Ко-офіси та спільне споживання. Якою буде нова економіка

7 серпня 2019, 09:30
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Sharing economy — ключовий елемент майбутнього. Спільне володіння, відмова від консьюмеризму заради ефективності та мінімалізму — основні тренди нової економіки

Віра в sharing

10 травня 2019 року відбулося IPO Uber. Вдалося продати 180 млн акцій за ціною в $45 — компанія залучила $8,1 млрд при оцінці $82,4 млрд. Всі десять років роботи сервіс залишається збитковим.

Відео дня

Цією ж весною на IPO вийшла компанія Lyft, що конкурує з Uber, ринкова капіталізація якої в результаті склала $25 млрд. При цьому, з 2012 року сервіс щорічно звітує про збитки. Lyft попередив потенційних інвесторів, що в найближчому майбутньому не чекає виходу на прибутковість.

Що це: масове божевілля інвесторів або фінансовий розрахунок? Віра в компанію чи гра на хайп? Відповідь — sharing economy, економіка спільного споживання. Ця модель дозволяє отримувати граничну ефективність використання ресурсів. Її перспективність доводить безліч досліджень і десятки мільйонів інвесторських коштів.

Термін sharing economy в 2010 році ввели Рейчел Ботсман і Ру Роджерс в книзі What’s Mine Is Yours: The Rise of Collaborative Consumption. У тому ж році TIME Magazine назвав спільне споживання однією з десяти ідей, які змінять світ.

На думку Ботсман і Роджерса, на розвиток sharing economy вплинули:

пирингові (однорангові) соціальні мережі і технології реального часу, які вплинули на поведінку користувачів;

світова економічна криза, яка підвищила усвідомленість споживання;

екологічні проблеми;

віра у важливість спільнот і переосмислення того, що насправді означають слова «друг» і «сусіди», зростання довіри між людьми і взаємодопомога.

У цій економічній парадигмі працюють найяскравіші компанії останнього десятиліття. Крім перерахованих, це Airbnb, Kickstarter, Indiegogo, WeWork і Glovo. За даними PwC, до 2025 року компанії з п’яти основних сфер, чия бізнес-модель побудована на спільному споживанні, зрівняються за обсягами виручки з традиційними гравцями, в середньому заробляючи $335 млрд на рік.

Застосування принципів sharing economy в бізнесі формує для нього додаткову цінність. Саме в це вірять інвестори. Мені як творцеві мережі бізнес-просторів Creative States легше описувати ці перспективи на прикладі економіки нерухомості.

Двигуни sharing economy

Креативний клас відмовляється від консюмеризму на користь ефективності, заради володіння частиною загального і в ім'я участі в ком’юніті. Як показує дослідження PwC, у цього класу є кілька типових представників: фахівець у віці від 18 до 24 років, що працює, сім'ї з середнім рівнем доходу ($50—$75 000 на рік) і батьки з дітьми до 18 років.

Згідно з Upwork, у 63% американських компаній є співробітники на «віддаленні»

Ці люди не хочуть ховати себе в чотирьох офісних стінах. Все більше фахівців переходить на віддалену роботу або відкриває свій бізнес. Згідно Upwork, у 63% американських компаній є співробітники на «віддаленні».

Спільне споживання — відповідь на всі запитання. Візьмемо Creative States. Це робочі місця з усім необхідним: від інтернету до смачної кави і чаю. Але це також і цілий комплекс послуг для креативного класу. Ми виділили запити бізнесу, ті самі непродуктивні «пожирачі часу», і запропонували їх віддати на аутсорс нашій команді. Ми можемо надати допомогу в наймі співробітників для резидентів, із закупівлею офісної техніки, а також надати юридичну підтримку і логістичний супровід.

Крім того, ми формуємо співтовариство. Віримо, що кілька фахівців з різних сфер можуть познайомитися за вином в п’ятничні happy hours і придумати next big thing — бізнес чи рішення, яке стане популярним і принесе прибуток. За даними PwC, в це ж вірить 78% американців.

Такий підхід — єдина правильна відповідь кризі перевиробництва. Бізнес-простори новітнього часу — це не квадратні метри. Це нові кластери, в яких мінімізується конкуренція і з’являється інтелектуальна синергія. На перше місце виходять ефективність, результативність і оптимізація.

Виживуть ті, хто зможе оптимізувати ведення бізнесу. Мова не про переїзд у «спальний» район або роботу з дому. Ключові елементи успіху — ком’юніті як доступ до інтелектуального і підприємницького капіталу, аутсорс організаційних питань і креативний підхід до ведення бізнесу.

Нашому бізнесу доводиться складніше, ніж західному. Ми не довіряємо один одному. А довіра — фундамент економіки спільного споживання

Український досвід

Нашому бізнесу доводиться складніше, ніж західному. Ми не довіряємо один одному. А довіра — фундамент економіки спільного споживання. Ми майже не шукаємо нові форми співпраці. Без цього на глобальному ринку робити нічого. Крім того, нам варто навчитися надавати сервіс. Не можна допустити повторення долі Uber в Україні, де усміхнені водії швидко змінилися злісними фанатами шансону.

Але технічно Україна вже готова до економіки спільного споживання — розвиток технологій відповідає світовому рівню. Є у нас і success stories. Деякі відбулися стараннями світових гравців — Uber (яким би він не став), Glovo (незважаючи на страйки кур'єрів), BlaBlaCar (хоча він «зайшов» в Україну, купивши шерінговий сервіс «подорожник»).

Багато своїх проектів, якими варто пишатися. Це Preply — онлайн-платформа пошуку репетиторів з різних дисциплін — від іноземних мов до лову покемонів. У сфері освіти працює Prometheus, що не відстає від світових лідерів освітніх платформ. Є Kabanchik — сервіс пошуку виконавців побутових і бізнес-замовлень, MUSHROOM — львівський аналог Airbnb і «Плюшкін» — онлайн-платформа для обміну речами і послугами.

Зараз в світі існують сотні компаній, платформ, комерційних і некомерційних проектів, що використовують підхід sharing economy, що з'єднує тих, кому щось потрібно, з тими, у кого це є.

Ми усвідомлюємо свою бідність. Це означає, що у нас може вийти

Навіщо володіти автомобілем, якщо він використовується тільки 10% часу, а 90% — стоїть під вікном офіса або будинку. Навіщо купувати квартиру, якщо її можна орендувати. Навіщо платити повну зарплату сисадміну, якщо його можна аутсорсити.

У нас поки що не так. Але ми усвідомлюємо свою бідність. Це означає, що у нас може вийти. Як писав Кафка, «це лірика: гладити світ, замість того щоб хапати його».

Спеціально для НВ Бізнес
Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X