Дві моделі розвитку eHealth в світі

0 коментувати
Країни Європи з відносно невеликим населенням і високим рівнем економічного розвитку змогли дозволити собі централізоване рішення у сфері eHealth

Але чи зможемо ми охопити всі свої медустанови одним державним проектом?

У минулому році МОЗ України взяв напрямок на eHealth. Таким чином, питання впровадження інформаційних і комунікаційних технологій в сфері охорони здоров'я вписане в медичну реформу. Що таке eHealth?

Визначень, треба сказати, існує маса. Якщо говорити в загальному сенсі, то мова йде про систему, яка забезпечує роботу з медичними даними в електронному вигляді. Сюди входить зберігання цих даних і їх передача, а також розвиток технологій на цій базі: онлайн-запис на консультації, телемедицина, мобільна медицина тощо.

У різних країнах eHealth розвивається по-різному. Ситуація поступово вирівнюється, але я б виділив два великих напрямки. Умовно їх можна назвати «американським» і «європейським».

Наприклад, Естонія - перша в світі країна, яка років десять тому зважилася на централізоване створення такого компонента електронної медицини, як реєстр медичних даних та електронна медична система «Electronic Health Records» (EHR).

Держава, яка замовила розробку цієї системи, зобов'язала до її використання 100% усіх медичних установ в країні. Таким чином, в Естонії функціонує єдина, повністю контрольована державою система, яка зберігає дані пацієнтів, історії хвороб.

В Україні, до речі, чекають чогось схожого. Це я можу сказати з власного досвіду спілкування з керівництвом у медичних установах, особливо в регіонах.

Але подивимося на іншу модель. У США немає центрального, загальнодержавного реєстру медичних даних, хоча про eHealth там, зрозуміло, знають дуже давно. У сфері охорони здоров'я американці керуються принципом «Meaningful Use» («доцільне використання» - так це можна перекласти).

Це означає, що кожен медичний заклад самостійно приймає рішення, який компонент eHealth необхідно впроваджувати. З цієї причини значна частка медичних установ США взагалі не працює з медичними інформаційними системами (МІС). Як і раніше, в них ведуть документацію на папері.

ЄС, який має загальну доктрину eHealth, розраховану на термін до 2020 року, виглядає на цьому тлі начебто краще. У Данії і Норвегії всі лікарні повинні бути підключені до загальнонаціонального EHR і відправляти до державного реєстру всі дані.

Однак саме в США eHealth-проекти та eHealth-технології розвинені на порядок вище. Якщо держава бере на себе завдання створення єдиної системи, вона закриває доступ до цього ринку для інших гравців. У Америці цього не сталося. Бізнес має можливість грати на цьому полі. Тому в США виникає і розвивається величезна кількість стартапів та осередків у сфері eHealth. Меморіальна лікарня Бедфорда (UPMC Bedford Memorial) у Пенсильванії, центр Cleveland Clinic як великі госпітальні центри розвитку eHealth та ще маса прикладів цьому існує.

Дійсно, Європа розвивається повільніше, проте у централізованого підходу до впровадження МІС і електронних медичних реєстрів є важлива перевага - інтероперабельність (interoperability), тобто здатність до взаємодії.

У США, як і раніше, інтероперабельність на низькому рівні. Обмін медичними даними між системами eHealth з різних штатів часто буває ускладнений. У централізованих системах таких труднощів немає за визначенням, тому багато європейських держав лідирують у світових рейтингах, які оцінюють інформатизованість систем охорони здоров'я.

Який шлях кращий для України?

Країни Європи з відносно невеликим населенням і високим рівнем економічного розвитку змогли дозволити собі централізоване рішення у сфері eHealth. Але чи зможемо ми охопити всі свої медустанови одним державним проектом?

Треба розуміти, що це інфраструктурний проект, реалізація якого коштує дуже недешево. Тепер уявімо стан наших поліклінік в регіонах. Навіть допомога від світового банку, фондів і т.ін. не допоможе вирішити таке завдання.

Тому я вважаю, що ми йдемо до комбінованого рішення.

Реформа МОЗ починається з первинної ланки. Суть її в тому, щоб пацієнт (а точніше отримувач медичних послуг) сам вибирав для себе лікаря і укладав з ним контракт. Лікар буде отримувати за це певну винагороду. Ця ініціатива вимагатиме створення централізованих реєстрів пацієнтів, лікарів і договорів між ними.

Наступне питання - як бути з електронною медичною картою? Чи буде цей реєстр медичних даних централізованим державним (європейська модель). Або ж варто йти, умовно кажучи, американським шляхом? Тобто, користуватися принципом «Meaningful Use», та приділити увагу інтероперабельності.

Покаже час. В Україні вже давно існує ринок МІС. Приватні клініки самостійно впроваджують у себе системи зберігання та передачі медичних даних між пацієнтами. Зараз до цього починають долучатися і державні медичні установи.

Іншими словами, найімовірніше eHealth в Україні буде розвиватися за гібридною моделлю. Певну частину системи, необхідну МОЗу для контролю ситуації загалом по країні, необхідно зробити державною та централізованою. Іншу частину ринку краще віддати бізнесу, який отримає можливість робити пропозицію тій чи іншій клініці. Згідно з реформою державні установи матимуть досить автономії, щоб розглядати ці пропозиції самостійно.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: