Експорт — більше не питання вибору, а спосіб виживання. Які можливості є зараз?

19 серпня, 09:23

Україна отримує підтримку світу, відчиняється багато дверей, відбуваються зрушення в міжнародній взаємодії, на які раніше ми могли чекати десятки років.

До війни у 2021 році загальний експорт товарів з України склав $68 млрд. Загалом Європейський Союз у 2021-му імпортував товарів на 2112 млрд євро.

Раніше багато українських компаній задовольнялися внутрішнім ринком і не бачили потреби вкладатися в експортні процеси, основними експортерами виступали металурги та аграрії, характер експорту був сировинним.

Відео дня

Тепер настав час кожного. Сьогодні розвиток експорту є питанням не вибору, а виживання. Стратегію потрібно вибудовувати, ставлячи за мету інтеграцію в ланцюжки постачання продукції з більшою доданою вартістю.

Україна та Велика Британія юридично закріпили скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі, підписавши відповідну угоду. Українські товаровиробники зможуть експортувати більше продукції на британський ринок. Насамперед це товари, які Україна традиційно експортує до Великої Британії: борошно, зерно, молочна продукція, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатна паста, мед, кукурудза, пшениця, соки, гриби, цукор тощо. Збільшаться шанси вийти на ринок із меблевими та промисловими товарами.

Канада на рік скасувала всі мита на українські товари. Уряд Австралії оголосив про скасування мит для українського експорту.

Вихід на зовнішній ринок займає від 3 до 6 місяців для сировинних матеріалів і від 6 до 18 місяців для товарів із високою доданою вартістю

Товари, вироблені в Україні, зможуть безперешкодно заходити на австралійський ринок, що сприятиме нарощенню експортної активності. Рішення передбачає зниження тарифної ставки з 5% до 0 на товари, вироблені в Україні. Пільга діятиме протягом 1 року.

Затверджено проєкт Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Ключова позиція домовленості - встановлення Туреччиною 0% мит на 10 337 товарних позицій, що складає 95% від загальної кількості товарів, які експортує Україна. На 1 348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита.

Завдяки встановленню 0% мита на постачання Туреччиною зернових Україна отримає покращені умови доступу на турецький ринок для переробленої аграрної продукції. Також Угода передбачає повне скасування турецьких мит на промислову продукцію.

Другим вагомим чинником є звільнення ніші постачальників з рф.

Російські компанії були значним експортним конкурентом України за багатьма параметрами. У 2021 році росія експортувала до ЄС товарів на 162 млрд євро.

У 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією зріс майже на 57% і склав $2,2 млрд. Особливо активізувався експорт (+62%), який перевищив $1 млрд. Водночас у 2021 році Велика Британія імпортувала з росії товарів на £5,3 млрд, без палива та енергоносіїв.

Німеччина імпортувала з росії того ж року товарів на $15,8 млрд.

Агресія рф зробила російські компанії токсичними для співпраці у Європі та світі. Це вікно можливостей для українського виробника.

Якщо українські виробники замістять принаймні 50% постачальників з рф по промислових товарах, сирих матеріалах, машинах та транспортному обладнанню, це збільшить експорт на € 15 млрд на рік.

Але самі по собі відкриті кордони та вивільнені місця не є автоматичним квитком до успіху для українського експортера. Для продукції залишаються вимоги до якості, сертифікації, а участь у тендерних закупівлях вимагає також спеціальних навичок, розуміння мови й багато інших важливих нюансів.

В економічній частині Плану відновлення України є Захід 2.4.6 «Забезпечення доступу до ринків збуту продукції, зокрема, повного доступу до ринків G7 та ЄС», який передбачає:

  • повне відкриття ринків G7 та ЄС для українських товарів;
  • державну підтримку в сертифікації товарів за кордоном;
  • заміщення українською продукцією ніші на ринку країн G7 та ЄС, яку займали товари з рф та рб;
  • структурований діалог з ЄС щодо застосування індивідуального підходу до українських виробників у межах впровадження в майбутньому механізму Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM);
  • зняття технічних бар'єрів інтеграції українських виробників до Єдиного європейського зеленого ринку.

Для впровадження цих заходів в життя нагальними ключовими кроками є:

  • вибудова національної експортної архітектури, яка охоплює торговельні представництва та ТПП, ЕКА, Офіс із розвитку підприємництва та експорту, грантові та навчальні програми;
  • залучення гарантій та кредитів ЕКА;
  • розвиток факторингу;
  • прицільна робота з номенклатурою митних баз росії;
  • створення системи консалтингової допомоги для компаній, що не мають експортного досвіду.

Великим і важливим проєктом у відновленні економіки України стає «Export Booster», який допоможе з маркетинговою інформацією (обсяги ринку, конкуренція, продуктові групи, які займає рф) та розумінням бізнес-процесу закупівель клієнтів у ЄС.

При цьому підприємства повинні бути готові до виходу із зони комфорту, впровадження нових систем менеджменту, перекваліфікації співробітників та розуміти, що тут не може бути миттєвого результату. Вихід на зовнішній ринок займає від 3 до 6 місяців для сировинних матеріалів і від 6 до 18 місяців для товарів із високою доданою вартістю залежно від характеру продукції.

Проте коли такий вихід відбувається, то, як правило, він стає довготривалим і надійним джерелом постійних замовлень та грошового обігу у валюті, що нині є максимально важливим для української економіки.

Загалом це питання бізнес-культури. Деякі українські компанії звикли орієнтуватись на швидкі гроші, високу маржу та нетривалі бізнес-відносини замість побудови довготривалого партнерства, де перевага надається не рівню рентабельності, а надійності співпраці та сталості в часі, — це те, що ми ще маємо навчитися формувати в себе.

Першими же кроками мають бути якнайшвидше усвідомлення кожною компанією необхідності переорієнтації на експорт та активізація руху в цьому напрямку.

Показати ще новини
Радіо НВ
X