Чи може Україна стати виробничим хабом для Європи?
Сьогодні в світі новий тренд — бізнеси всерйоз замислюються про те, щоб змінити ключові локації своїх виробництв і перенести їх з Китаю в інші регіони. Як нам це використати?
Країни потроху починають відновлюватися від наслідків пандемії і поступово нарощують темпи промислового виробництва. Деякі повертаються до докризових показників, інші — перевищують їх. В Єврозоні промвиробництво зросло на рекордні 12,4% у травні. Індія, один з трьох найбільших виробників сталі в світі, в червні виробила на 17,7% сталі більше в порівнянні з попереднім місяцем.
У міру того, як промисловість відновлюється, все більше компаній шукають нових партнерів, які нададуть їм вигідні умови. Ми це бачимо на прикладі нашого індустріального парку. Зараз ми ведемо переговори з кількома великими іноземними компаніями, які зацікавлені в розміщенні своїх виробництв на території України. Індустріальні парки в цьому сенсі хороше рішення для іноземного інвестора — вони створюють необхідні умови, щоб зняти всі можливі ризики і головні болі, пов’язані з будівництвом і отриманням дозвільної документації.
Тренд, який бачимо зараз — бізнеси серйозно замислюються про те, щоб змінити ключові локації своїх виробництв і перенести їх з Китаю в інші регіони, аби знизити ризики і скоротити час на доставку своєї продукції.
Тут Україна може виграти. Країна має потенціал для того, щоб стати виробничим майданчиком, затребуваним на міжнародному ринку. У нас є всі необхідні переваги:
1. Сировинна ресурсна база.
2. Спільні кордони з країнами ЄС і хороше транспортне сполучення, що дозволяє скоротити швидкість і вартість транспортування сировини і готової продукції.
3. Конкурентний ринок висококваліфікованої робочої сили зі знанням англійської мови. Щорічно в Україні випускається 130 тис. студентів інженерних факультетів. Крім того, ми володіємо схожим менталітетом і цінностями.
4. У країни підписано 16 угод про Зону вільної торгівлі з 45 країнами, включно з ЄС.
5. Середньомісячна зарплата українців у промисловості значно нижча, ніж у багатьох країнах: Китаї, Таїланді, Індії, В'єтнамі, Індонезії, Румунії, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччині. Цей тренд, звичайно, хочеться міняти.
6. Ставки основних податків нижчі або на рівні країн Центральної та Східної Європи.
7. Можливість компенсації 50% ЄСВ протягом 12 місяців щодо новостворених робочих місць.
Список надихає, але важливо розуміти, що без ефективного використання і якісної трансформації, самі по собі ці переваги не здатні привести Україну до економічного зростання.
Для того, щоб Україна могла стати запитаним виробничим майданчиком, нам необхідно, передусім, перейти від сервісного бізнесу до виробничого. Так, як це роблять в Європі. Наприклад, у Сербії, з якою Україна останнім часом конкурує за іноземні інвестиції, держава платить інвестору 2 000 євро за кожне створене робоче місце.
До того ж, тривалий час Україна інвестувала в аграрну сферу, компенсувала процентну ставку, тому агропромисловий комплекс зараз — лідер з розвитку.
57% нашої економіки займають сільське господарство і видобувна промисловість. Простими словами, наша економіка — сировинна більше, ніж на половину. Якщо ми хочемо бачити Україну процвітаючою державою, нам варто створювати продукцію з доданою вартістю, яка буде затребувана на світовому ринку. У нас вже є успішні приклади. Якщо в 90-х ми були першими з експорту насіння, то зараз Україна посідає перше місце в світі з експорту соняшникової олії. Це те, в якому напрямку нам варто рухатися — скорочувати вивезення сировини і виробляти готові товари і продукцію.
Залучення інвестицій, створення підприємств і робочих місць — лише частина необхідних заходів. Нам також потрібно інвестувати в освіту. Коли підприємства будуть відкриті, виникне питання кваліфікованих кадрів і досвідчених співробітників. Я переконаний, що Україна може йти шляхом інновацій і заробляти інтелектом, але для цього нам потрібні реформа і модернізація в сфері освіти.
Крім того, на прикладі багатьох країн я бачу, що розвиток індустріальних парків сприяє економічному зростанню. Через виробництво в ці країни приходить іноземний капітал. Тому Україні теж варто приділити увагу розвитку цього напряму. Серед 40 офіційно зареєстрованих в Україні, системну роботу з інвесторами проводять до 10 парків. Це найнижчий показник у світі.
Розвинені держави розуміють необхідність створення таких об'єктів. У США і Китаї, наприклад, налічують приблизно 400 індустріальних парків. Ці інвестиції згодом повертаються до місцевих бюджетів у формі податків на заробітні плати, нерухомість, у регіон приходять інвестори, зростає ділова активність і купівельна спроможність населення. Це, насамперед, дає поштовх розвитку малого і середнього бізнесу.
Важливо розуміти, що тільки в комплексі ці кроки здатні перетворити Україну в передовий виробничий майданчик і зробити її привабливою як для українських інвесторів, так і для зарубіжних.
Чи може Україна стати виробничим хабом для Європи? Однозначно може. Питання лише в тому, наскільки ефективно ми будемо використовувати наші переваги і як швидко почнемо діяти.
