Не можеш допомогти — не заважай. Як держава загнала в глухий кут сотні українських виробників

13 травня 2020, 18:30

Український бізнес вже не розраховує на дієву допомогу з боку уряду в період світової пандемії. Просить хоча б не заважати заробляти.

Не знаю навіть з чого почати. Спробую із зустрічі в Мінекономіки 27 лютого. Туди на зустріч з міністром (вже колишнім), головним санітарним лікарем та іншими профільними фахівцями МЕРТ запросили кількох виробників Укрлегпрому. Запитали, що ми можемо виробляти із захисної продукції. Ми чесно розповіли, що:

Відео дня

 — можливостей виробництва валом, але поки що немає конкретних замовлень;

 — ніхто нічого робити «на склад» не ризикне без розуміння збуту і під туманні плани;

 — попросили підказати, який бюджет закупівель, що саме потрібно, в яких кількостях, з якими вимогами щодо якості та термінів поставки.

На цьому і розійшлися, не почувши від держави ніякої конкретики — ні про потреби у захисній продукції, ні про того, хто буде замовником, ні про джерела фінансування.

Потім кілька тижнів нічого не відбувалося, держзакупівель засобів захисту не спостерігалося, а ті, у кого в наявності була готова продукція спокійно її експортували. Що призвело потім до кількох великих скандалів, коли оголосили про епідемію. Й 11 березня всім без винятку виробникам масок, захисного та медичного одягу та іншого, рішенням Кабміну заборонили експорт. При цьому підприємства легпрому ніяких планових потреб від держави знову не отримали.

16 березня новий прем'єр-міністр провів ще одну нараду куди запросили виробників масок сировини для них), щоб зрозуміти існуючі можливості виробництва масок. Виявилося, що всіх виробників можна перерахувати по пальцях на одній руці і, з урахуванням зростання потреб, обсяги їх виробництва невеликі. Але, знову таки, ніхто не сказав, чого саме і скільки держава планує закуповувати.

Тоді ж МОЗ озвучив Кабміну номенклатуру своїх потреб і цей список ліг в основу Постанови Кабміну 224 про звільнення імпорту на ці вироби від ПДВ і мит. При цьому внутрішнього виробника засобів захисту ніхто від ПДВ не звільнив, тому що проблематично в майбутньому довести податковій приналежність коду УКТЗЕД виробленої продукції до медичного переліку, який вказаний у цій постанові.

Приблизно з 20 березня розпочався ажіотаж на ринку захисних виробів. Виявилося, що медпрацівники практично поголовно без захисту. Попит на маски, респіратори, щитки, бахіли, захисні комбінезони зріс неймовірно. Ціна на звичайну штамповану одноразову флізелінову маску, яка раніше коштувала до 3 грн, підскочила на порядок — до 25 гривень. Нам довелося навіть налагодити (чисто «на слабо» — з нульовою рентабельністю!) виробництво багаторазових марлевих і ситцевих масок по 8−9 гривень. Десь місяць на них був попит і деякі підприємства змогли на таких масках якийсь час протриматися на плаву.

Тоді ж, в середині березня, Текстиль-контакт розробили і запустили виробництво захисних комбінезонів. Ми були одні з перших. Ціну поставили близькою до собівартості, тому, навіть без наявності товару на складі, відразу набрали замовлень на місяць наперед для трьох своїх швейних фабрик. Приклад виявився заразливим. І в квітні багато швейних підприємств під гарантований попит почали пошиття — хто захисних комбінезонів, хто медичних халатів.

Що весь цей час робила держава? Після того, як переконалася, що виробництво неможливо за один день запустити кнопкою «вкл/викл»:

 — Озвучила потреби в захисній продукції і програму їх закупівель, щоб вітчизняний виробник зміг взяти участь в спрощених тендерних процедурах?

 — Дала пільгові кредити на покупку відсутнього обладнання?

Ні. Звернулися по захисні комбінезони і маски до китайців яких до речі все моментально в рази подорожчало). І продовжили витрачати бюджетні кошти, а також гроші меценатів і пожертвування бізнесу, на закупівлю засобів захисту «літак за літаком». Не забуваючи піаритися при цьому на китайських поставках.

Що відбувається сьогодні? Порожній ще вчора внутрішній ринок швидко наситився масками, комбінезонами і всім іншим. Почалася конкуренція за цінами і багато з тих, хто на ажіотажі їх задер і планував заробити надприбуток, вже не можуть навіть повернути вкладене. Тільки виробників штампованих тришарових масок в Україні з’явилося кілька десятків. Причому є такі, які в день можуть виробляти по 250 тисяч штук і відмінної якості. Адже в багатьох країнах Європи переконалися після «китайських сюрпризів», що якість для продукції такого призначення — це головне. А сертифікат може виявитися липовим.

Ситуація на ринку медичних і захисних комбінезонів, які на відміну від масок шиються, а не штампуються, трохи інша. Конкуренція на європейському ринку з китайцями і турками очікується дуже жорстока. Але можливості наших підприємств показали, що ніхто цієї конкуренції не боїться. Головне — обсяги й гарантії оплати. А західні замовники, на відміну від нашої держави, готові давати серйозні замовлення і готові за них платити.

Тільки до 1 червня діє заборона на експорт захисної продукції. І щоб отримати індивідуальну ліцензію-дозвіл на експорт потрібно подавати в МЕРТ повний пакет документів за контрактом. А розглядати його будуть до 30 робочих днів. І ніхто не дасть гарантію, що дозвіл дадуть. І як цікаво укладати контракт? Коли сьогоднішнім покупцям терміни поставки важливіше, ніж ціна. Тільки у Текстиль-Контакту вже проведені переговори з представниками Німеччини, США, Великої Британії, Іспанії та інших країн, але ніхто не готовий працювати без наших гарантій своєчасних поставок. Всі вони пропонують вже з травня завантажити на 100% наші не тільки) потужності. Але ситуація із забороною експорту і невизначеністю отримання індивідуальної ліцензії всіх лякає. При цьому ми все одно вирішили ризикнути і уклали контракт з болгарським контрактотримачем відправленням продукції в Німеччину). Вони навіть готові тиждень почекати, сподіваючись, що ми оперативно отримаємо дозвіл. При цьому найцікавіше, що вони затвердили взірець і готові закуповувати точно такі комбінезони, які не підійшли МОЗ України.

Я розумію ризик акцій прямої дії, намагаюся достукатися до здорового глузду і бути максимально конструктивним

Як я вже писав, у нас 14 квітня був підписаний контракт з держпідприємством, уповноваженим проводити закупівлі для МОЗ, але після його підписання і оголошення нас переможцями на сайті Прозорро, у МОЗ з’явилася до нас додаткова вимога відповідності цієї захисної продукції медичному ДСТУ EN 14 126. А в Україні немає поки що жодної лабораторії, яка може видати таке підтвердження. При цьому китайські і європейські сертифікати відповідності МОЗ визнає. Тому ми звернулися в одну з європейських акредитованих лабораторій, але навіть за прискореною процедурою чекаємо результат до кінця травня. Але нагадаю, що той договір через який розгорівся попередній скандал, МОЗ не затвердив, ми не дочекалися оплати і змушені були його розірвати. Незважаючи на те, що більше 23 тис. комбінезонів вже були запущені в пошив «лягли» на склад величезні залишки викупленої під контракт сировини). Тому впевнений, що МОЗ буде не проти експорту цих комбінезонів. Відправили туди вчора лист і чекаємо офіційного підтвердження.

Після чого будемо узгоджувати цю поставку з МЕРТ. Електронну заявку на отримання ліцензії на експорт разом з наявними контрактом і всіма іншими обов’язковими документами вдалося вчора в їх систему завантажити. Чекаємо відповіді. Але якщо буде відмова або навіть цілком законне затягування на кілька тижнів, європейський замовник чекати не буде і контракт втратить силу. Хочеться вірити, що ліцензію на експорт урахуванням того, що держава раніше відмовилася від цієї продукції), ми отримаємо і це буде оперативно. Готовий, якщо в МЕРТ побоюються брати на себе відповідальність, йти й переконувати РНБО, прем'єр-міністра, кого завгодно.

Адже проблема не тільки у Текстиль-Контакт. Що робити сотням інших швейних підприємств, що залишилися без роботи? Багато з яких готові, під наявні на сьогодні великі західні замовлення, переозброюватися, проводити міжнародний аудит з медичних вимог ISO і сертифікацію продукції відповідно до міжнародних стандартів якості. Але не буває інвестицій в стані невизначеності! Коли є заборона на експорт і не виключено, що комусь спаде на думку її продовжити.

Прем'єр-міністр і президент, ви не хочете допомогти цілій галузі уникнути краху в умовах, коли велика частина підприємств вже зупинилася, а решта на межі банкрутства і закриття? Що нам робити, не підкажете? Як виживати, як зберігати робочі місця? А податки вас, до речі, вже не цікавлять? Тому просимо і вимагаємо:

 — публічно озвучте, якої продукції і скільки потрібно;

 — переконайтеся, що є постачальники готові її постачати;

 — укладайте з ними контракти;

 — а потім всім виробникам, що понад це, негайно скасуйте заборону на експорт.

Уже місяць, як триває моя епопея з комбінезонами. Я — бізнесмен і як будь-якому бізнесмену мені не близький типаж українського політика, якому «чим гірше, тим краще». Вважаю, що головне — не хайп, а дотиснути вирішення питання, важливого не тільки моєму підприємству, а всій галузі. Хоча у нас в країні добре чують тільки тих, хто може вивести на вулиці 500 осіб, які щось спалять або ці вулиці перекриють. Але я розумію ризик акцій прямої дії, намагаюся достукатися до здорового глузду і бути максимально конструктивним. Сподіваюся, що вже на цьому тижні з’явиться визначеність і озвучені проблеми почнуть не накопичуватися, а вирішуватися.

Завтра, 14 травня, о 12.00 в МОЗ відбудеться спільний брифінг за участю мене, голови Укрлегпрому Тетяни Ізовіт і двох заступників міністрів — МОЗ (Світлана Шаталова) і МЕРТ (Тарас Качка). Планується, що два уповноважених заступники міністра дадуть відповідь на вкрай важливі для цілої галузі запитання:

 — конкретні цифри за обсягами замовлень медичної продукції на найближчий період і довгострокову перспективу;

 — категорії захисту (оскільки поки що офіційно вся захисна продукція закуповується, як для найвищої групи ризику медпрацівників, але таких груп навіть у відомому вже всім регламенті EN 14 126 цілих шість, і не кожному медпрацівникові потрібен найвищий найдорожчий!) ступінь герметизації костюма або комбінезона;

 — коли в Україні з’являться сертифіковані лабораторії і де поки що можна контролювати відповідність якості медичної продукції;

 — які лабораторії в Європі можуть для МОЗ підтверджувати відповідність нормам ДСТУ EN 14 126 продукції українських підприємств і імпорту;

 — загальний бюджет закупівель.

Остання цифра дуже важлива. Адже я вже чув про виділені з держбюджету чи то двох, чи то трьох мільярдах гривень. І краще б ці гроші пішли не китайському, а вітчизняному виробнику. Який не тільки виробництво переведе на нові, сучасні рейки, але й внутрішнє споживання стимулює, і робочі місця збереже і податки потім заплатить.

Зараз Україна просто зобов’язана скористатися ситуацією, коли Європа і США шукають альтернативу китайському імпорту і готові переорієнтуватися на український ринок. Якщо затягнемо — святе місце порожнім не буває і прорватися туди буде в рази важче. Та й може це й нікому стане робити — швейники без роботи і зарплати швидко розбіжаться по країнах і селах.

В черговий раз звертаюся до влади. Припиняйте годувати китайців нашими грошима — грошима платників податків. І якщо не можете допомогти, то дайте хоча б всередині України рівні з ними умови. А якщо ми вам не потрібні і ви не можете навіть це —то біс з ним, нехай вони вам все привозять, але тоді не заважайте нам виживати і працювати на експорт.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X