Небезпека поруч. Чи варто чекати, коли в Україні вибухне чергова нелегальна АЗС?
Нелегальні нафтопереробні заводи і АЗС не лише не сплачують мільярди гривень до бюджету, а й загрожують життю і здоров’ю людей.
У середині червня у російському Новосибірську стався вибух на автозаправній станції, внаслідок якого постраждало близько 30 людей. Вибух був настільки потужним, що серед жертв — навіть люди, які перебували на відстані десятків метрів від АЗС.
Якщо ж подібне станеться в нашій країні, то ми знову отримаємо від правоохоронних органів кількамісячні рейди та режим посиленого контролю, які, однак, самостійно не зможуть змінити нинішню ситуацію.
Тільки комплекс заходів, які унеможливлять економічний зиск від незаконної діяльності, допоможе за досить короткий термін побороти проблему нелегальних АЗС та заводів, повернути гроші в бюджет держави та підвищити рівень безпеки для всіх.
Нелегальні АЗС — пряма загроза життю
Коли йдеться про нелегальні АЗС та міні-НПЗ, то ми повинні розуміти, що це не лише несплата податків. Одна справа, коли до бюджету не доходять мільярди гривень, не будуються дороги, а інша — коли це загрожує життю наших громадян.
Приклад техногенної катастрофи у Новосибірську показує, що навіть порушення елементарних правил техніки безпеки може призвести до вибуху. І коли з напівлегальними, «сірими», заправками ще можна боротися встановленням певних норм, перевірками та профілактичними заходами, то нелегальні або «чорні» заправки ніхто не контролює. Часто вони можуть бути встановлені поблизу житлових будинків, як ми бачимо у Києві, дитячих садків, автостоянок.
У разі вибуху буде горіти все, і будинки, і автомобілі. Можуть постраждати люди, які навіть не здогадувались про існування такого об'єкта поряд.
Два роки тому подібна ситуація трапилася у Кропивницькому на газовій автозаправці. Під час переливання газу виникла пожежа, внаслідок якої отримали опіки і травми четверо людей. Один із них пізніше помер у лікарні. Зокрема постраждали двоє працівників ДСНС, які гасили пожежу.
Вогонь знищив не лише заправку, а й 18 автомобілів і лише через залучення майже 80 пожежників не перекинувся на сусідню газову заправку і автостоянку.
Цей приклад свідчить про те, що можуть вибухати навіть добре обладнані заправки, що вже говорити про підпільні АЗС, які часто виглядають як бочка з насосом, наповнена легкозаймистою речовиною. При цьому правила техніки безпеки на них ніким не регламентовані.
Крім АЗС є ще й великі бази та нафтопереробні заводи, які нелегально переробляють сировину. Вони не введені в експлуатацію, не мають дозволів на роботу та не відповідають будівельним нормам щодо пожежної безпеки.
Якщо таке підприємство розташоване за містом, то при вибуху це може бути техногенна катастрофа. Як показали подібні випадки у Новосибірську, Кропивницькому чи Переяславі-Хмельницькому, де сім років тому трапився вибух на АЗС, під час ліквідації таких подій гинуть та отримують травми не тільки працівники цих станцій, а й звичайні перехожі та пожежники.
Окрім людських жертв, це ще й значне забруднення природи. Ми боремося з автомобілями, які споживають пальне, а під час горіння тисяч тонн нафтопродуктів завдається колосальна шкода довкіллю та здоров’ю населення.
Але набагато гірше, коли нелегальні міні-нафтопереробні заводи чи АЗС розташовані в межах міста. Це можуть бути бази, на яких відбувається змішування конденсату з готовими нафтопродуктами, хімічними речовинами, розчинниками.
Коли усе починає вибухати і горіти, то це наражає на небезпеку цілі міста.
Чи відповів хтось за порушення, що призвели до надзвичайних ситуацій на АЗС? Наприклад, слідство у справі про вибух на автозаправці у Переяславі триває вже сім років, винних досі не знайшли. Чи отримають покарання винні у надзвичайній ситуації, що трапилася у Кропивницькому — питання майже риторичне.
То як же боротися?
Закрити нелегальні міні-НПЗ та заправки лише методами перевірок неможливо. Це доволі прибутковий бізнес, адже у виробництві пального доволі значну частку вартості становить акцизний податок. Нелегальні виробники не платять акциз, тому мають зайві гроші для того, щоб легко знаходити спільну мову не тільки із контролюючими та правоохоронними органами, а й із українськими судами.
Як показав досвід боротьби із нелегальним нафтопереробним бізнесом, розпочатої два роки тому за ініціативи президента України, лише батогом досягти результату складно.
Тоді в перші кілька місяців після початку кампанії щодо боротьби з нелегалами ДФС, Нацполіція та СБУ здійснили 2,2 тисячі перевірок, зупинили діяльність 377 нелегальних АЗС. Скільки власників покарано? Переконаний, що такої статистики правоохоронні органи не дадуть, бо майже всі справи розвалилися у судах.
Нелегальна нафтопереробна галузь — це комплексна проблема. Одним лише закриттям нелегальних АЗС її вирішити неможливо. Коли медійна кампанія припиняється, такі підприємства починають відкриватися знову і тихо працюють під прикриттям.
Для того, щоб боротьба з нелегальним виробництвом була ефективною, потрібно прибрати економічну складову цього бізнесу — акциз. Найбільш розповсюдженим видом підробки серед пального є бензин, бо акциз на бензин найвищий серед усіх видів моторних палив — 213,5 євро за тисячу літрів.
Нелегальні виробники кладуть цю суму в кишеню, замість того, щоб сплатити у бюджет. Зниження ставки, наприклад, близького до рівня дизпалива (139,5 євро/тис. літрів) призведе до зниження цін у легальних виробників. Нелегальні виробники не зможуть продавати пальне за вищою ціною від середньоринкової, тому економічний зиск від такої діяльності буде меншим. Зрівняти надходження до бюджету можна за рахунок підвищення ставок акцизу на інші види пального.
Другий крок — врегулювання продажу сировини для нафтопереробної галузі. Якби нафтовидобувні компанії могли продавати сировину лише тим компаніям, які мають ліцензію на виробництво пального та виробляють нафтопродукти зі сплатою акцизного податку, то кількість нелегальних міні-НПЗ різко знизилася б.
Третій крок — продовження перевірок з чіткими термінами розслідувань та контролем за кожною справою. В Україні є список із близько 25 нелегальних міні-заводів, про які знають всі учасники ринку, але чомусь для правоохоронців вони залишаються недосяжними.
