Як Україна держборг (не) сплачує і що буде далі

19 вересня 2020, 09:00

Третій квартал у розпалі, час повертати гроші зовнішнім кредиторам, але от лихо — грошей немає. Для України така ситуація вже стала традицією. Але в 2020 році вона як ніколи загрожує катастрофою.

А все тому, що нам феєрично не щастить. Саме зараз наша країна повинна виплатити особливо велику суму — 346 млрд грн, плюс 154 млрд — на обслуговування самих боргів. Це майже половина українського бюджету. Величезна сума.

Відео дня

А тепер згадаємо, що через коронакризу надходження до держбюджету впали до психологічної позначки. Практично немає зовнішніх інвестицій: тільки за перший квартал зафіксовано відтік у розмірі 1,6 млрд грн. І показники зовнішньої торгівлі теж йдуть вниз, в результаті негативне торговельне сальдо пробило чергове дно, збільшившись у серпні з 1,9 до 2,2 млрд грн.

Словом, все погано. Цього року грошей у бюджеті не просто мало, їх менше ніж зазвичай.

Що в таких умовах робить влада?

Примудряється зіпсувати відносини з МВФ — головним спонсором нашого відносно спокійного майбутнього. Адже тільки кредитами єдиними Україна і рятується вже майже 30 років.

Спочатку Володимир Зеленський раптово і без зрозумілих пояснень змінює склад свого уряду — перший тривожний дзвіночок.

Потім йде у відставку Яків Смолій, з’являються чутки про тиск на Нацбанк і бажання влади штучно підвищити курс долара до 30 грн. Навіть якщо такого бажання не було і всі чутки — безсовісна брехня, але просто допустивши їх, керівництво країни вже зіпсувало собі карму. Адже незалежність НБУ — одна з основ співробітництва з МВФ.

Підсумок закономірний: з великими труднощами узгоджений у травні транш вже влітку просто завис у повітрі.

Плутанину у відносини з кредитором вносить і нещодавній конфлікт навколо виборів керівника САП. Це взагалі дуже делікатна ситуація.

Адже МВФ не дає гроші просто так. Тільки в обмін на реформи. Але ось реформи у нас дуже специфічні

МВФ загалом зацікавлений у роботі органів НАБУ і САП, вони — так би мовити, його опора, гарантія того, що економіка працюватиме згідно з прийнятими на заході нормами. Ця гарантія можлива лише в тому разі, якщо на чолі того ж САП стоятиме лояльна по відношенню до реформ МВФ людина. Якщо ні, то всі зміни будуть буксувати, спонсорувати Україну в такому випадку кредиторам вже нецікаво.

Українська влада це розуміє і намагається провести голосування на максимально вигідних для себе умовах. Простіше кажучи, намагається всидіти на двох стільцях.

Ще не все
Мабуть, вирішивши, що недостатньо накосячив, наш уряд вирішив піти далі і скупити ВВП-варранти. ВВП-варанти — це зобов’язання України заплатити кредиторам частку від приросту власного ВВП у разі, якщо зростання останнього перевищить 3%, а його номінальне значення перевищить $124 млрд. У 2019 ці показники були досягнуті, так що в 2021 році країна зобов’язана виплатити перший транш своїм кредиторам у розмірі приблизно $40 млн. А якщо український ВВП раптом виросте до 4% і більше, то і сума подальших траншів теж збільшиться. Загалом, платити доведеться багато і довго.

Тому в уряді вирішили не платити, а замість цього — викупити всі зобов’язання. Тим паче, що ціни на них через кризу помітно впали. У підсумку в серпні держава скуповувала 10% від загальної кількості варантів. Але навіщо?

Цим кроком Україна заощадила собі всього $4 млн — саме стільки від 40 млн доларів становить 10%. Але за ці 10% країна заплатила близько $275 млн, тобто в рази більше. До того ж цю суму витратили якраз у розпал кризи і під час проблем у відносинах з МВФ. Що гірше, 10% викуплених варантів нічого не вирішують, оскільки в ходу залишаються ще 90%, за ними все ще потрібно платити в 2021-му. І якщо вже Україна проявила інтерес до цих паперів, ціни на них неминуче зростуть, скупитися задешево вже не вийде.

Хтозна, можливо, у влади є якийсь геніальний план, або вона просто сподівається на викуп решти зобов’язань за рахунок інших позик. Але такий підхід у будь-якому разі не можна назвати повністю обґрунтованим.

Зараз криза, потрібно вкладати в підтримку бізнесу і суспільства, забезпечувати попит і пропозицію. Так чинять у Європі та США. Україна ж віддає всі свої гроші кредиторам, залишаючи економіку дрейфувати. Але, можливо, в цьому і криється головна мета?

Якщо вітчизняне ВВП так і не досягне 4% в осяжному майбутньому — виплати за рештою варантів теж відтермінують. Тоді і скуповувати їх найближчим часом не доведеться.

Що далі?

Невизначеність. Але я б порадив готуватися до найгіршого. Без кредитів українській економіці доведеться важко, а восени, до того ж, очікується другий виток економічної кризи. Які сюрпризи підготує коронавірус — теж поки неясно.

Але це не означає, що все буде зовсім погано. Переконаний, свій транш від МВФ Україна все-таки отримає, але буде це не на початку осені, як всі хотіли спочатку, а ближче до кінця року, а то й на початку наступного. А ось до тих пір затягуємо паски. Інфляція, скачки курсу долара, зростання цін і урізання бюджетних виплат — ось що нам загрожує в найближчій перспективі. Плюс до них — нові незрозумілі закони.

Адже МВФ не дає гроші просто так. Тільки в обмін на реформи. Але ось реформи у нас дуже специфічні. Закон 1210, наприклад. МВФ наполягав на його ухваленні, бо хотіла виправити проблеми в оподаткуванні КІК насамперед. Україна для чогось пішла ще далі і ввела цілий вагон нових норм, від яких бізнес досі в шоці. І не тільки. Заступник виконавчого директора в МВФ від України Владислав Рашкован прямим текстом заявив, що «так закони ухвалювати не можна».

Тим часом, щоб вибити новий транш, уряду доведеться пообіцяти кредитору нові реформи. Залишається тільки сподіватися, що вони не будуть такими ж непродуманими, як закон 1210.

Що робити бізнесу і громадянам?

В таких умовах краще «перебдеть», ніж «недобдеть». Тому я б рекомендував бізнесу зробити все, щоб наростити експортні продажі — останні зараз значно вигідніші за імпортні, з огляду на непередбачуваність ринків і кордонів. Також потрібно забезпечити доступ до валютного виторгу, особливо якщо в структурі собівартості є валютна складова — з огляду на ситуацію з негативним платіжним сальдо і постійно зростаючим зовнішнім боргом, є дуже великий ризик сильної девальвації національної валюти.

Приватним особам традиційна порада — вести накопичення в різних валютах. На максимум позбавлятися від гривні. Інвестувати в дорогоцінні метали: золото/платина/паладій. Обережніше ставитися до кредитів. Не робити занадто великих покупок, а якщо і робити — то тільки після ретельного обмірковування. Диверсифікувати джерела доходів теж не завадить. Під час кризи це завжди корисно.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X