Медицина в селі = медицина в місті. Як буде після реформи

19 вересня 2017, 15:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
У понеділок у Верховній Раді зареєстрували законопроект президента щодо розвитку системи охорони здоров'я у сільській місцевості

Проект реформування сільської медицини, що стане частиною медичної реформи, передбачає додаткове фінансування сільської медицини, створення умов та мотивації лікарів, щоб надавати якісну медичну допомогу у селах.

Відео дня

Відмінності міста і села у відстанях, щільності розселення, якості та наявності доріг. Це не впливає на лікування – лікувати мають тими самими ліками за тими самими медичними настановами. Але це повністю змінює організацію системи охорони здоров'я.

Уявіть дві громади, у яких мешкають по 10 тис. людей. Одні компактно проживають у багатоповерхових будинках у маленькому містечку. Інші живуть неподалік – у десяти селах різного розміру.

І 10 тис. містян, і 10 тис. селян мають отримати одну й ту ж послугу на первинній ланці – підтримку та догляд сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів. Це консультації лікаря, лікування розповсюджених хвороб, аналізи та діагностика, оформлення рецептів на безкоштовні ліки, лікарняних листів, довідок. Також у цей пакет входять і медсестринські послуги – вакцинація, обстеження дітей та літніх, маніпуляції, які не потребують участі лікаря.

І містяни, і селяни мають обрати собі лікарів і отримати від них увесь цей пакет послуг. З медичної точки зору, це є запорукою того, що всі вони будуть менше хворіти, а якщо станеться якесь серйозне захворювання, то його діагностують на ранній стадії. Таким чином ми "контролюємо медичні ризики".

Держава оплатить за підтримку жителів міста і села однаково. У 2018-му це буде у середньому 370 грн на людину, у 2019 році – 450. Максимальне навантаження також однакове – 2 тис. пацієнтів на одну практику (лікар та медсестра).

Що ж відрізняється? Жителям міста, які мешкають у компактній багатоповерховій забудові, буде зручно, якщо всі лікарі будуть працювати в єдиній практиці – географічно десь всередині їхнього містечка. Така групова практика має низку переваг. Коли лікарі працюють разом, вони розвиваються професійно, можуть підмінити одне одного під час відпусток, розділяють адміністративні витрати на всіх працівників практики – і тому мають вищі зарплати.

Містяни зацікавлені зробити медичну практику у своєму місті найбільш ефективною, тому у сімейних лікарів, яких вони запросили, є додаткові спеціалізації: гастроентерологія, кардіологія, пульмонологія тощо. Це дозволяє лікарям швидко діагностувати проблеми зі здоров'ям у жителів міста, звертаючись за необхідністю до колег за додатковим досвідом та знаннями.

Після реформи лікарі та медперсонал, які жили у містечку, так і продовжують у ньому жити. Для них зміниться рівень оплати їх роботи, організація цієї роботи, вони почнуть надавати після реформи дещо інші послуги. Але...

Медична практика у місті збирає на аналізи кров та інші біоматеріали, відправляє їх кожного дня до лабораторії у велике місто поруч. Свою лабораторію не купуючи, бо для підтримки 10 тис. осіб це не вигідно. Поруч з амбулаторією є аптека, в якій пацієнти отримують за рецептами від своїх лікарів безкоштовні ліки.

Зовсім інша справа з жителями села. Селяни живуть не так щільно в одноповерхових будинках. Вони теж мають отримати час та увагу лікаря, середнього медичного персоналу (медсестри, фельдшера), можливість здати одразу у практиці кров та інші аналізи, отримати безкоштовні ліки – за все це заплатить держава.

Але те, що селяни живуть у приватних господарствах, віддалених одне від одного, змінює все. Наприклад, якщо всі лікарі у селах будуть практикувати в одному місті, то мешканці віддалених сіл будуть добиратися до них дуже довго.

У селі сьогодні є 4 ФАПа з фельдшерами, амбулаторія у центрі громади з двома лікарями та декількома медсестрами.

Усі ці роки держава платила медичним працівникам за залишковим принципом, тому ані лікарі, ані фельдшери не хотіли їхати до сіл. Після реформи держава почне платити однаково по всій країні, тому громади зможуть знайти собі лікарів та медичний персонал – селянам потрібні ті самі 5-6 лікарів та 7-8 працівників середнього медичного персоналу, як і містянам.

Але де вони будуть жити та працювати? Жителі села вирішили, що найбільш зручним для громади буде, якщо 3 лікаря буде сидіти в єдиній медичній практиці у центрі громади, а ще 3 лікаря будуть працювати в окремих амбулаторіях – по одній на кожні три села громади, розташовані поруч.

Було питання з одним віддаленим селом, у якому мешкають всього 200 людей – вирішили, що лікар буде приїжджати туди один раз на тиждень, а в інші дні мешканці зможуть поїхати до нього самі. Фельдшери будуть працювати і далі під керівництвом лікарів – інколи самі у селах, інколи приєднуючись до лікарів в їхніх амбулаторіях.

Що потрібно селянам, щоб все це почало працювати?

1. побудувати три додаткові амбулаторії з можливістю проживання родини лікаря;

2. купити автомобілі, щоб лікарі могли пересуватися між селами;

3. оновити обладнання амбулаторій;

4. переобладнати ФАП у віддаленному селі, щоб лікар міг двічі на тиждень здійснювати прийом;

5. знайти лікарів та середній медперсонал, якого не вистачає;

6. провести інтернет в усі місця праці лікарів та медичного персоналу, щоб вони могли зв'язатись у будь-який момент, зокрема за допомогою відеозв'язку;

7. відремонтувати дороги між селами.

Маючи цю інфраструктуру, селяни зможуть отримувати такі ж якісні і доступні послуги, як і жителі міста.

Чи можуть селяни це зробити самі? Так. Чи вистачить громадам власних ресурсів, щоб зробити це швидко? Ні. Більше 13 млн українців мешкає у селах. Це 30% населення України. Майже всі ці люди десятиріччями позбавлені медичної допомоги.

Сьогодні питання отримання українцями, які мешкають у селі медичної допомоги – це питання одноразового вкладення інвестицій. Інвестори захочуть йти у села, тільки після того, як запустять проекти у містах – це для них вигідніше. Держава прийняла рішення про виділення щонайменше 5 млрд грн за два роки на підсилення інфраструктури на селі.

Майже кожен з нас має родичів у селі і бачить, який доступ до лікування є у мешканців там.

Ми, як суспільство, маємо забезпечити доступність медичної допомоги по всій території країни. Саме це зробить нас сильною державою. Країною, де можна жити і бути здоровим всюди. Виділені кошти – запорука того, що кожен українець у будь-якому місці країни отримає якісну медичну допомогу.

Дещо про телемедицину. Ми звикли розмовляти з родичами у Skype. Це проста річ, яка увійшла у наше життя так само, як освітлення. Ми не помічаємо, як наше повсякдення змінили смартфони та інтернет.

Спочатку здається, що зв'язок для охорони здоров'я не є важливим. Але скажіть, чи поїде у 2017 році молодий лікар працювати до села, якщо там немає інтернету? Ні.

Уявіть, що на всій території України з'явиться якісний доступ до інтернету – а для медпрацівників це означає доступ до системи eHealth, до знань, до навчальних курсів, до консультацій профільних спеціалістів. Це – різке підвищення якості території, розширення можливостей для людей. І це – завдання державного масштабу, державної важливості. Чи підтримує це Міністерство охорони здоров'я? Звичайно, так.

На презентації проекту президент Петро Порошенко зауважив: "Ми не можемо далі затягувати ситуацію з медичною реформою. Це також складова питання національної безпеки держави. Значна частина українського народу позбавлена права на отримання якісних медичних послуг через законсервовану, абсолютно неефективну радянську систему. Уряд розробив медичну реформу. Національна рада реформ схвалила проект. І я б хотів звернутися із проханням до народних депутатів, при чому не обов'язково з коаліції, для того, щоб ми доклали максимум зусиль і не затягували прийняття медичної реформи. Не подобається, хтось критикує – будь ласка, будемо робити максимум, щоб це врахувати. Але заморозити статус-кво – це найгірше з будь-яких рішень".

Реформу вже підтримали президент, прем’єр-міністр України, представники уряду. А також 72% громадян України, про що говорять результати досліджень.

Тепер справа за парламентом. Ми очікуємо, що вже найближчим часом народні депутати проголосують за необхідні законопроекти №6327 та №6604. Вони запускають реформу фінансування системи охорони здоров’я. А також за законопроект №7117, який дає додаткові, але такі необхідні гарантії для медицини у селах.

Тож реформі охорони здоров'я бути!

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X