Чому Україна є найбіднішою країною Європи

1 коментувати
Для того, щоб поставити та сформулювати ці три питання, не треба бути економістом та фахівцем. Ці питання є прості, логічні та турбують кожного громадянина країни

Але треба трохи проаналізувати теперішню економічну ситуацію в країні для розуміння того, які є шляхи подолання проблем та вирішення цих питань.

Перед тим, як сформулювати основні, на думку бізнесу, шляхи вирішення цих трьох питань, треба ще дещо зауважити:

  1. Ситуація, яка склалася в економіці країни сьогодні, більшою мірою не є провиною теперішньої влади, а є наслідком системного ігнорування всіма попередніми керівниками системних реформ в економіці.
  2. Гасло «хай менше крадуть» та «половина економіки в тіні» не вирішить ситуацію. Ці проблеми треба вирішувати, але глобально на загальний рівень життя це не вплине.
  3. Треба розуміти, що низькі заробітні плати та пенсії є не проблемою, а наслідком проблеми, навіть низки проблем, які на часі торкнулися нашої економіки та промисловості.

Нижче сформульовані 7 основних напрямків (проблем), задля вирішення яких треба зосереджувати максимум зусиль з боку влади та суспільства.

Системне вирішення наведених нижче напрямків буде автоматично вирішувати ті три питання, які були сформульовані на початку статті.

  1. Зростання рівня ВВП на 1 людину.
  2. Зростання кількості працюючих підприємств.
  3. Зменшення рівня безробіття.
  4. Перехід від сировинного експорту до експорту товарів з високою доданою вартістю.
  5. Зменшення рівня імпортозалежності, та вирівнювання балансу зовнішньоекономічної торгівлі.
  6. Модернізація існуючих підприємств та збільшення ефективності праці на 1 працюючого.
  7. Розвиток інфраструктури та максимальне використання географічного положення – збільшення транзиту вантажів з товарами з Азії до Європи та інших країн.

 1. Зростання рівня ВВП на 1 людину.

Порівнявши наведені нижче дані по рівню ВВП України за останні 3 роки з даними по рівню ВВП Польщі (найближча країна ЄС), можна зробити висновок, що Україна за рівнем ВВП на душу населення відстає приблизно у 10 разів.

ВВП України за 2015 рік

 

ВВП (в млн.USD) 

2015

90615


 

ВВП (в USD) 
на душу населення

Населення
(тис.) *

2015

2115,4

42836.0


Для порівняння, ВВП Польщі у 2015 році склав приблизно 26 402 доларів США на душу населення.

Крім того, Польща демонструє постійний ріст ВВП останні 15 років.

Отже, завданням номер 1 для економічного блоку уряду є швидке і суттєве збільшення ВВП на душу населення.

Наприклад, щоб досягти сьогоднішнього рівня Польщі, Україні потрібна така динаміка зростання ВВП (модулювання):

Рік

Рівень ВВП на душу населення за попередній рік, тис. дол. США

Рівень зростання ВВП, %

Рівень ВВП на душу населення на кінець року, тис. дол. США

2016

2 115,00

30,00%

2 749,50

2017

2 749,50

30,00%

3 574,35

2018

3 574,35

30,00%

4 646,66

2019

4 646,66

30,00%

6 040,65

2020

6 040,65

30,00%

7 852,85

2021

7 852,85

30,00%

10 208,70

2022

10 208,70

30,00%

13 271,31

2023

13 271,31

30,00%

17 252,70

2024

17 252,70

30,00%

22 428,52

2025

22 428,52

30,00%

29 157,07

Ми бачимо, що потрібно дуже стрімко (30% на рік) збільшувати загальний ВВП, та відповідно і ВВП на душу населення. Ми зможемо досягти рівня Польщі не раніше 2025 року за умови такого амбітного зростання. Але це мета, до якої Уряд має йти. Адже зростання у 30% це дуже амбітно.

Для зростання ВВП рішення очевидне та просте:

  • Виробляти суттєво більше товарів та послуг всередині країни;
  • Виробляти товари та послуги з максимально можливою доданою вартістю (глибинна обробка, високі технології, модернізація виробництв, підвищення ефективності виробництв);
  • Суттєве збільшення підприємств усіх форм (промислові підприємства, маленькі виробництва, послуги тощо).

2. Зростання кількості працюючих підприємств.

Зростання кількості підприємств є джерелом формування ВВП країни, ВВП на душу населення, зменшення безробіття, фінансування соціальних зобов’язань Уряду.

Рік

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

За рік

112

103

94,4

99

82,8

98,4

103

  • Індекси, наведені в таблиці, подаються у % відношенні до попереднього року

 З таблиці ми бачимо, що індекс промислового виробництва постійно падав починаючи з 2011 року.

Для стимулювання збільшення кількості підприємств необхідно зробити таке:

  • Підготувати сировинні майданчики для інвесторів, а саме завести електрику, газопостачання, авто та залізничні шляхи та запропонувати готові об’єкти потенційним інвесторам як всередині країни, так і за кордоном, за умови будівництва виробничих підприємств та із забороною експорту сировини з цих родовищ;
  • Для усіх існуючих підприємств відмінити ПДВ та імпортне мито, а також інші нетарифні збори при імпорті будь-якого обладнання, яке не виробляється в Україні, або яке має суттєво вищі показники ефективності, якості, енергозбереження у порівнянні до вітчизняних аналогів;
  • Звільнити усі існуючі підприємства від плати за підключення до електричних та газових мереж, а також від плати за виділення додаткових потужностей за умови, що підключення та додаткові потужності планується використовувати для збільшення обсягів виробництва, модернізації виробництва, введення в експлуатацію нового обладнання;
  • Дозволити усім існуючим ЦМК отримувати без аукціону ліцензії на родовища, сировина з яких буде використовуватися для власних потреб та глибинної обробки із забороною експорту.

 3. Зменшення рівня безробіття.

Рівень безробіття з 2007 по 2015 рр.

 

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Рівень безробіття

6,90%

6,90%

9,60%

8,80%

8,60%

8,10%

7,70%

9,70%

9,50%


Щодо рівня безробіття по країні рішення очевидне – з системним зростанням рівня виробництва та кількості підприємств цей показник автоматично буде знижуватись. Показник безробіття напряму залежить від індекса промислового виробництва та рівня зростання ВВП.

4. Перехід від сировинного експорту до експорту товарів з високою доданою вартістю.

Цілком зрозуміло, що ні ЄС, ні МВФ не зацікавлені в потужній індустріальній Україні. Це цілком зрозуміло та повністю відповідає інтересам держав-членів ЄС.

Нижче наведена структура експорту з України:

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

у % до загального обсягу

Чорнi метали

19,9

Зерновi культури

16,7

Жири та олії тваринного або рослинного походження

10,9

Електричнi машини

5,7

Руди, шлак і зола

5,4

Реактори ядерні, котли, машини

4,3

Насіння і плоди олійних рослин

4,2

Деревина і вироби з деревини

3,1

Ми бачимо, що Україна експортує насамперед сировину та товари з низьким рівнем обробки, тобто те, що не має або має невелику додану вартість.

Якщо взяти, наприклад, зернові культури, то вочевидь це продукт з низькою доданою вартістю. Але якщо взяти борошно або продукт ще більш глибинної переробки – макаронні вироби, то зрозуміло, що такі країни, як Італія, Франція та інші не зацікавлені в такій конкуренції, бо самі мають потужні галузі переробки зернових.

Взяти руду та шлак як приклад. Україна дуже багата на високоякісну глину, яка експортується та дуже високо цінується по всьому світу. Але вона також може використовуватися для виробництва цегли, керамічної плитки, посуду, санітарно-технічних виробів.

Розглянемо виробництво керамічної плитки. Рівень виробництва в Україні за 2016 рік – 45,86 млн м2. Споживання становить 38,35 млн м2 на рік (0,9 м2 на 1 людину). Експорт з України складає лише 17 млн м2 на рік, а імпорт близько 9,5 млн м2 на рік. Іспанія (виробництво) – 492 млн м2 за 2016 рік, споживання приблизно 105 млн м2 на рік (2,28 м2 на 1 людину). Як вже було зазначено вище, Іспанія імпортує дуже великі обсяги нашої глини, а потім Україна експортує іспанську, італійську, турецьку ті іншу керамічну плитку, тобто продукт глибинної обробки глини з високою доданою вартістю. Те саме стосується і Італії. Звісно, що ці країни не зацікавлені в конкуренції з боку України з 2 причин – по-перше це конкуренція на ринках ЄС та інших, по друге – з розвитком цієї галузі в Україні обсяг експорту глини з нашої країни буде суттєво знижуватись, в результаті чого іспанські та італійські виробники будуть відчувати брак сировини та закриття своїх підприємств в умовах її відсутності.

Рішення також цілком логічне та очевидне:

  • Максимально сприяти створенню нових підприємств на вітчизняній сировинній базі для виробництва продуктів глибинної переробки та високої доданої вартості;
  • Пропонувати інвесторам сировинні майданчики для будівництва підприємств з забороною експорту деяких видів сировини;
  • Зробити інвентаризацію родовищ, на яких можливо будувати переробні виробничі підприємства та розробити Урядову програму їх використання;
  • Створити умови та запросити і запропонувати готові майданчики світовим лідерам у виробництві високотехнологічної продукції.

5. Зменшення рівня імпортозалежності, та вирівнювання балансу зовнішньоекономічної торгівлі.

Нижче наведені дані по структурі імпорту з України

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

у % до загального обсягу

Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки

20,00

Реактори ядерні, котли, машини

11,94

Електричнi машини

8,16

Засоби наземного транспорту, крім залізничного

7,17

Пластмаси, полімерні матеріали

5,61

Фармацевтична продукція

4,09

Текстильні матеріали та текстильні вироби

3,94

Успішне виконання пункту 4 цієї програми якщо не змінить суттєво (вуглеводневі матеріали), то деякі з імпортованих матеріалів цілком можливо замінити, а головне, це вирівнювання сальдо зовнішньоекономічної торгівлі. Дані за 2016 рік наведені нижче:

 Дані наведені за 2016 рік в млн. доларів США:

Баланс товарів

-4664

Експорт товарів

23759

Імпорт товарів

28423

Що треба зробити:

  • Як мінімум вирівняти сальдо, тобто зробити його позитивним;
  • Експортувати товари з високою доданою вартістю (таким чином збільшивши у дол. США загальний обсяг експорту);
  • Зменшити імпорт, особливо в тих частинах, де Україна може конкурувати з іноземними виробниками;
  • Шукати нові ринки збуту, щоб замінити втрачені ринки країн колишнього СРСР, а особливо РФ;
  • Максимально використовувати наші дипломатичні представництва для налагодження торгівельних стосунків з іншими країнами (виставки, презентації, візити на виробництва тощо)

 6. Модернізація існуючих підприємств та збільшення ефективності праці на 1 працюючого.

Модернізація підприємств, і, як наслідок, збільшення ефективності праці робітників є найголовнішою запорукою успіху як продуктів цих підприємств, продажів, заробітних плат, так і взагалі зростання рівня ВВП цілком по країні.

Нижче наведені дані по ефективності праці на 1 працюючого за 1 годину роботи по країнах світу:

Місце

Країна

ВВП за годину, дол. США

1

 Норвегія

75.14

2

 Люксембург

73.22

3

 Сполучені Штати

67.32

Наприклад, в Україні продуктивність праці становить близько 3 доларів США на 1 працюючого, або 120 тисяч гривень на рік / 1920 (робочих годин на рік) = 62,5 гривень на годину у 2015 році. Це 25 доларів на день, або 500 доларів на місяць на 1 працюючого, які генерує наша економіка.

Які кроки необхідно зробити:

  • Всебічно сприяти модернізації підприємств всіх форм власності, заміна обладнання, встановлення нового обладнання, купівля технологій та ноу-хау. Детальніші заходи були описані вище;
  • Збільшення продуктивності праці на 1 працюючого;
  • Приватизація максимальної кількості державних підприємств;
  • На державних підприємствах, що не будуть приватизовані, відмова від усіх непрофільних активів та продаж цих активів на відкритих конкурсах.

 7. Розвиток інфраструктури та максимальне використання географічного положення – збільшення транзиту вантажів з товарами з Азії до Європи та інших країн.

Завдяки унікальному географічному положенню Україна має всі можливості використовувати це та заробляти у межах держави, а не окремих підприємств.

Згідно з даними з Вікіпедії, Україна посідає 6 місце в Європі та 12 місце у світі за загальною довжиною залізничних шляхів. Експлуатаційна довжина головних шляхів становить 22,3 тис. км. Це та величезна перевага, з якої треба мати велику користь державі.

Необхідні кроки:

  • Будівництво нових швидкісних автомагістралей, які би з’єднували основні обласні центри, пункти перетину кордону;
  • Передача доріг у концесію з державними гарантіями повернення інвестицій у встановлений термін;
  • Запровадження по всій країні платних автодоріг;
  • Модернізація залізниці у відповідності до європейських стандартів колії. На першому етапі – західні регіони з будівництвом логістичних хабів, згодом по всій країні (іншими словами, інтегруватися до загальноєвропейської залізничної системи та стати її частиною);
  • Будівництво потужного авіахабу та залучення лоукостерів;
  • Модернізація портів для максимально можливого збільшення товарообігу та зменшення вартості обробки вантажів. Треба зробити наші порти більш привабливими для транзиту вантажів, ніж турецькі та інші порти Басейну Чорного Моря;
  • Модернізація, де потрібно, та збільшення пунктів пропуску вантажів на кордонах. Облаштування інфраструктури для водіїв згідно з європейськими нормами. За необхідності залучення іноземних фахівців для реалізації цього проекту;
  • Зменшення часу при перетині кордону, для транзиту, до мінімально можливого;
  • Зменшення часу доставки вантажів по залізниці. Мета – доставка зі сходу на захід (Харків – Львів) упродовж 2-3 діб;
  • Для промислових підприємств зробити систему понижувальних коефіцієнтів при великих обсягах вантажообігу залізничним транспортом – більше вантажиш та відвантажуєш – менше платиш.

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: