Українські студенти за кордоном: зрадники чи амбасадори

19 грудня 2019, 15:00

Після навчання до України хоче повернутися близько 20% абітурієнтів. Чи є це проблемою

Хайпувати на «зраді» чи «перемозі» з будь-якого приводу — вже тренд. Але в питанні освіти за кордоном я не належу до «диванної сотні». Тому доведеться апелювати до досвіду та статистики.

Відео дня

Після 2013 року кількість українських студентів за кордоном збільшилася майже вдвічі (за даними ЮНЕСКО). У мережі можна зустріти емоційні коментарі, де вони стають зрадниками, якщо збираються на навчання до іншої країни.

Чи справді студентська еміграція — така страшна, як про неї говорять?

Факт: наших студентів тягне за кордон. За даними нашої компанії, після навчання хоче повернутися близько 20% абітурієнтів. Ця цифра свідчить про «відтік мізків».

Після 2013 року кількість українських студентів за кордоном зросла майже вдвічі. Діюча міністерка Анна Новосад нещодавно сформулювала причину освітньої міграції так: «студенти їдуть за кордон не по освіту, а тому, що там кращі соціально-економічні умови і кращі можливості потім залишитися та працевлаштуватися».

Куди їдуть студенти

Польща заохочує наших абітурієнтів навчатися на вигідних умовах, це частина її економічної системи. Та до університетів зазвичай беруть без строгого відбору, що суттєво позначається на якості знань випускників.

Навчання в Канаді, США та Великобританії непідйомне для студентів з інших країн. Є стипендіальні програми, але туди не так просто потрапити.

Франція, Іспанія, Італія теж «перетягують» найкращих відносною доступністю державних ВНЗ і європейським рівнем життя.

Німеччина славиться ґрунтовною освітою, серйозними професіями та високим рівнем науки. Вступити туди непросто, однак воно того варте.

В Австрії українців приваблює культура, якість знань і прийнятна як для європейської освіти ціна — €740 за семестр.

Точка повернення: досвід, що змінює Україну

Багато людей після навчання за кордоном повертаються в Україну, аби відкрити свою справу та реалізувати знання. Я впевнений, що якби в нас були гідні умови, поверталося б більше.

На думку спадає Уляна Супрун, яка народилася і виросла у США, а 2013 року переїхала до України. Її діяльність започаткувала реальне реформування медичної галузі держави та привернула увагу людей до значущих питань.

Я теж певною мірою поверненець. Свого часу здобув ступінь магістра політології в Австрії. Після навчання повернувся до України. Тепер ділюсь досвідом європейського навчання з нашими абітурієнтами. Разом із командою ми допомагаємо вступити до іноземних вишів і побачити світ. І я такий не один.

Романа Тичківського з дитинства надихала діаспора, що поверталась заради майбутнього України. Він навчався в київській Могилянці та Вищій школі економіки у Барселоні. Після випуску приїхав додому і створив Українську академію лідерства (УАЛ), учні якої часто їдуть за кордон — продовжувати освіту. Пан Роман не бачить у цьому трагедії, тільки можливості:

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Хай вони їдуть по всьому світі та привозять звідти найкраще. Ми виховуємо в них відчуття відповідальності, аби вони хотіли повертатися — і це бажання було цілком свідомим. Даємо можливість самим походити з мапою в руках».

Чужого навчайтесь

Нам треба змінити ставлення до тих, хто хоче вчитися за кордоном. Позбутися залишків радянського мислення, обмеженості та культурного шовінізму.

Хто не повертається — той формує українську діаспору. Наші люди всюди, вони можуть триматися разом попри кордони. Робити спільні проекти, обмінюватись досвідом і запрошувати до співпраці в Україні. Так можна змінити світ — чи, принаймні, покращити життя на батьківщині.

Тож вихід є: створювати умови, в які хочеться повернутись. Або хоча б не засуджувати тих, хто поїхав навчатися за кордон. Можливо, у них є навіть більше шансів змінити майбутнє України.

Показати ще новини
Радіо НВ
X