Open data — панацея чи вирок для будівельної галузі?

23 жовтня 2020, 13:30
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Всі учасники процесу розвитку міста мають домовитися і спільними зусиллями розробити правила. Часу залишилось дуже мало. Чи встигнемо?

Під час презентації мобільного додатку Дія 2.0 на початку жовтня міністр цифрової трансформації сказав, що з 1 вересня 2021 року органи влади не матимуть права вимагати паперові документи від українців. Будівельна галузь цю подію не помітила. Але наша реакція на неї може або вивести галузь на якісно новий рівень, або повністю паралізувати її.

Відео дня

Менш ніж через 11 місяців ДАБІ, Мінкульт та інші органи влади не зможуть апелювати до листів, роз’яснень та інших папірців. Законну силу матимуть тільки містобудівна документація — режими, регламенти, історико-архітектурний опорний план, наявні у відкритому доступі.

Для тих, хто обізнаний з функціонуванням будівельної галузі, очевидно, що неповні 11 місяців — надзвичайно короткий термін для розробки правил, полісі та всіх документів, необхідних для роботи в нових умовах. Їх не змогли розробити за 20 років — ніхто не хоче виконувати своє домашнє завдання.

Зараз ми знаходимося на роздоріжжі. Є два можливі сценарії на наступні місяці — консенсус або конфлікт

У процесі девелопменту територій є кілька основних учасників, у кожного з них своя роль. Роль муніципалітету, міських та районних адміністрацій полягає у формуванні сталих і довготривалих стратегій розвитку. Судячи з того, що Київ не має ні зонінгу, ні історико-архітектурного опорного плану, ні навіть генплану, який відповідав би сучасним світовим підходам до розвитку міст, свою роль муніципалітет не виконує.

Не краща ситуація з Міністерством культури, яке обрало позицію страуса, який ховає голову в пісок, і роками не може ухвалити необхідні документи й регламенти, замінюючи їх мораторіями на будівництво. Так само, як не може прийняти факт, неодноразово підтверджений рішеннями Верховного суду (зокрема, у справі № 826/16335/17 від 13.02.2019): погодження проектної документації є адміністративною послугою, яка надається автоматично або за принципом мовчазної згоди. І взагалі нічого не погоджує.

Усім іншим учасникам процесу розвитку територій — архітекторам, девелоперам, містянам, громадським девелоперським організаціям, бізнесу — доводиться працювати в украй непрозорих умовах.

Інформаційні ресурси владних суб'єктів закриті для загалу — вони приватизовані, монополізовані й не працюють в режимі відкритої екосистеми. Це обмежує кількість державних сервісів домовленостями між чиновниками та наближеними до них особами, створює передумови для зловживань і спекуляцій даними.

Зараз ми знаходимося на роздоріжжі. Є два можливі сценарії на наступні місяці — консенсус або конфлікт.

Всі учасники процесу розвитку міста можуть спільними зусиллями розробити правила, які визначать вартість багатьох об'єктів нерухомості та перспективи розвитку територій на десятиліття.

Слід розробити стратегії розвитку — не просто схемки з функціональним призначенням, а концепції сталого розвитку міської мобільності (включно з транспортною, вело- та пішохідною інфраструктури), багатофункціональних районів, громадських центрів, економічного потенціалу міста, зокрема, місць покладання праці, екології та озеленення, місць спільного користування та інклюзивного середовища тощо. Все це має лягти в основу необхідних документів стратегічного планування.

Стратегія сталого розвитку Києва, концепції інтегрованого розвитку районів, Генплан, зонінг, історико-архітектурний опорний план, детальні плани для всіх міських територій, правила забудови міста — це вихідні дані з чітко прописаними орієнтирами, умовами та межами подальших дій кожного з учасників містобудівного процесу. Вони мають бути публічними, взаємопов'язаними й оновлюватися в режимі реального часу.

Під час проектування об'єктів нерухомості ми використовуємо інструменти BIM. Вони дозволяють, зокрема, зі зміною одного параметру змінити всі пов’язані параметри в проектній документації. Цей принцип має бути застосований до роботи з міськими системами, і ми, нарешті, маємо забути про ситуації, коли різні учасники процесу розвитку міста діють всупереч один одному. Прикладів надто багато.

Конфлікт інтересів існує не тільки на рівні міста — він існує на рівні кожної компанії. Особистим завданням для себе, як бізнесмена, я вважаю формування чіткого плану перетворень та концентрацію експертного потенціалу компанії навколо швидкої та ефективної реалізації запланованого зростання. Моя головна мета як менеджера в бізнесі — досягти ефекту синергії, коли всі діють швидко, якісно і ефективно.

Місто так само має діяти як злагоджена ефективна система. Головна умова для цього — якісний консенсус. Його суть у тому, що стейкхолдери відмовляться від боротьби за зростання вартості одного активу за рахунок зниження вартості сусідніх на користь підвищення капіталізації всього ринку, можливого тільки за умови існування загальних і прозорих правил. Бізнес, забудовники, муніципалітет, громада мають об'єднатися заради досягнення спільної мети та спільно працювати над створенням цих правил.

Для цього необхідні ясне мислення, висока концентрація та сміливість. І лідер — фаховий містопланувальник і ефективний модератор процесу. Поки цю роль доручили дрібному міському чиновнику.

Що трапиться, якщо до того часу ми не матимемо відкритих даних про функціонування міста та чітких містобудівних правил?

Видача дозволів на будівництво суттєво ускладниться, адже правила не будуть чітко сформульовані й не вирішуватимуть завдань містопланувального розвитку.

Водночас будівництво буде розвиватися за неконтрольованим сценарієм, що завдаватиме непоправної шкоди архітектурному статку столиці, провокуючи конфлікти з громадою. Контролюючі органи не матимуть підстав для зупинки будівництва.

Все це може трапитися одночасно. Для ринку це означатиме повний хаос. Девелопери, які ведуть свою діяльність законно, будувати не зможуть. А до тих, хто будує поза законом, не можна буде застосувати жодних санкцій.

Я точно розумію, що єдиний шлях розвитку в епоху Uber, Monobank та розумних міст — радикальна прозорість, максимальна діджиталізація й уберизація міських даних і сервісів. Але для всіх учасників процесу девелопменту — це також виклик, з яким ми маємо впоратися в максимально короткі терміни.

Тож, конфлікт чи збереження status quo?

Найвирогідніший сценарій — неконтрольований конфлікт. Чому? Тому що ми живемо в епоху, коли декорації мають більше значення, ніж якість та стійкість конструкцій. Поки що гора народила мишу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X