37% українців не мають банківських карт. Навіщо фінтех Україні

11 січня 2020, 09:00

58% фінтех-компаній утворилися за останні 3 роки, а минулого року з’явився 21 новий стартап. Що буде далі

В Україні ринок фінтех (фінансових технологій) майже не регулюється з боку держави. Однак практично за відсутності законодавчого регулювання і системної підтримки цей ринок не просто народився, він стрімко розвивається і «набирає м’язів».

Відео дня

Дещо у сфері фінтех є дуже звичним, як-от платіжні системи, з якими зручно оплачувати комунальні послуги, інтернет тощо. Серед близько 120 фінтех-стартапів таких компаній приблизно чверть — зокрема системи оплати запровадили низка АЗС та мобільні оператори, а також оплату за допомогою ІТ активно розвивають банки.

Водночас, по мірі того, як ми звикаємо до одних технологій, з’являються нові інноваційні технології, які змінюють наші звички і суспільство. Все більше інноваційних послуг і стартапів, які «проривають» нові горизонти.

Дві основні задачі фінтеху — це створення інноваційних продуктів, які покращують життя людей чи формують нові потреби, і надання послуг там, де їх не було. Тож за складними термінами для людей і компаній відкриваються рішення, які полегшують життя і відповідають на складні соціальні проблеми.

В Україні 37% населення не мають банківських карт, а отже не мають змоги здійснювати навіть найпростіші банківські операції

Серед таких масштабних соціальних проблем є одна, з якою, мабуть, здатний впоратися тільки фінтех: в Україні 37% населення не мають банківських карт, а отже не мають змоги здійснювати навіть найпростіші банківські операції. Банки навряд чи відкриватимуть відділення там, де їх досі немає. Однак ці люди повинні бути залученими у фінансові процеси в суспільстві, що є запорукою для економічного добробуту зокрема. Тому вирішенням гострої проблеми стане технологія віддаленої ідентифікації користувача, яка кардинально змінить ситуацію в Україні і дасть потужний поштовх для фінтех-індустрії. Українська нація готова і дуже відкрита приймати інноваційні фінансові технології. Притому, що більш ніж третина населення не має банківських карт, решта, яка ними користується, забезпечує Україні 4 місце в світі за безконтактними платежами. Я вже не пам’ятаю, коли востаннє діставала картку — натомість ми користуємося для оплати телефонами, годинниками, брелоками, і відсоток таких людей зростає.

Потужним поштовхом для розвитку фінтеху як галузі і послуг на ньому стане введення відкритого банкінгу через затвердження норм європейської директиви PSD2 в Україні. Ідеться про технологічне рішення, яке здатне «об'єднувати» різні банки і платформи в єдину систему і надавати доступ до даних користувача з різних «точок».

Для людини це означає, що за її згодою вона має можливість скористатися додатком одного банку для вільного доступу до свого рахунку в іншому, та має низку інших привілеїв у користуванні. Національний банк України вже розробив концепцію та ініціював імплементацію стандарту на законодавчому рівні. Головна перевага цієї ініціативи в тому, що відкритий банкінг є стимулом для конкуренції, адже розробники на рівних боротимуться за клієнтів, і переможе додаток чи сервіс, який буде більш цікавим і зручним для користувачів. Приміром, досі багато стартапів, на жаль, ідуть з ринку, коли не мають достатньої фінансової та іншої підтримки, але незабаром вони матимуть можливість здобути клієнтів, запропонувавши якісний продукт і ввівши його до загальної системи. Країни ЄС зобов’язані запровадити цей стандарт до 2020 року, далі справа і за нами. З урахуванням того, як українці приймають інновації, ініціатива може стати просто вибуховою для ринку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
58% фінтех-компаній утворилися за останні 3 роки, а минулого року з’явився 21 новий стартап

Фінтех розвивається і набирає обертів. Так, 58% компаній утворилися за останні 3 роки, а минулого року з’явився 21 новий стартап. Уже сьогодні фінтех-компанії в Україні склали повноцінну конкуренцію банкам, стимулюючи їх до розвитку. Зараз від конкуренції вони переходять до співпраці, коли банки замість налагодження самостійної розробки нових рішень, залучатимуть динамічні проектні групи з боку стартаперів. Крім того, якщо раніше серед фінтех-стартапів домінували платіжні рішення, які, по суті, започаткували галузь, то у 2018 році активно стартували бізнеси інших напрямів — уже популярні за кордоном напрями insurtech (рішення у страхуванні) та regtech (технології, що допомагають компаніям відповідати вимогам регуляторів), яким пророкують значне зростання найближчим часом.

Для розвитку фінтех- і загалом інноваційних проектів у нас є талановиті професіонали і наснага. Наприклад, сьогодні один з найбільших ІТ-бізнесів в Україні — компанія Genesis, що має офіси і поза межами країни, розробляє мобільні додатки та інші продукти замовникам по всьому світу і може похвалитися 150 мільйонами унікальних користувачів своїх продуктів щомісяця. Ще 40 наших розробників зараз у Черкасах працюють над сервісом з капіталізацією $100−200 млн. І таких прикладів багато. Досвід успішних компаній надихає все нові компанії виходити на ринок, а значить, змінювати життя людей, змінювати звички і пробивати шлях Україні й українцям на інноваційній карті світу.

Тож яким може бути майбутнє фінтех

Наведу приклад Франції. Ще п’ять років тому фінтех був там малопомітним явищем. Завдяки державній підтримці, відтоді як він став національним пріоритетом, виросла величезна галузь, яка стає опорою нації. Чому б Україні не піти таким шляхом справжніх інновацій для майбутнього.

Тож я особисто переконана — фінтех зможе стати драйвером і для української економіки. Згадайте: до нинішнього стану він розвинувся без потрібної підтримки чи державного регулювання. Та це і добре на етапі становлення: фундамент для прориву самі фінтех-компанії уже збудували.

Показати ще новини
Радіо NV
X