Вісім неочевидних причин, чому в Україні немає ринку капіталу

7 грудня 2021, 08:00

Українські інвестори готові вкладати в український бізнес. Питання в іншому: чи готові компанії виходити на публічні випуски?

Останній рік не було жодної конференції, на якій не піднімалися б питання про український ринок капіталу. Більшість професійних гравців досі вважають, що він напівмертвий та недостатньо ліквідний. Є кілька причин, чому це так і вони зовсім не пов’язані з тими тезами, які зазвичай виголошуються на конференціях, як основні.

Відео дня

Причина 1: Побутує міф, що українські інвестори не готові вкладатися в українські компанії

Це неправда. Його придумали люди, які давно не мають жодного реального відношення до ринку капіталу. І ось чому.

Наша компанія розмістила облігації на суму 100 млн грн на початку 2021 року. Серед вкладників були як інституційні інвестори (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, державний банк), так і роздрібні (фізосіб було 24%). Проблем з розміщенням ми не побачили. А вже 22 жовтня спільно з Freedom Finance розмістили ще одну партію облігацій знову-таки на 100 млн грн. І зробили це за 1 день. Попит перевищив пропозицію, як і на початку року.

Згоден, що за міжнародними мірками, сума 200 млн — незначна, але за українськими — достатньо вагома. Ринок готовий освоїти в рази більше.

Ось слова Романа Калиновського, аналітика Freedom Finance: «Українці традиційно не довіряють вітчизняному корпоративному сектору на 100%, проте настрої змінюються. Кількість слухачів лекцій нашого Біржового університету зростає, а отже українським фондовим ринком починають цікавитися більше.

Які умови потрібно створити, щоб цього інтересу стало більше? Потрібні податкові пільги для максимізації прибутку. Наразі інвестори мають сплачувати 18% ПДФО та 1,5% військового збору з доходів за усіма цінними паперами, крім ОВДП. По-друге, простота участі: якомога простіший, зрозуміліший та зручніший механізм. Ну і обсяг розміщення: у вільному обігу має бути не менше 25−30% загальної кількості акцій компанії, інакше інвестори побоюватимуться за свою можливість впливати на ухвалення рішень".

Отже, українські інвестори все-таки готові вкладати в український бізнес. Питання полягає зовсім в іншому: чи готові компанії виходити на публічні випуски?

Причина 2: Випускати цінні папери багатьом емітентам невигідно

Випускати облігації великим компаніям часто немає сенсу. Адже процес залишається ризикованим, довготривалим, затратним і навіть невигідним, якщо обсяг емісії незначний. Банки охоче прокредитують бізнес під значно менший відсоток. Якщо ж немає застави для банківського фінансування, то не влаштовує ставка. Не весь великий бізнес може «тягнути» ставки в 15−20% річних навіть у гривні, а от невеликий бізнес — може. Слід спростити процедуру випуску для невеликого бізнесу. Їм цей інструмент дуже потрібен, для доступу до ширшого кола інвесторів, нових джерел фінансування в майбутньому та більш гнучкої діяльності.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Причина 3: Корпоративні облігації оподатковуються, на відміну від ОВДП

Це 18% податку на прибуток та 1,5% військового збору, які «вбивають» дохідність по корпоративних облігаціях.

На сьогоднішній день це досить висока ставка — від 15%. Якщо подивитися на те, хто виробляє випуски цінних паперів та чиї облігації в обігу, то виявиться, що це переважно фінансові компанії, МФО та рітейл. Чому так? Тому що тільки вони здатні потягнути ту ставку, яку вимагають інвестори.

Оподаткування корпоративних облігацій та ОВДП треба урівняти. Аналогічно депозиту у державних та приватних банках.

Причина 4: Посадовці та політики чекають на гучні IPO

Рекламувати українське IPO (навіть не дуже успішного футбольного клубу) набагато цікавіше, ніж розібратися, чому українські IPO наразі неможливі. Починати треба саме з облігацій, а не з IPO. Вони є однією з найпростіших і водночас найефективніших альтернатив для стимулювання бізнесу. Світовий досвід (за даними журналу Financial Stability № 30 за 2017 рік) свідчить — така практика успішно використовується вже у понад 47 країнах, що розвиваються.

Причина 5: Корумпована судова система

Ніякий підприємець не піде на ІРО, якщо немає високого рівня захищеності та відсутні справедливі незалежні суди, на яких можна покластися. На жаль, рейдерські захоплення відбуваються постійно. За інформацією від Опендатабот, за останні сім років в Україні відбулося 3 242 рейдерських захоплення, а їхні способи стають дедалі більш витонченими.

Права внутрішніх та зовнішніх інвесторів так само погано захищаються. Вже не раз бувало таке, що західні інвестори, вклавши кошти в Україну, не могли захистити свої права в українських судах.

Причина 6: Бракує якісного корпоративного управління

Інвесторам важливо бачити якісне та зрозуміле корпоративне управління, фінансову звітність бізнесу, його прозорість та схему виведення дивідендів. Формування такої культури — довготривалий процес, який потребує часу.

Причина 7: Інвесторів відлякує закон про сквіз-аут

Лишається високим градус кипіння у професіоналів ринку навколо теми сквіз-ауту. Цей закон тільки лякає акціонерів та інвесторів. Процедура сквіз-ауту передбачає обов’язковий продаж цінних паперів на вимогу власника домінуючого акціонерного пакету (понад 95%). По суті, це дозволяє мажоритаріям, які хочуть викупити акції, видавлювати міноритаріїв. Цією схемою дуже вдало користуються. Поки цей закон існуватиме в тому вигляді, як він є, він не буде додавати впевненості інвесторам.

Причина 8: Фінмоніторинг не дає розвиватися fintech технологіям

Головна перешкода для широкого доступу роздрібних інвесторів до цінних паперів зараз — Держфінмоніторинг, який не дозволяє дистанційно ідентифікувати людину і зручно відкривати рахунки в цінних паперах онлайн через мобільний додаток.

На відміну від нас, у Росії цей сектор розвивається дуже бурхливо, росіянам уже не потрібно їхати у фізичний офіс та підписувати документи вручну. Наприкінці січня 2021 року, кількість фізосіб у кого є брокерський рахунок на Московській біржі сягнула 9,4 млн. Для порівняння, в Україні на біржі зареєстровано понад 10 тис. рахунків фізичних осіб, але за оцінкою Тимура Хромаєва — колишнього керівника НКЦПФР, активні з них не більше 15%. Операції з іншими фінансовими інструментами за підсумками 2014−2018 рр. становили близько 5% від загального обсягу біржових контрактів в Україні.

Активність приватних інвесторів у Росії теж виявилася рекордною. Всі операції на біржі вони можуть виконувати сидячи вдома на дивані. Як і у всьому цивілізованому світі, бо кількість угод та швидкість їхнього здійснення є найкращим індикатором ліквідності ринку капіталу.

Це вже не кажучи про Robin Hood.

Висновки

Якщо ми хочемо розвивати ринок капіталу, щоб українська економіка росла та була незалежною, то концентруватися треба на внутрішніх інвестиціях. Тут рух потрібен поступовий, а не в «турборежимі». І краще за все його розпочати з популяризації муніципальних та корпоративних облігацій. Адже спочатку капітал треба утримати в межах країни, а потім ефективно його використати. Зацікавлені інвестори всередині Україні є та і попит присутній.

Насправді існує багато причин чому ринок капіталу в Україні недорозвинутий і це дуже комплексна проблема, яку вирішувати непросто. Але дуже треба.

Дієвий фондовий ринок та розширення можливостей для залучення інвестицій покращать умови для розвитку бізнесу, сприятимуть розвитку інструментів заощадження грошей для пенсійного, медичного забезпечення суспільства та є питанням конкурентноздатності нашої економіки в цілому.

Розвивати ринок капіталу слід саме у національній валюті. Це стратегічне завдання, бо національна валюта дає безпеку економіці, як армія дає безпеку країні під час війни. Надіятися на зарубіжних інвесторів можна, але повністю покладатися на них не треба, адже за умов найменших коливань чи економічно-політичних криз, зовнішні інвестори тікають у свою тиху гавань. В Китаї, Кореї, Таїланді чи близькій до нас Польщі зробили акцент на національній валюті і не прогадали. Варшавська біржа нині — одна з найсильніших у Європі.

Показати ще новини
Радіо НВ
X