Більшість українців не читають книжок. Що з цим робити?
Чому про культуру читання зараз слід говорити так само голосно, як і про підвищення кваліфікації, здоровий спосіб життя та правильне харчування.
Відомо, що з огляду на активний розвиток новітніх технологій, жага до книги мешканців планети щороку стрімко падає. Сьогодні проблемою непопулярності культури читання всерйоз занепокоєні лідери багатьох країн світу.
В Україні зазначена проблема стоїть особливо гостро. За даними Frequency of reading books — GIK порівняння співвідношення регулярних читачів (читають раз на тиждень) деяких сусідніх держав виглядає таким чином: Італія — 56%; Німеччина — 50%; Польша — 36%; Україна — 27%. Згідно з дослідженням, проведеним Українським інститутом книги за період 2018−2020 рр., відсоток щотижневих читачів скоротився на 5%, а щоденних читачів (їх тільки 8%) скорочуються на 1% на рік. Обсяг вітчизняного книжкового ринку — $122 млн. При цьому у сусідній Польші він більший у 5 разів. За останній рік з 300 існуючих у країні книгарень закрилися 48. Через коронавірус видавці вдвічі скоротили наклади своїх книжок. А втрати від піратства і контрафакту для видавців склали понад $30 млн на рік.
На кінець 2020 року більшість українців (57%) зовсім не читали книжок. Такі дані були оприлюднені компанією Research & Branding Group. І це при тому, що майже 63% українців вважають, що вітчизняні видавництва забезпечують ринок книжковим асортиментом у достатній кількості.
З огляду на це, вважаю, що про культуру читання слід голосно говорити так само, як і про підвищення кваліфікації, здоровий спосіб життя та правильне харчування. Технології мотивують до розвитку, руху вперед та пошуку нових шляхів популяризації книги. Процеси модернізації, що відбуваються в культурі читання європейських країн, залишають свій вплив і на ставленні до літератури та вимагають ретельного вивчення нових концепцій. Вже багато років в багатьох країнах світу впроваджуються масштабні державні програми, які стимулюють читання. Нарешті і Україна долучилася до світового тренду.
Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики розпочало громадське обговорення проекту Стратегії розвитку читання на 2021−2025 роки. Координаторами робочої групи стали фахівці Українського інституту книги. Передбачається розробка стратегії розвитку читання в країні та створення умов для усвідомленого вибору українцями читання, як складової проведення дозвілля, освітньої практики та практики саморозвитку. У процесі реалізації стратегії до 2025 року очікується, що кількість регулярних читачів серед дорослих (46%) зросте до 51%; частка респондентів, що обирають українську мову для читання книг, збільшиться із 32 до 40%; кількість дітей, які ніколи не читають книжки (18%), зменшиться до 15%; частка щоденних читачів серед старших підлітків зросте з 21 до 25%. Також, МКІП у співпраці з УІК був ініційований флешмоб, спрямований на популяризацію читання. Під хештегом #Читай_досягай передбачена публікація низки матеріалів, що мають зробити читання модним.
Гарний початок великої справи, доповнити яку можуть яскраві проекти, реалізовані в європейських країнах. Ось, на мій погляд, деякі з найцікавіших.
У Польщі щороку, починаючи з 2012 року, відбувається масштабна акція Національного читання, започаткована президентом Броніславом Комаровським. Мета акції — популяризація надбання польської літератури, зміцнення самоідентифікації нації та сприяння культурі літературного слова в його найкращих проявах. Крім того, від початку 2004 року програмами популяризації польської літератури в світі займається інститут книги, найважливішим напрямком якого є підтримка перекладів. У країні, певний період працювала кампанії, започаткована молодіжною ініціативною групою книголюбів, що проходила під гаслом: «Якщо ти не читаєш — не ляжу з тобою в ліжко». Кампанія мала настільки шалений успіх, що до неї долучилися відомі й популярні діячі культури, літератури й освіти з усього світу. Ця соціальна реклама була проілюстрована фотографіями знаменитостей, які лежали в ліжку, читаючи книгу.
Як один з успішних і тривалих проектів із промоції книги, спрямований на встановлення тісних зв’язків між поколіннями через спільне читання книг, можна назвати програму «Книжковий старт», започатковану у 1992 році у Великобританії. Спочатку передбачалося, що у рамках програми кожне немовля, що народилося в Великобританії, отримує в подарунок книги, а батькам видається методичний посібник про те, як потрібно читати з дітьми. Програма стартувала в Бірмінгемі, а в наступні роки пілотні проекти були реалізовані в 60 містах країни. Сьогодні, «Книжковий старт» має статус загальнонаціональної програми, фінансується за кошти державного бюджету за підтримки комерційних партнерів, об'єднує різноманітні інститути (бібліотеки, медичні установи, державні органи, видавництва, місцеві органи освіти) і охоплює більше 90% англійських сімей з маленькими дітьми. З 2005 року програма діє в розширеному варіанті: тепер кожна дитина від року до трьох отримує три набори книг із рекомендаціями для батьків. В 7 місяців під час обов’язкового відвідування батьками патронатного працівника малюки отримують перший книжковий набір; в півтора року — набір «Книжковий старт+» (BookStart+); у 3 роки видається набір «Валіза з книгами» (Treasure Pack), куди також входять книги для читання та рекомендації для батьків.
Узагалі, заохочувати до читання варто ще з дитинства. Саме так виховується класичний читач у Франції. У французьких школах діє освітня програма, спрямована на відволікання дітей від інтернету. Також у країні регулярно відбуваються книжкові фестивалі — внутрішні та міжнародні, де заохочують до читання французькою мовою. У кожній мерії Франції у День Французької мови проходять спеціальні диктанти із врученням дипломів. На радіо та телебаченні транслюють професійні щотижневі програми з новинками літератури, куди запрошують відомих авторів. З 1955 року на радіо France Inter існує програма «Маска і перо», присвячена літературі, театру і кіно. Телевізійні канали теж пропонують свої щотижневі передачі, присвячені письменникам. Двома тисячами літературних призів відзначають щороку нові таланти. Для пристрасних читачів існує безліч спеціалізованих журналів з літератури: Lire, Le Magazine littéraire, La Quinzaine littéraire, Livres Hebdo et Transfuge. Щомісяця вони виходять тиражем понад 200 тис. екземплярів.
У Німеччині серед потужних програм, які спонукають до читання, я б відзначив День читання вголос (німецькою — Vorlesetag), який щороку проводиться в третю п’ятницю листопада. У цей день про важливу роль книги у розвитку дитини говорять усюди. Медіа-ресурси в прайм-тайм транслюють соціальні проморолики та інтерв'ю з відомими особами на тему читання. До пандемії у цей день по всій країні відбувалися сотні заходів. Читання проходили всюди, у громадському транспорті, у каплиці на кладовищі та навіть у магазинах нижньої білизни (зрозуміло, мова йде тут не про дитячу літературу). Минулого року події пройшли в режимі онлайн. Серед відомих читців, поряд з акторами і актрисами, які читали книги в ефірі ТВ-каналів та у власних блогах в Інстаграм, фігурували — колишній нападник збірної Томас Мюллер і провідний гравець мюнхенської Баварії Ганс-Дітер Флік.
