Укрзалізниця готується до IPO. Що це означає для України

12 листопада 2019, 07:30

Несподівано, після семирічного затишшя, на сцену виходять, хоч поки і поодинці, державні монополісти. І першою стала націлена на реформи Укрзалізниця

Плануючи вийти на закордонний фондовий ринок, АТ Укрзалізниця першою з українських державних компаній почала підготовку до IPO — первинного публічного розміщення акцій на біржі.

Відео дня

На думку деяких експертів, в рамках IPO Укрзалізниця може залучити кілька мільярдів доларів протягом двох-трьох років. Нічого дивного, адже IPO — це гарантія прозорості бізнесу, одного з головних умов інвестиційної привабливості. IPO дає інвесторам доступ до найбільш ліквідних і надійних компаній, так званих «блакитних фішок», разом з якими ти береш участь у створенні нової зірки. Ось тому я обожнюю IPO.

Історія

У далекому 2005 році мені запропонували зайнятись цим напрямком. Я брав участь у підготовці до IPO XXI Century, яка успішно дебютувала на майданчику Альтернативного інвестиційного ринку (AIM) Лондонської фондової біржі. Після цієї угоди я зрозумів, що IPO — це надцікаво. У проспекті емісії ми описали компанію з найкращої сторони, розібрали її бізнес і стратегію до найдрібніших деталей, при цьому, звичайно, не забули про ризики та юридичні аспекти.

Вже через пару місяців я почав писати проспект емісії Astarta Holding, яка у 2006 році проклала шлях на Варшавську фондову біржу (ВФБ). Потім був неймовірний успіх Kernel у 2007 році там же, на ВФБ; був ще один девелопер KDD Group на AIM; а у 2008 році, за лічені місяці до краху Lehman Brothers на тлі побоювань стосовно нестачі продовольства, MHP («Миронівський хлібопродукт») розмістився на основному майданчику в Лондоні.

Глобальна фінансова криза охолодила цей ринок і на два роки IPO з України припинились. Але вже у 2010 році яєчний холдинг «Авангард» повторив успіх конкурентів і, прорвавшись крізь хмари пилу ісландського вулкану Ейяфьядлайекюдль, вийшов на Лондонській фондовій біржі. Цей приклад незабаром наслідували декілька інших компаній, зокрема — «Індустріальна молочна компанія» провела IPO на біржі у Варшаві.

До всіх цих операцій я був причетний, і, хоча деякі компанії вирішили припинити своє життя на біржі, більшість залишились і навіть стали «блакитними фішками» індексу, як, наприклад, Kernel.

З моменту останнього IPO з України пройшло 7 років

Чому вихід Укрзалізниці важливий

З моменту останнього IPO з України пройшло 7 років. Останньою на зовнішній ринок капіталу з IPO вийшла холдингова компанія українського судноплавного оператора — KDM Shipping Public Ltd. (Кіпр). У липні 2012 року компанія розмістила на Варшавській фондовій біржі 10,9% своїх акцій, в результаті чого змогла залучити $ 7,4 млн інвестицій.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

І ось несподівано, після тривалого затишшя, в процес вриваються, хоч поки і поодинці, державні монополісти. І першою стала націлена на реформи Укрзалізниця. При цьому тільки даною компанією справа, впевнений, не обмежиться. Розмови про IPO вже веде й Укрпошта.

В певному сенсі це сигнал для всієї України і українського великого бізнесу зокрема: іноземні інвестори стають все більш вибагливими. Тому для того, щоб сьогодні стати інвестиційно привабливою, компанія повинна заявити про себе і свою прозорість привселюдно. Так, після початку продажу акцій (IPO) компанія зобов’язується регулярно публікувати аудировану звітність і щоквартально проводити телеконференції з інвесторами. Як результат, таким компаніям легше і дешевше залучати кредити і нові інвестиції.

Тому інвестори люблять IPO. Не потрібно пояснювати, чому «Укрзалізницю» в цьому процесі активно підтримує Європейський банк реконструкції та розвитку. Відповідний Меморандум був підписаний у рамках інвестиційного форуму RE: think. Invest in Ukraine у присутності віце-президента ЄБРР Алана Пію. Укрзалізниці ще належить пройти довгий шлях трансформації компанії, щоб зробити її зрозумілою і привабливою для приватного інвестора на біржі. Це займе не менше 2−3 років і, можливо, приведе до виділення з компанії деяких напрямків бізнесу, наприклад, пасажирських перевезень. З іншого боку, у неї є позитивний досвід виходу на біржу, адже Укрзалізниця раніше випускала єврооблігації, а це великий плюс для інвесторів. Той факт, що компанія заявила про свою довгострокову мету вийти на біржу, — дуже позитивний сигнал для ринку і, в першу чергу, для приватних компаній з України.

Чи виросли за цей час в Україні нові «блакитні фішки»

Цікаво, що українські приватні компанії навіть в період затишшя продовжували бути присутніми на міжнародних фондових біржах, але активність була зосереджена в євробондах.

Озираючись навколо, я бачу в Україні 2019 року такі сильні компанії як «Нова Пошта», «Розетка», UDP, TIS, «Біофарма» і Kness. Напевно, не всі вони готові до IPO. Але не менш, ніж були до цього готові XXI Century, Astarta, Kernel і MHP в 2005—2008 роках.

Що змінилось з того часу в Україні

Відповідь однозначна — багато. Робота за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) стала нормою для великих компаній. Терміни «корпоративне управління» і «незалежні директори» набули сенсу та використовуються в десятках компаній. Ведення бізнесу в Україні стало більш прозорим завдяки безлічі електронних публічних реєстрів, а кількість юридичних ризиків з минулого кардинально знизилось. Нарешті, акції деяких іноземних холдингів допущені до обороту на біржах в Україні, а регулятор і учасники ринку всерйоз обговорюють питання подвійного лістингу.

Час іноземних холдингів в Люксембурзі, Нідерландах та Кіпрі добігає кінця. Корпоративне управління в українських публічних акціонерних товариствах (АТ) вийшло на гідний рівень завдяки реформам останніх 5 років. Тепер інвесторам не соромно пропонувати українське АТ в якості емітента на іноземній фондовій біржі.

Крім того, Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку розробила нову редакцію Закону про АТ і має намір далі реформувати роботу АТ через введення електронного голосування, однорівневих рад директорів, повної відміни ревізійної комісії та інше. Так що найближчим часом Україна впритул наблизиться до кращих європейських стандартів регулювання АТ і фондового ринку. Нагадаю також, що минулого року було прийняте нове положення про випуск акцій.

Проте, якщо ми хочемо бачити нові компанії з України на провідних фондових біржах світу, нам треба ще доопрацювати деякі механізми.

Що ще треба зробити

Швидкість і мова розгляду проспекту

Практика лістингу в Лондоні говорить, що проспект емісії заздалегідь узгоджується з англійським регулятором і займає від 2 до 5 місяців.

Проте, коли регулятор дав добро, компанія може спокійно почати роуд-шоу і, завершивши етап підписки, розраховувати на реєстрацію остаточного проспекту за 1−2 дні. Якщо українська компанія робитиме одночасно подвійний лістинг в Києві та Лондоні, наш регулятор повинен буде працювати в унісон з англійським регулятором. Як варіант, можна розглянути можливість визнання проспекту, погодженого в Лондоні, з наданням в Києві лише короткої версії українською мовою. На мій погляд, українському регулятору треба готуватись до роботи з документами англійською мовою.

Оподаткування операцій з акціями

Величезною перешкодою для прямого лістингу акцій українських АТ залишається податок на прибуток від операцій з акціями, так званий податок на приріст капіталу. Цей чинник часто штовхав українські компанії використовувати той самий Кіпр для виходу на біржу в Лондоні, тому що продаж акцій кіпрській компанії в цьому випадку не оподатковується. Україні давно варто відмінити оподаткування приросту капіталу, якщо ми прагнемо перезапуску ринку акцій і виходу національних компаній з IPO на українські біржі.

Чого чекати емітенту перед виходом на IPO

В першу чергу, бізнес-модель компанії має бути прибутковою і треба переконати інвесторів в перспективах майбутнього зростання. Це вимагає детального опису в проспекті емісії, який є одночасно юридичним і маркетинговим документом, а інвестори читають його від а до я.

Крім того, українська компанія перед виходом на IPO напевно зіткнеться з такими викликами:

⁃ вартість розміщення акцій складе 1,5−2 млн євро, що включає роботу інвестиційних банкірів, висновки аудиторів, юристів і власне платежі регулятору;

⁃ знадобиться мінімум 3 роки аудитованої звітності за стандартами МСФЗ;

⁃ терміни підготовки — сумарно 5−6 місяців, впродовж яких знадобиться багато зусиль CEO і CFO компанії, юридичного і фінансового відділів;

⁃ пошук і найм незалежних директорів з визнаною репутацією у відповідному секторі;

⁃ повна відповідність вимогам корпоративного управління як в Лондоні, так і в Україні.

Тому вихід на IPO, дійсно, не найпростіше завдання. Зате дуже ефективне. Сьогодні бізнесу важливо зрозуміти: вкладатись у вашу компанію зарубіжні інвестори не будуть рівно до того моменту, поки вони не упевняться в тому, що їх гроші точно використовують за призначенням. Сподіваюсь, що незабаром кращі з кращих (не лише державні компанії) зможуть приєднатись до цього перспективного в усіх сенсах процесу.

Думаю, що вже наступного року декілька приватних компаній з України можуть почати підготовку до IPO з виходом на біржу або у 2020 або у 2021 році.

Показати ще новини
Радіо НВ
X