Нова реальність українського ІТ. Що змінилося і чого чекати?

15 грудня 2022, 14:30

Протягом останніх кількох років Україна збудувала репутацію потужного ІТ-центру на світовому технологічному ринку. Повномасштабне вторгнення рф, звичайно, вплинуло на галузь. Отож, що змінилося і що буде далі?

ІТ-експорт

Не секрет, що українські ІТ-компанії здебільшого працюють на закордонних замовників або ж розвивають свої продукти на іноземних ринках. За минулий рік експортні надходження в бюджет України від роботи ІТ-галузі склали 6,9 млрд доларів США, що на 38% більше порівняно з 2020 роком.

Відео дня

Ще перед початком повномасштабної російської агресії деякі закордонні замовники висловлювали побоювання щодо продовження роботи з українськими компаніями, тож великі гравці нашого ринку почали розробляти плани та здійснювати релокацію своїх співробітників за кордон. Решта також намагалися вжити запобіжних заходів, забезпечивши розміщення продуктів і даних користувачів за межами країни або гарантуючи, що операції можуть продовжуватися без прямого втручання протягом деякого часу.

З розвитком трагічних подій побоювання очікувано посилилися. Проте цифри від Нацбанку говорять про те, що ситуація з експортом навіть покращилася: за перші п’ять місяців 2022 року ІТ-сектор забезпечив валютні надходження до української економіки у розмірі 3 млрд 179 млн доларів. При цьому, за період березень-травень, вже під час війни, обсяг експорту збільшився на 6% відносно аналогічного періоду минулого року. Індустрія ІТ стала чи не єдиною галуззю економіки, яка не тільки не скоротилася, але й показала значний приріст. Прогнозована експортна виручка за підсумками 2022 року може становити від 7,2 до 8,5 млрд доларів.

Такі цифри надзвичайно приємно бачити. Ми довели свою міцність, силу та стійкість. Спеціалісти працюють під час повітряних тривог зі сховищ та в умовах відключення електроенергії. Саме завдяки цьому більшість міжнародних партнерів не тільки продовжують співпрацю — вони готові інвестувати в українців.

Інвестиції в українські ІТ-продукти та компанії

Війна привернула величезну увагу до України у всіх сферах життя — науці, культурі, економіці. Це сталося і для сектору ІТ. Сьогодні для наших айтівців створюють спеціальні програми та, навіть, інвестиційні фонди. Наприклад, на цьогорічний Web Summit ми прибули найбільшою в історії нашої участі у цій події делегацією. Приїхали представники фондів, компаній, державних установ, а також понад 70 стартапів. Також цьогоріч Україна була вперше представлена окремим павільйоном на TechCrunch Disrupt у Сан-Франциско.

Загалом аналітики з Dealroom оцінили сукупну вартість українських стартапів у 23,3 млрд євро. А за різними оцінками, з початку війни нашим стартапам вдалося залучити кошти на суму понад 200 млн доларів — як від закордонних, так і від українських інвесторів. Вірю, що нинішній тренд на зростання інвестицій найближчими роками не зміниться. Навпаки, він переросте у венчурну буденність.

Окремо хочеться звернути увагу на military-tech. Багато спеціалістів будуть працювати саме в цьому напрямі, адже після закінчення війни потреба в захисті держави нікуди не зникне. Та й інвестувати будуть в це багато: ми є свідками того, що технологічна зброя, засоби комунікації та якісне інформування вирішують якщо не все, то дуже багато. І новини про розробки для військових час від часу дуже тішать.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Окрім того, ми переконалися, що айтівці потрібні практично всюди: відбивати інтернет-атаки, створювати додатки, програмувати дрони — які, зокрема, нині наводять HIMARS. А культура стартапів надає швидкі рішення передових викликів у спосіб, з яким традиційна російська армія просто не може зрівнятися.

Забезпечення безперебійної роботи та релокейт на захід України

Війна навчила бізнес готуватися до гіршого і сподіватись на краще. ІТ-компаніям потрібна стабільність, можливість безперебійно постачати свої послуги чи продукти. Звичайно, бізнеси працюватимуть над тим, аби в майбутньому максимально це забезпечити. Наприклад, розміщувати сервери закордоном, релокувати спеціалістів із критично важливими для компаній обов’язками тощо.

До 24 лютого ІТ-хабами були Київ, Львів, Харків, Дніпро і Одеса. З початком повномасштабної війни значна частина працівників галузі з небезпечних регіонів переїхали на захід України. Потім частина повернулася у Київ, а люди зі сходу залишилися переважно в центральних регіонах.

За дослідженням ІТ Research Resilience, на початку повномасштабної війни найбільшу кількість айтівців прийняв Львів. Причому переїздили на захід України не тільки окремі фахівці, але й представництва компаній.

А от постраждав від закриття офісів найбільше Харків. За інформацією dou.ua, 13 компаній припинили там своє фізичне представництво. І хоч ковід всіх навчив працювати віддалено, а війна закріпила цю навичку, нові офіси теж з’являються. Щонайменше 30 бізнесів відкрили в Україні представництва у першому півріччі 2022 року. З-поміж закордонних локацій найпопулярнішою стала Польща — 15 компаній заснували офіси у Кракові, Познані, Бидгощі, Гданську, Лодзі, Варшаві.

Міграція українських фахівців за кордон

Зараз ми спостерігаємо міграцію українських IT-талантів до інших європейських країн. З України під час війни виїхали до 20% від усіх працівників галузі — це приблизно 57 тисяч людей.

Мусимо розуміти, що міграційні настрої змінюватимуться залежно від того, наскільки довго триватиме війна. Фахівці-чоловіки, які залишилися в Україні, захочуть приєднатися до своєї сім'ї, яка виїхала за кордон. Хтось звикне жити не в Україні за такий довгий проміжок часу, комусь просто немає куди повертатися через втрачене житло.

Проте є й обнадійливі тренди. Через російську агресію багато людей втратили роботу та вирішили освоїти професію з ІТ-галузі. Уже за кілька днів від старту спільного проєкту МОН та Мінцифри для світчерів ІТ Generation було подано понад 26 тисяч заявок. Тож маю надію, що нестача працівників покриється новими спеціалістами.

Цінності компаній та важливість людей

Ніщо так не впливає на переосмислення цінностей, як загроза життю. Українці змінилися, тому ставлення компанії до своїх працівників також трансформується. Якщо раніше компанія не працювала з фізичним та ментальним здоров’ям, то зараз треба це обов’язково робити. Страх невизначеності, апатія, емоційні гойдалки, тривога — все це заважає зберігати внутрішній ресурс і бути продуктивним.

Одна з активностей, яка позитивно впливає на ментальне здоров’я — це волонтерство. Компаніям варто підтримувати бажання співробітників зробити щось корисне для спротиву України: розробити додаток чи присвятити час закупівлі необхідних для передової речей. Волонтерство об'єднує, дає відчуття залученості до надважливої справи.

Іншим важливим аспектом є налагоджена система внутрішньої комунікації. Раджу менеджменту постійно бути на зв’язку, розмовляти з працівниками відкрито, чесно та регулярно: це неабияк знижує тривожність (доведено і дослідженнями під час пандемії ковіду).

У багатьох випадках без допомоги психолога не обійтися. Хорошою ідеєю для бізнесу стане компенсація за певну кількість зустрічей із спеціалістом. Думаю, що компанії переглянуть «плюшки», які вони раніше надавали своїм фахівцям, та адаптують їх відповідно до нових базових потреб своїх спеціалістів.

Особисто мені хочеться вірити лише в оптимістичні прогнози, адже віра в перемогу та українська працьовитість роблять неймовірне. Ми надзвичайно талановита та розумна нація з великим потенціалом. Вірю, що країна швидко відновлюватиметься і відкриття офісів на сході стане однією з причин повернення спеціалістів туди. Вірю, що ми збудуємо потужну цифрову державу й ще більше наших стартапів прогримить на весь світ.

Показати ще новини
Радіо NV
X