Рекордні прибутки та кредити для бізнесу. Що відбувається з банками в Україні
Пандемічна криза, як мінімум, гостра її фаза, позаду. Банківський сектор пройшов минулий рік гідно. Це результат реформ і в самому НБУ та на банківському ринку протягом останніх 6 років, накопичений банками запас капіталу, запас стійкості.
Проаналізуємо основні тенденції та показники 2021 року
З початку минулого року кількість діючих банків в Україні скоротилась до 71 установи (мінус два банки порівняно з 2020 роком). Державні банки продовжують домінувати на ринку, проте їх частка у чистих активах стала меншою за половину (47.5%). Натомість приватні та іноземні банки продовжували нарощувати частку чистих активів та коштів населення: до 52.5% та 43.1% відповідно. Кошти суб'єктів господарювання (43%) та фізичних осіб (41%) залишаються основними джерелами фондування банківської системи. Відбувається суттєвий притік гривневих коштів фізичних осіб в банківську систему (графік 1).
Пришвидшення інфляції впродовж 2021 р. та зростання девальваційних очікувань призвели до уповільнення притоку коштів на вимогу, починаючи з другої половини 2021 р. (листопад відносно червня — 105,0%) та скорочення строкових вкладів (листопад відносно червня — 98,5%). Водночас такі вклади залишаються переважно короткостроковими — на частку вкладів строком до 6 міс. припадає близько 50%.
Високий рівень ліквідності банківської системи обмежував стимули банків до підвищення ставок за депозитами навіть в умовах поступово підвищення Національним банком облікової ставки. Як наслідок ставки за гривневими депозитами впродовж року перебували на однознакових рівнях. Водночас ставки за депозитами в іноземній валюті часто не перевищували 1% річних, що призвело до зменшення доларизації депозитів до найнижчого останні 20 років рівня (близько 35%). Кошти суб'єктів господарювання також зростали (на рівні близько 10% р/р).
Стрімке відновлення кредитування корпоративного сектору в 2021 р. (графік 2) відображає зростання обсягів виробництва та реалізації бізнесу, позитивний вплив від реалізації державних інфраструктурних проєктів та програми «Доступні кредити 5−7−9%».
Це також вказує на поступове пристосування сектору до ведення бізнесу в умовах карантинних обмежень. Пожвавленню кредитування сприяла реалізація програми «Доступні кредити 5−7−9%», яка забезпечила надання близько чверті всіх нових чистих гривневих кредитів. Водночас роль кредитів у фінансуванні інвестиційних проєктів залишається низькою (менше 5%), а значна частина позик надавалася на поповнення обігових коштів.
В цілому частка працюючих кредитів у ВВП залишається на рівні близько 14% (найнижчий у світі показник серед країн ЕМ). Варто зазначити, що ключовою причиною приросту кредитування були програми їх фіскального стимулювання («5−7−9», іпотечного кредитування, пакетних гарантій).
Банки також відновили докризові темпи кредитування на рівні понад 30% р/р (графік 3). Абсолютну більшість в портфелі кредитів фізосіб становлять незабезпечені кредити. Незважаючи на динамічний відносний приріст кредитів на нерухомість (57% р/р за 10 місяців 2021 р.) частка іпотечних кредитів в загальному портфелі становить лише 7%, а у співвідношенні до ВВП менше 1%, що є найнижчим рівнем серед країн ЦСЄ.
Оскільки попит на споживчі кредити не є чутливим до зміни їхньої ринкової вартості (суми наданих кредитів як правило незначні відносно доходів позичальників), ефективні ставки за споживчими кредитами залишалися високими (понад 30%) та не чутливими до зміни облікової ставками.
Динамічному зростанню іпотечного кредитування сприяла програма «Доступна іпотека», що дозволяє знизити вартість таких кредитів для позичальників. Разом з тим, через низький рівень захищеності прав кредиторів та інвесторів, її позитивний внесок у відновлення іпотечного кредитування становив лише близько 15% (частка від загалом наданих іпотечних кредитів). Загалом, сегмент іпотечного кредитування зберігає суттєвий потенціал динамічного зростання.
Відновлення кредитування, збереження низької вартості фондування впродовж 2021 р., відсутності суттєвих відрахувань до резервів та збільшення обсягу операцій банків — прибуток банків перевищив докризові рівні та досяг історичного максимуму (понад 50 млрд грн за 9 місяців 2021 р.). Так у ІІІ кварталі 2021 р. приріст чистого процентного та комісійного доходів склав 44% р/р та 29% р/р відповідно. Близько 20% операційних доходів банків сформовано за рахунок вкладень в депозитні сертифікати (ДС) НБУ та ОВДП.
Високий рівень акумуляції банківських коштів у депозитних сертифікатах НБУ дає можливість банкам отримувати пасивні доходи за ставкою, що дорівнює обліковій ставці. В 2021 р. середньомісячний залишок коштів банків у депозитних сертифікатах становив 150 млрд грн, що генерує близько 10% процентних доходів банків. Для порівняння: в Польщі відповідна частка процентних доходів становить 2,5%, Росії - 2,3%. І над цим питанням потрібно дискутувати.
Водночас роздрібний кредитний портфель банків (частка якого в активах близько 10%) генерує близько 35% процентних доходів банків. З урахуванням того, що «чиста процентна маржа поступово скорочується (графік 4) конкуренція між банками в різних секторах та між різними продуктами почне зростати, що повинно позитивно вплинути на якість банківських послуг та відновлення кредитування.
Загалом, у 2021 році банківська система залишалася стабільною, ліквідною та високоприбутковою (і такою буде в поточному році). Однак її роль як інституту фінансового посередництва потрібно посилювати, робити більш ефективною. НБУ потрібно розвивати власний інструментарій в рамках режиму інфляційного таргетування для стимулювання банків до активізації кредитування.
Успіхи банків у 2021 році не можна просто екстраполювати на майбутнє. Довгостроковий успіх банківського бізнесу залежить від:
1. Того, наскільки бізнес-моделі банків, та інвестиції в цифровізацію, продукти, персонал будуть ефективними в умовах, що постійно змінюються,
2. Незалежності НБУ та його готовності до перегляду підходів до регулювання для забезпечення необхідних структурних змін в економіці, у структурі кредитування;
3. Того, наскільки готові банки до вирішення таких завдань, як сприяння стійкості енергопереходу, сталого розвитку малого та середнього підприємництва, підвищення ефективності інвестицій в економіці.
4. Того, що банківському ринку необхідне поведінкове перезавантаження, тобто курс на відповідальне та чесне ведення бізнесу, особливо з клієнтами роздрібного бізнесу. Це важливо для підтримки довіри на фінансовому ринку.
