Як правильно скористатись потенціалом українського IT?
Як інноваційні парки допомагають розвитку української економіки.
Україна займає перше місце в Європі за обсягом експорту IT-послуг, а також знаходиться на 11 місці серед топ-50 розробників у світі. За 2020-й рік національний технологічний експорт зріс на 20,4%, перевищивши позначку $5 млрд. Безсумнівно, з кожним роком технологічний сектор відіграє все більш важливу роль в економічному розвитку України. Тому наша головна задача — максимально ефективно використати цей потенціал для нашого з вами майбутнього.
Саме з такою метою в 2017 році відкривався перший в Україні інноваційний парк UNIT.City у Києві. Щоб створити екосистему, яка стане творчим мозковим центром цифрової економіки країни.
На перший погляд, інноваційний парк може здатися звичайним бізнес-центром, але в реальності концептуальна ідея, покладена в його основу, є принципово іншою. У той час як бізнес-центр об'єднує компанії з непов’язаних галузей, інноваційний парк має на меті створити цілісну екосистему. Концентрація відомих технологічних компаній, стартапів, студентів, фахівців у сфері ІТ та науково-дослідних установ створює умови для зростання бізнесу непорівняно швидкими темпами, яких неможливо було б досягнути поодинці.
Ефективне об'єднання та використання у такий спосіб талантів української тех-індустрії є запорукою майбутнього процвітання країни. В усталеній уяві Україна все ще зазвичай асоціюється з традиційними видами економічної діяльності, такими як сільське господарство, гірничодобувна та важка промисловість. У всіх цих сферах важко конкурувати з набагато більшими гравцями, такими як Німеччина, Китай та США, які мають значно більший доступ до відповідних ресурсів, аніж Україна.
Схожі виклики не оминули й тех-індустрію, але інновації можуть допомогти вирівняти умови гри. Саме в цьому аспекті критично важливою є сильна екосистема, базовим будівельним матеріалом для успіху якої є сам фізичний простір. Інноваційні парки все це враховують та забезпечують своїх резидентів сучасними приміщеннями, відмінною рисою яких є дизайн інтер'єру, розроблений на прикладі кампусу MIT.
Нещодавно Європейський банк інвестицій та розвитку (ЄІБ) надав UNIT.City кредит у розмірі 50 мільйонів євро для фінансування його подальшої розбудови та розвитку. Кошти будуть використані для реалізації будівництва нового некомерційного навчального центру в галузі ІТ, ІТ-лабораторій та додаткових офісів з зонами коворкінгу. Така інвестиція стала результатом чергового успішного року для української ІТ-індустрії. Ріст національного експорту у сфері цифрових технологій у 2020 році склав 20%, незважаючи на негативний вплив пандемії Covid-19 на світову економіку. Таке зростання стало частиною, а також підтвердженням, довгострокового тренду, що спостерігається з початку 2000-х років, коли ІТ-індустрія стала одним із економічних двигунів України.
Фінансування має вирішальне значення і для стартапів, особливо тих, яким потрібно залучати та утримувати найкращі таланти у галузі в процесі масштабування операційної діяльності. Зараз існує безліч програм, спрямованих на масштабування бізнесу, які розширюють нетворк підприємців та надають можливість встановлювати контакти з потенційними інвесторами. Один з останніх учасників акселератора NEST, український стартап Wantent, залучив фінансування у розмірі $450 тис. одразу після закінчення програми.
Кількість бізнес-ангелів (інвесторів, що вкладають кошти на найбільш ранній стадії проєкту), в Україні залишається відносно невеликою, тому критично важливо підтримувати стартапи в пошуку альтернативних джерел фінансування, таких як Європейський Банк Розвитку та Український Фонд Стартапів. У багатьох випадках стартапи отримують фінансування за рахунок порівняно невеликих інвестицій від кількох інвесторів, що робить нетворк в інноваційних парках важливим для майбутнього успіху.

Українські стартапи, безумовно, мають великі та амбітні мрії, і багато з них сподівається стати першим українським «єдинорогом». Та як бачимо з історій успіху вихідців з України, таких як Grammarly, вони перенесли більшу частину свого бізнесу до США, перш ніж досягти знакової оцінки в $1 мільярд.
І хоча репутація України в ІТ-галузі, безумовно, виграє від нових «єдинорогів», не слід вважати провалом те, що засновники українських стартапів обирають переїзд за кордон та масштабування своїх бізнесів за межами країни. Такі тех-підприємці незмінно наймають українських розробників та інших спеціалістів для підтримки діяльності фронт-офісу за кордоном. Відповідно, фронт та бек-офіси зростають в тандемі, створюючи робочі місця та податкові надходження. Тим часом, високі зарплати українських розробників перетворюються на місцеві витрати, стимулюючи економічне зростання за межами ІТ-сектору.
Освіта та менторство також є важливими складовими успішної інноваційної екосистеми. Менторство дозволяє засновникам стартапів вчитися у досвідчених професіоналів, які вже створили та масштабували свої бізнеси перед успішним «екзітом». Навчання такого типу може відбуватись у формі органічних відносин у рамках інноваційної екосистеми або через формалізовані програми та платформи.
Переваги нетворкінгу в інноваційних парках виходять за межі можливості знайти досвідченого ментора. Концентрація інноваційних компаній в єдиному просторі підвищує ефективність їхньої діяльності та дозволяє компаніям формувати взаємовигідні ділові відносини.
Ріст національного експорту у сфері цифрових технологій у 2020 році склав 20%, незважаючи на негативний вплив пандемії Covid-19 на світову економіку
Розвиток нового покоління ІТ-спеціалістів є надзвичайно важливим. Це гарантуватиме, що українські стартапи продовжуватимуть мати доступ до найбільших талантів, які їм необхідні для досягнення успіхів у секторі, що зростає надзвичайно швидкими темпами. Україна вже є одним з найбільш конкурентоздатних гравців ІТ-індустрії в регіоні та знаходиться на шляху до зміцнення своєї позиції.
Наразі ми стаємо все більш привабливим напрямком для релокації ІТ-спеціалістів з інших країн Східної Європи, заборони та обмеження в яких роблять розвиток ІТ-спеціалістів надзвичайно важким. Наприклад, за деякими оцінками, нещодавно до України переїхало близько 13 тис. ІТ-фахівців з Білорусі.
Цей приплив є своєчасним. Темпи зростання української ІТ-індустрії є такими стрімкими, що українські рекрутери просто не можуть заповнити усі відкриті вакансії.
Під час дискусій щодо майбутнього українського технологічного сектору багато промислових аналітиків стверджує, що Україні слід прагнути відійти від аутсорсингу та стати «країною стартапів». Насправді ж, немає необхідності вибирати те чи інше. Процвітаюча українська ІТ-індустрія потребує подальших інвестицій. Невід'ємною частиною цього є стартапи, але це також й аутсорсинг.
У певному сенсі надмірна зосередженість на стартапах не відповідає суті. Україні не потрібно спеціалізуватися. В країни є сильні школи та університети. Тепер завдання полягає не в спеціалізації, а радше в створенні умов для такої спеціалізації.
Завдяки своїм тех-талантам та зростанню міжнародної репутації України як країни-професіонала в галузі ІТ, ми маємо міцний фундамент для прогресу. Завдання та виклик зараз — не зупинятись та продовжувати будувати.