У глобальному ІТ — золота лихоманка. Що відбувається в українському?
Під час війни український IT-бізнес демонструє зростання на тлі падіння інших галузей. Що буде далі?
Словник Collins Dictionary назвав «пермакризу» словом 2022 року. Для українців, які пройшли крізь 90-ті, дві революції, вісім років і понад 300 днів війни, навчилися жити і працювати під час повітряних тривог та блекаутів, воно навряд чи нове. А от в ІТ-індустрії памʼять, зазвичай, коротша — і цей рік нагадав про те, наскільки важливо розширювати горизонт планування та не вважати короткострокові тренди постійними.
Україна достатньо тісно інтегрована в глобальний ІТ-ринок. Тому, підбиваючи підсумки року, що минув, для вітчизняного ІТ, не можемо не говорити про глобальні тенденції. А що там відбувається? А там —
Струс після золотої лихоманки
Поки світом ширився коронавірус, а країни одна за одною вводили жорсткі обмеження, ІТ-індустрія підхопила золоту лихоманку. Пандемія збільшила попит бізнесів на цифрову трансформацію. Інвестори почали вкладати значні суми у різноманітні діджитал-проєкти. Утім, перефразовуючи принцип Пітера Паркера, «з великими інвестиціями приходять великі очікування».
Зокрема, очікування щодо стрімкого зростання. Але ж плани були масштабні, а ключового ресурсу для їхньої реалізації — професіоналів — бракувало. На тлі ейфорії цю диспропорцію не помічали або «лікували» як могли. Попит на фахівців зріс, а за ним злетіли й зарплати ІТ-спеціалістів.
Це ж добре, скажете ви. І так, і ні. Через перегрітість ринку талантів, система стала вразливою до зловживань, які зачепили її структурні основи:
- Кількість (працівників, робочих годин тощо) стала значно переважати над якістю кінцевого результату
- Очікування від персоналу знизилися: умовно, компанії тримали навіть тих, хто робив хоча б мінімальний внесок
- У сфері зʼявилося чимало переоцінених (overpriced) фахівців, а тайтли відчутно девальвували (певен, ви теж знаєте приклади, коли слабкий middle за навичками та експертизою мав звання senior)
- Гонитва за легкими грошима замінила професійну мотивацію: кейси паралельної роботи на кілька ІТ-компаній не були поодинокими.
Звісно, йдеться не про всі бізнеси і не всіх спеціалістів. Утім, колос на глиняних ногах не міг встояти довго. І він похитнувся у 2022 році, коли стало зрозуміло: очікування не справдилися. Красномовний приклад — Zoom. 27 грудня 2019 року акція Zoom Inc коштувала майже $67, 23 грудня 2022 року — майже $66, хоча на своєму пікові компанія сягала позначки в $559.
Багато інвесторів не побачили бажаних результатів та зробили ставку на стабілізацію. Наприклад, одну з компаній, з якою ми співпрацюємо, на початку пандемії поглинув приватний інвестор. Керівництву поставили задачі щодо зростання і виставили відповідні КРІ, хоч кваліфікованих кадрів і бракувало. Рада директорів, як це нерідко буває, спиралася на цифри, не вникаючи в деталі — умовно, розширити команду розробників до N осіб.
Один зі зроблених для цього наймів скидається на сюжет серіалу Netflix. На посаду інженера найняли дівчину, яка працювала у кафе і взагалі мріяла стати рієлтором. Бізнес чимало витратив на її онбординг і навчання — але після спаду золотої лихоманки її довелося скоротити. На жаль, через брак ресурсів, довелося звільнити значну частину команди включно з представниками core-команди (в яких вклали ще більше часу і зусиль).
Цей випадок не унікальний — такий струс після золотої лихоманки переживають багато ІТ-бізнесів у всьому світі. Прагнення спіймати хвилю стрімкого зростання ускладнює «одужання»: проєкти втрачають свій імпульс і потенціал. Якби натомість було обрано політику плавного розвитку, компанії мали б ресурс для комфортного проходження через кризовий період, продовження зростання та наймання професіоналів.
Що варто розуміти?
- Шоковий стан майже пройдений: найбільші гравці визначили напрямок свої політики, за ними послідували середні. Тобто наймасштабніші скорочення вже відбулися або відбуваються зараз. Далі — довготривале одужання, на яке піде кілька років.
- Криза зачепить усіх, але стане оздоровленням
- Індустрія позбудеться нещодавніх надбань, які призвели до дестабілізації. Галузь «нормалізується», тобто, відкотиться до звичних процесів.
- Хороший урок на майбутнє: керівникам ІТ-бізнесів варто відчувати неприродні стрибки та нормалізувати їх своєю політикою, щоб триматися на плаву навіть у турбулентні часи.
Шлях до Кремнієвої долини?
Безперечно, ситуації, в якій зараз перебуває Україна, не побажаєш нікому (крім ворога, звісно). І українське ІТ заслуговує на багато схвальних слів. Справді, завдяки своїй природі ця індустрія залишилася одним з ключових вітчизняних експортерів, який зберіг продуктивність у часи війни.
Щобільше, вона демонструє зростання на тлі падіння інших галузей (+10% за січень-жовтень, тоді як металургія просіла на 59%, а хімпром — на 43%, за даними Асоціації IT Ukraine). ІТ-компанії та фахівці активно долучаються до волонтерських та благодійних ініціатив — зокрема, і ми в Railsware разом з командою у 150 людей за рік передали на підтримку ЗСУ та інші волонтерські проєкти близько $500 тисяч.
Утім, глобальні тренди відобразилися і в Україні, долучившись до негативних ефектів війни.
- Ринок кандидата, про який так багато говорили торік, різко змінив вектор: і розрив між кількістю вакансій і претендентів продовжує зростати.
- Компанії прагнуть скорочувати витрати, тоді як їхні клієнти по всьому світу роздумують, чи продовжувати співпрацю з українськими командами.
- Хоч українські айтівці вміють досягати результатів за будь-яких умов, часті блекаути та інфраструктурні проблеми виглядають значним ризиком для іноземних партнерів.
Як вийти з цієї ситуації? Я переконаний, що ставку потрібно робити на продукт.
Україну часто називають потенційною Кремнієвою долиною Східної Європи. Утім, це порівняння ще хибне — у Каліфорнії створюють продукти, і там сконцентровані найкращі професіонали у цій галузі та інвестори. Значна ж частка нашого експорту — це робочі години розробників. І 2022 рік показав ризик виключно сервісної моделі бізнесу: тим, хто фокусувався на продукті чи поєднував продукт і сервіс, зустріти виклики було простіше.
Пояснити це нескладно. Якщо ти створюєш власний продукт, то і додана вартість більша. Продукт не залежить від кількості виставлених замовнику людино-годин — і він може приносити прибуток навіть під час блекаутів. Якісний продукт приваблює до вас не лише клієнтів, але й найкращих професіоналів. Утім, розуміючи значний досвід роботи українського ІТ за сервісною моделлю, рухатися в цей бік можна через поєднання продукту та сервісу.
Ми обрали для себе такий шлях розвитку ще кілька років тому у форматі product studio. Наш досвід показує, що це реально: у нашому портфоліо — уже кілька успішних продуктів. Відповідно, збільшення частки продуктів у експорті українського ІТ закладатиме міцний фундамент для подальшого зростання економіки.
Тож як прокласти шлях до «Кремнієвої долини Європи»?
- Йти в бік продукту, навіть через гібридну модель product studio = продукт+сервіс
- Розвивати крафт — майстерність та професіоналізм у створенні продуктів.
- Інвестувати в розвиток екосистеми талантів: не лише розробників, але й продуктологів, маркетологів, дизайнерів тощо.
- Робити ставку не на кількість, а на якість, щоб забезпечити потенціал для зростання на роки вперед, коли криза мине.
Уже можна бачити, як менші компанії переходять на ці рейки, тоді як великі залишаються більш ригідними через специфіку бізнес-моделі. Утім, криза — хороший шанс для оновлення і розвитку. І якщо дедалі більше українських ІТ-бізнесів працюватиме над власними продуктами, за 5−7 років ми будемо пишатися не поодинокими вітчизняними «єдинорогами» — їх уже будуть десятки.
