Чи потрібен країні мегарегулятор

0 коментувати

Представники трьох з 27 асоціацій вважають, що необхідно якомога швидше розподілити повноваження Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦПФР.

Останнім часом кілька професійних асоціацій учасників фінансового ринку взялися активно, від імені всього ринку лобіювати ухвалення у другому читанні законопроекту Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг № 2413a, відомого більше як "закон про СПЛІТ".

Однак, більшість учасників ринку такої думки не поділяють. А саме 16 асоціацій і професійних об’єднань, які об’єдналися в Об’єднання членів фінансового ринку не підтримують СПЛІТ у такому вигляді, в якому законопроект пропонують до другого читання. І для цього є низка об’єктивних причин.

СПЛІТ було зареєстровано у парламенті ще в 2015 році та ставив за мету вирішити низку питань державного регулювання та нагляду на ринку фінансових послуг після активної фази фінансової кризи 2014 року. Що було на той час актуальним та необхідним. Як тоді, так і зараз, законопроект передбачав лише технічний перерозподіл здійснення функцій від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР, тоді як реальних механізмів вирішення проблем фінансового ринку у документі немає.

Прихильники СПЛІТа роблять ставку на те, що такого перерозподілу функцій та ліквідації Нацкомфінпослуг вимагає МВФ. Вони апелюють до міжнародного досвіду. Мовляв, саме за допомогою мегарегулятора проблеми фінансового ринку вирішує більшість провідних країн світу.

Але, це знову не так. Мегарегулювання не є популярним у світі. Його використовуєтють лише у 27 країнах з кількістю населення до 5 млн та відповідно з малою кількістю фінансових установ. Водночас, зазвичай, мегарегулятор у цих країнах – не Центробанк, а незалежна відокремлена структура.

Водночас організації, які відстоюють СПЛІТ, чомусь замовчують, що ухвалення цього законопроекту у 2018 році – через три роки після його написання, буквально знищить надбання ринку небанківських фінансових установ щодо ліцензування, пруденційного нагляду та покращення умов ведення бізнесу з одночасним посиленням відповідальності суб’єктів ринку.

По-перше, СПЛІТ передбачає виведення ринку з-під дії закону про ліцензування, який ухвалили у 2015 році, і повернення його до регулювання на рівні підзаконних нормативно-правових актів – постанов НБУ.

По-друге, законопроект нівелює положення закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який поширюється на небанківські фінансові установи й за останні чотири роки продемонстрував вагомі результати. Наприклад, план перевірок фінансових компаній тепер є публічним документом, який оприлюднюється на сайті Нацкомфінпослуг. На рівні закону визначено виключний перелік підстав для проведення позапланових перевірок. Затверджено уніфіковані форми актів перевірок та посилено відповідальність небанківських фінансових установ.

У разі ж ухвалення СПЛІТу все знову повернеться до "ручного" регулювання через ухвалення постанов НБУ.

Ну, а найголовніший аргумент – це показники результативності регулювання та реформи банківського сектору Національним банком, яка вже коштувала державі:

  • - 32 тис. втрачених робочих місць (а відповідно погіршення фінансового стану домогосподарств і недоотримання податків державним бюджетом);
  • - 60 млрд грн з бюджету держави, які пішли на погашення гарантованих сум вкладникам банкам, які збанкрутували;
  • понад 895 млрд грн, які фінансові компанії втратили на рахунках збанкрутілих банків. До того ж, що це були кошти фізичних осіб, які вони передали фінансовим компаніям за різні послуги. Також не слід забувати, що чимала кількість підприємств, втративши свої кошти на рахунках збанкрутілих банків, збанкрутіли і самі.

Таким чином, чи можна вважати НБУ дієвим регулятором? Чи свідчить той факт, що 60% банків визнано неплатоспроможними (було 198, стало 84) про те, що Нацбанк здійснював належний нагляд та регулювання, особливо враховуючи відсутність будь- якої відповідальності за наслідки. Чи можна тепер, не відновивши довіру до банківського сектору, дозволити собі зруйнувати довіру споживачів фінансових послуг ще й до небанківського фінансового ринку, який, що не може не радувати, якраз депонструє дуже позитивні результати.

Наприклад, сьогодні ринок забезпечив населенню України 65 тис. робочих місць, при цьому середня заробітна плата на ринку - 10,2 тис. грн. За 2017 рік фінансові установи сплатили 5,5 млрд грн податків; а їх активи і власний капітал склав понад 173,1 млрд грн. Фінансові компанії, ломбарди і кредитні спілки надали домогосподарствам і представникам малого та середнього бізнесу країни кредитів на суму 45,2 млрд грн. Страхові компанії здійснили страхових виплат на сумму 10,3 млрд грн. Збільшилася також вартість договорів фінансового лізингу - до 12,9 млрд грн.

Але, і робочі місця, і податки, і різноманітні фінансові послуги на умовах реальної конкуренції, і довгоочікувану дерегуляцію та відхід від "ручного" управління в разі прийняття СПЛІТа сьогодні ми втратимо. А головне, ми остаточно втратимо довіру споживачів фінансових послуг і будемо тільки спостерігати мітинги працівників, які втратили роботу, і споживачів, які не отримали фінансові послуги. Так чи потрібен нам такий СПЛІТ?

Передплатіть журнал НВ за спеціальною ціною

До кінця листопада дешевше на 100 грн.
Передплатіть журнал на 12 місяців усього за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: