Стисло і зрозуміло: Україна не розуміє, що домовленості потрібно виконувати — кажуть інвестори

13 листопада 2020, 10:35

П’ятниця, 13 листопада. Щоденний моніторинг головних новин про бізнес та економіку в Україні.

  • Інвестиції у вітряну й сонячну енергію становлять чверть з €49 млрд прямих іноземних інвестицій в Україну з моменту здобуття незалежності в 1991 році. Однак неоплачені рахунки за електроенергію в розмірі €660 млн змушують іноземних інвесторів переглядати умови банківських кредитів, розглядати справу про банкрутство і порушувати міжнародні судові розгляди проти України, повідомили учасники вебінару Energy Talk, організованого минулого тижня Європейською Бізнес Асоціацією. Одна норвезька компанія Scatec готує судовий процес проти України в Лондоні.

Відео дня

  • Карл Стурен, директор шведської компанії Vindkraft, що займається вітроенергетикою, сказав: «Виплати відстають і ми більше не можемо чекати». Генеральний директор Kness Group Сергій Шакалов, керівник заводу з виробництва сонячних панелей, запущеного 2019 року у Вінниці, каже що він вже втратив $10 млн через неплатежі. «Одна з найбільших проблем України в тому, що вона не розуміє, що домовленості повинні виконуватися в будь-якій ситуації», — скаржився Шакалов. Про це повідомляє Kyiv Post, один зі спонсорів вебінару.

  • Гарантований Державний покупець заявляє, що він повністю сплатив вироблену в серпні поновну енергію і 93% електроенергії, виробленої у вересні. Як повідомляє пресслужба Міненерго, зниження зелених тарифів, про яке домовлялися в липні з компаніями, що займаються поновними джерелами енергії, заощадило споживачам $53 млн.

  • Китайська компанія Sinohydro Corporation Limited має намір подати в міжнародний арбітраж позов про розірвання Укравтодором два тижні тому контракту на будівництво об'їзної дороги навколо Житомира. Sinohydro прострочила проєкт на п’ять місяців, у затримках компанія звинуватила Covid, збої в роботі і несвоєчасне передання основної земельної ділянки Державним дорожнім агентством України. Китайці кажуть, що у вересні Рада з вирішення спорів дала їм ще три місяці, щоб завершити роботу до кінця цього року. Sinohydro повідомляє, що Укравтодор проігнорував вимоги Ради з вирішення спорів від 2 листопада про повернення до робіт. Замість цього, за їхніми словами, Укравтодор отримав банківські гарантії на суму €8,5 млн і передав будівельний майданчик регіональному дорожньому управлінню.

  • Оскільки Україна прагне до державно-приватного партнерства з іноземними дорожньо-будівельними компаніями, Sinohydro заявляє, що її звернення має бути попередженням. «Компанії складно зрозуміти, чому Укравтодор раз по раз в аналогічний спосіб розриває угоди з підрядниками, зокрема, з іншими іноземними компаніями», — заявила вчора китайська компанія. «Sinohydro вважає, що такі дії Укравтодору значно послаблять бажання іноземних підрядників брати участь у будівельних проєктах держагентства».

  • Недавнє рішення Конституційного суду України скасувати антикорупційне законодавство є найбільшою перешкодою на шляху до відновлення кредитних потоків МВФ в Україну, сказав голова Національного банку України Кирило Шевченко у Вашингтоні після зустрічі з МВФ і Світовим банком. Інші проблеми: зростання дефіциту бюджету і робота центрального банку після літньої зміни керівництва.

  • Олександр Паращій з Concorde Capital читає між рядків цієї «витверезної заяви» і робить висновок: «Не буде траншу МВФ у 2020 році, а значить і пов’язаного з МВФ фінансування дефіциту бюджету України на 2020 рік (від Фонду, ЄС і Світового банку) на загальну суму до $2,5 млрд цього року не надійде. Отже, для України єдиний реальний спосіб заповнити бюджетний дефіцит без таких грошей — це масовий випуск міжнародних єврооблігацій. Щойно уряду стане очевидно, що найближчим часом гроші, пов’язані з МВФ, не надійдуть, Україні потрібно підготуватися до нового випуску облігацій».

  • Тімоті Еш з Лондона опитав своїх підписників у Твіттері про перспективи України щодо МВФ. Він розмістив на @tashecon розбивку з 260 відповідей: гроші МВФ у цьому році — 15%; гроші МВФ у I кварталі 2021 — 27%; гроші МВФ у другому кварталі 2021 — 15%; невизначеність через різні проблеми — 43%.

  • Covid робить те, що Зеленський не зміг. Covid паралізував Конституційний суд, більшість з 15 членів суду «або хворі, або очікують результатів аналізів, тому що у них є симптоми коронавірусу», — повідомив Інтерфакс-Україна. Один суддя Ігор Сліденко сказав інформаційному агентству: «Мені достовірно відомо про два випадки COVID-19 серед суддів Конституційного суду».

  • Зеленський і голова його офісу Андрій Єрмак проходять лікування від Covid у клініці «Феофанія», лікарні на півдні Києва, призначеній для високопосадовців. Цього тижня двоє міністрів повідомили, що у них також діагностували Covid: міністр фінансів Сергій Марченко та міністр оборони Андрій Таран. Повідомляється, що від Covid вилікувалися троє помічників президента: Юлія Ковалів, Роман Машовець і Сергій Шефір.

  • Загальнонаціональний карантин вихідного дня почнеться після опівночі, опір йому розростається. Мери Львова, Рівного та Слов’янська заявляють, що не будуть дотримуватися обмеження. Епіцентр, один з найбільших роздрібних магазинів країни, оголосив про 72-годинну п’ятницю. Вчора міністр охорони здоров’я Максим Степанов оголосив про новий пік захворюваності та 11 057 нових випадків Covid, що вдвічі більше, ніж у середньому за місяць. Степанов повідомив журналістам, що Covid поширюється в Україні «ураганними темпами».

  • Плюс глобального потепління: цього року сезон судноплавства по Дніпру буде довшим на два тижні, до 1 грудня, повідомляє Державна служба морського та річкового транспорту. Чотири північних шлюзи — Київський, Канівський, Кременчуцький і Каменський — мали закриватися в неділю. Щоб закрити річку, потрібно спершу сотні буїв у послідовності з півночі на південь. Але, за прогнозами, в Києві не очікується тривалих холодів до середини грудня. Минулої зими лід на річці з’явився тільки в січні. Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив минулого тижня: «У наших планах — ходити по Дніпру протягом всього року за сприятливих погодних умов».

  • Україна інвестує $70 млн наступного року у відновлення регулярного виробництва літаків на Антонові і «освоєння повного виробництва вертольотів», заявив прем'єр-міністр Шмигаль Кабінету міністрів у вівторок. Ці гроші мають стати частиною десятирічних інвестицій у розмірі $1,4 млрд, спрямованих на відродження тих частин української авіаційної промисловості, які вважаються найприбутковішими. Вийшовши з фази імпортозаміщення, спричиненої розривом із Росією в 2014 році, Антонов зараз будує військовий вантажний літак Ан-178 для національної поліції Перу. Він також веде переговори про створення спільного виробничого підприємства з Туреччиною. Минулого тижня Сергій Бичков обійняв пост виконувача обов’язків генерального директора Антонова, змінивши Олександра Лося, який пішов у відставку після чотирьох місяців перебування на цій посаді.

  • Росія вирішила закрити торгові представництва у двох сусідніх країнах — Україні та Литві, а також відкрити місію в Сирії. Торгівля між Росією та Україною неухильно скорочувалася після 2014 року, коли Росія анексувала Крим і ввела війська на український Донбас. Торік Китай витіснив Росію як найбільшого торгового партнера України. За даними, опублікованими у вівторок Державною митною службою, до жовтня товарообіг України з ЄС втричі перевищував товарообіг з очолюваною Москвою Співдружністю Незалежних Держав.

  • Останнє торгове представництво Росії в країнах Балтії працювало в Литві. Торгівля в першому півріччі цього року впала майже на третину проти першого півріччя 2019 року. В офіційній ноті до указу прем'єр-міністра Росії Михайло Мішустін скаржиться: «Зовнішньоекономічна політика, яку проводить керівництво Литовської Республіки, не сприяє розвитку торгових відносин з Росією».

Від редактора:

Гуляючи вчора Володимирською вулицею в Києві, я помітив машину посла Ірану, припарковану на тротуарі. Потім усміхнений посол Ірану прослизнув у відчинені двері посольства Вірменії. Дипломати перетравлюють те, що деякі американські аналітики називають «перемогою Росії». Перемога? Росіяни запізнилися, їхній клієнт програв війну і землю, і тепер у Росії є 2 тис. миротворців, пов’язаних на п’ять років патрулюванням покинутої ділянки нерухомості. Я їздив тією гірською дорогою з Вірменії до Нагорного Карабаху.

«Вплив Росії на пострадянському просторі постраждав», — пише Леонід Бершидський з Берліна для Bloomberg. «Грузини, українці і молдавани також можуть вирішити, що повернення територій, відірваних від їхніх країн внаслідок заморожених конфліктів, — це просто питання очікування слушного моменту». У Нагірному Карабаху Туреччина підбурювала азербайджанців і постачала безпілотники, які переламали ситуацію на полі бою. Ще раз ясно, що Ердоган готовий використовувати військову міць для протистояння Росії в регіоні. Оскільки Туреччина дедалі активніше грає м’язами, швидке зростання військового союзу Туреччини й України може незабаром змінити геополітичні реалії Чорноморського регіону.

Стисло і зрозуміло — щоденний моніторинг ділових новин. Публікується в партнерстві з Ukrainian Business News (UBN). Републікацію повної версії тексту заборонено.

Натисніть підписатися, щоб отримувати ранкову розсилку UBN з новинами, заснованими на фактах, для інвесторів та інвестиційних менеджерів в Україні.

Показати ще новини
Радіо НВ
X