присутні ваші основні користувачі. Наприклад, США, ЄС. Навіть якщо не виходитиме на американський чи європейський ринок, але розумієте, що технологія користуватиметься популярністю — запатентуйте, а потім продайте патент. Або дозвольте іншим компаніям використовувати її на підставі ліцензійної угоди. Звісно, не безкоштовно. Власне, це є один зі шляхів комерціалізації вашої технології.

Зважте також, що сьогодні у FashionTech ідуть гравці з інших ринків. Причому не просто гравці, а гіганти. Так, Google запатентував спосіб створення і відображення тривимірного одягу, що дозволятиме користувачам моделювати для VR і AR. Також він володіє патентами на технології, що дозволяють побачити з різних боків, як предмети одягу пасують покупцеві.

Отже, якщо дизайнери, модні будинки вчасно не втрутяться і не почнуть інвестувати, розробляти, патентувати, то незабаром змушені будуть платити — платформам, розробникам додатків, виробникам девайсів та іншим компаніям за використання їхніх технологій.

Маски зняті

Друга група об'єктів, які можна захищати, — це об'єкти авторського права. Наприклад, мене зазвичай запитують, що являє собою маска або цифровий одяг. Вважаю, що це — об'єкт авторського права. Ба більше, охороняється авторським правом і саме зображення, і комп’ютерна програма, тобто певний код, який і відображає маску або цифровий одяг на смартфоні. Отже, коли ви продаєте одяг клієнту — користувачу, ви надаєте йому ліцензію на використання цього одягу.

До речі, щодо клієнта, який трансформувався в користувача. Така трансформація накладає на дизайнера безліч обов’язків, а користувачу надає нові права на відміну від стандартних прав споживача. Наприклад, право на приватність. Тобто ваш клієнт став вашим користувачем, а це означає що ви зберігаєте дані про його вагу, зріст, особливості фігури, тощо. Законодавство про приватність, на відміну від законодавства про інтелектуальну власність, — дуже сучасне, регулює різні нюанси і передбачає мільйонні штрафи. Тому коли створюєте мобільний додаток з VR, думайте про приватність користувача.

Право на публічність

В контексті інших прав хочу звернути увагу і на right of publicity — право на публічність. Це право стосується як селебрітіз, так і пересічних людей. І свідчить про те, що у разі копіювання образу людини необхідно отримати в неї дозвіл.

Уявіть, що ви вирішили зробити аватар з обличчям реальної моделі, яка стане обличчям вашого бренду у віртуальній реальності. Обов’язково отримайте дозвіл у цієї особи. І пропишіть усі можливі нюанси, бо потім вартуватиме дорого.

А які, наприклад, бувають ситуації? Пригадую, на початку двохтисячних відомий розробник ігор Activision Publishing отримав ліцензію на діджиталізацію образів музикантів групи No Doubts і на використання музики. Запуск гри, і тут з’ясовується, що у грі відтворено музикантів, але пісні вони виконують не лише свої.

Застосування VR і AR ще залишається чимось новим для нас. Утім, вже зрозуміло, що звичний стан справ змінюється. Поміркуйте, як нова реальність і пов’язані з нею технології можуть вплинути на ваш бізнес найближчим часом і складіть свою дорожню карту.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X