Що не так з податками в Україні?
Останнім часом в Україні активно обговорюється реформування оподаткування праці. Його метою є зниження навантаження на фонд оплати праці для пришвидшення зростання заробітних плат українців та детінізація ринку праці. Чи спрацює?
За даними першого віце-прем'єра України Олексія Любченка — орієнтовно 10 млн українців офіційно не отримують доходів. Тобто, вони їх отримують, але без сплати податків. І ця сума тіньових зарплат складає близько 500 млрд грн на рік.
За оцінками експертів Інституту соціально-економічної трансформації та аналітичного центру CASE-Ukraine, які щороку проводять оцінку втрат держави від найбільших схем з ухиляння від сплати податків — масштаби цього явища оцінюються у 60−230 млрд гривень щороку, а щорічні втрати бюджету від них складають від 24 до 94 млрд.
Сукупне навантаження на заробітну плату в Україні на цей час складає 34% (ефективна ставка) або 51,5% (відношення виплаченої заробітної плати до суми податків). Україна за цим показником є «антилідером» серед подібних за рівнем економічного розвитку країн, а також випереджає навіть розвинені заможні країни, зокрема США (із навантаженням 31,7%), Британію (30,9%), Канаду (30,9%), Австралію (28,6%), Південну Корею (22,6%), Ізраїль (22,1%), Швейцарію (21,8%), Мексику (20,4%), Нову Зеландію (18,1%) та багато інших.
Про що каже економічна теорія та світовий досвід?
Mertens and Olea (2018) у своєму дослідженні використовували дані різних країн з 1946 по 2012 рік для оцінки впливу ставок податку на доходи фізичних осіб. Вони виявили, що зниження граничних ставок призвело як до зростання реального ВВП, так і до зниження безробіття. Зменшення податкової ставки на 1 відсотковий пункт збільшує реальний ВВП в середньому на 0,78% до третього року після зміни податку. Важливо зазначити, що зміни доходу після зміни податку реагують на зміну граничної ставки незалежно від зміни середньої ставки податку. Це ілюструє, що позитивні зміни щодо зростання ВВП, на думку авторів, є реакцією на зміни стимулів, а не відбуваються через збільшення сукупного попиту через споживання. Зниження податкових ставок для першого відсотка також має позитивний вплив на інші групи доходів, що узгоджується з теорією про те, як скорочення граничних ставок може збільшити доходи інших груп з плином часу.
Nguyen та співавтори (2021) дослідили вплив податків на доходи фізичних осіб, корпорацій та споживання у Великобританії у 1973−2009 роках. Вони вважають, що зменшення податку на прибуток та на доходи фізичних осіб, визначене у їхньому документі як сукупність індивідуальних та корпоративних доходів, має значний вплив на ВВП, приватне споживання та інвестиції. Зниження середньої ставки податку на прибуток/доходи фізичних осіб на 1 відсотковий пункт — збільшує ВВП на 0,78 відсотка.
Експерти МВФ у своїх дослідженнях зазначають, що зменшення загального податкового навантаження на зарплати на 1% — призводить до прискорення економічного зростання на 0,4% ВВП у перший рік, і на 0,05% ВВП у подальші принаймні 3 роки, загалом — в середньому, на 0,15% ВВП пункти протягом перших років.
Емпіричними дослідженнями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) було доведено: різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання. За результатами економетричного аналізу було визначено, що найбільше пригнічують економічне зростання прямі податки, далі йдуть непрямі — ПДВ та інші податки з продажу, акцизи, мита тощо, найменш шкідливими виявилися регулярні податки на землю і нерухомість.
Які українські особливості оподаткування праці та яким є «розмір держави» в Україні?
В Україні занадто високий рівень перерозподілу через публічні фінанси. Це заважає швидкому економічному зростанню і точно перекреслить плани уряду щодо подвоєння ВВП України до 2030 року, як це зафіксовано у Національній економічній стратегії 2030.
Зменшення податкової ставки на 1 відсотковий пункт збільшує реальний ВВП в середньому на 0,78%
Між рівнем перерозподілу ВВП через бюджет та економічним зростанням є пряма залежність. І хоча в Україні рівень публічних видатків зменшився за останні 8 років (з 51% до 45%) — це ще вкрай далеко від оптимальних для України 33−35% від ВВП, що рекомендовано економістами. Україна має якнайшвидше прийти до оптимального рівня, а також знижувати найбільш шкідливі прямі податки.
На цей час навантаження на заробітну плату в Україні становить: 22% ЄСВ + 18% ПДФО + 1,5% військовий збір. У перерахунку на ефективну ставку навантаження на фонд оплати праці складає 34%, якщо взяти відношення виплачених працівнику коштів до сплачених податків та зборів — то навантаження складає 51.5%.
Чи варто дивуватися, що за такого значного навантаження кількісно зростають та вдосконалюються схеми ухилення від податків. Високі податки на працю — це дестимуляція зайнятості як такої, особливо, працемістких галузей, збільшення вартості створення робочих місць, посилення тінізації ринку праці та стимуляція трудової міграції.
Які є ініціативи щодо реформи оподаткування заробітних плат на цей час?
Наразі є дві законодавчі ініціативи, спрямовані на врегулювання ключових проблем на ринку праці, які можна вважати позитивними та спрямованими на виправлення недоліків оподаткування ринку праці. Один законопроєкт розроблений керівництвом Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, другий — авторства фахівців аналітичних центрів Економічної експертної платформи.
Перший передбачає поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25% та запровадження інституту оподаткування домогосподарств.
Другим документом пропонується поступове зниження навантаження на фонд оплати праці до 25%, перехід на оподаткування майна (землі та нерухомості) на основі кадастрової вартості з урахуванням об'єктивних ринкових даних, заморожування зростання видатків держбюджету та їх ревізію з метою скорочення до цільового показника 5%.
Обидва проєкти пройшли обговорення на експертному круглому столі за участі представників Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, фахівців Офісу простих рішень, експертів аналітичних центрів, представників провідних бізнес-асоціацій.
За підсумками експертної дискусії учасники дійшли спільної думки, що обидва проєкти спрямовані на реалізацію ключової мети — мінімізація бар'єрів для офіційного оформлення працівників.
Залишається сподіватись, що документи будуть доопрацьовані у найкоротші терміни, погоджено спільну редакцію, і зміни, необхідні для країни, будуть реалізовані протягом року.
Не менш важливим є осучаснення Кодексу законів про працю, який написаний ще за Радянського союзу та дестимулює офіційне оформлення. Для реалізації цієї реформи до Верховної Ради внесені проєкти з лібералізації трудового законодавства та запровадження вільного трудового договору — № 5371 та № 5388, які потребують якнайшвидшого прийняття.
Перераховані вище ініціативи, спрямовані на зниження навантаження на фонд оплати праці та лібералізацію трудового законодавства, у випадку їх прийняття — призведуть до пришвидшення зростання заробітних плат, сприятимуть виведенню економіки з тіні, сприятимуть вирівнюванню конкуренції, зменшення відтоку працівників за кордон, пришвидшення зростання ВВП та переходу до сталого економічного зростання.
