Демографічна прірва. З яким викликом стикнулася Україна через війну

3 липня, 12:00
Ексклюзив НВ
Діти (Фото:Getty Images)

Діти (Фото:Getty Images)

Майже 7,6 мільйона українців залишили країну і 5,1 млн осіб станом на середину червня 2022 року ще перебували за кордоном. Це десь 12−15% населення країни. Що буде далі?

Авторський матеріал начальника Аналітичного відділу Альфа-Банк Україна Олексія Блінова і директора групи дослідників з фінансових ринків Лондонської школи економіки, довіреної особи Альфа-Банк Україна Сімеона Дянкова. Переклад українською. Оригінал колонки оприлюднено англійською на дослідницькому порталі VoxEU.

Відео дня

Війна зменшує дохід, скорочуючи сукупну факторну продуктивність через знищення фізичного і людського капіталу. Війна також сповільнює економічне зростання через обмеження внеску внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Що більше, вплив війни на чисельність населення пригнічує подальше зростання. Якнайшвидше завершення війни в Україні має мінімізувати подальші втрати населення, спричинені міграційною кризою. Пом’якшення демографічних втрат для української економіки потребуватиме додаткових заходів.

Динаміка чисельності населення та зокрема формування людського капіталу є визначальним чинником економічного зростання. До промислової революції економічне зростання практично віддзеркалювало зростання населення. Пізніше, у 1913−2010 роках, середньорічне зростання населення у світі становило 1,4%, а зростання реального ВВП — 3%. Це означає, що зміна чисельності населення досі формувала майже половину сукупного економічного зростання — попри всі стрімкі технологічні досягнення та зміни в продуктивності, здобуті світом у ХХ столітті.

Кожна третя українська дитина перебуває за кордоном

За умов, коли капітал знищено під час війни, зміни у населенні значать ще більше. Німеччина мала освічену робочу силу перед Другою світовою війною, проте її капітал та трудові ресурси зазнали значних втрат. Водночас Німеччина набула більш як 12 мільйонів біженців із колишніх німецьких територій на схід від Одеру та з територій навколишніх країн зі значною кількістю етнічних німців. Цей притік людей сприяв прискоренню економічного зростання у наступні десятиліття.

Ціну війни часто приховано через особливості розрахунку національного доходу, який не враховує втрати життів та знищення фізичного і людського капіталу.

Довоєнні демографічні тренди України

Весною 2020 року, із початком пандемії COVID19, Україною ширилася теза про сплеск народжуваності в кінці року, адже під час локдауну сім'ї проводили більше часу разом. Натомість у період грудня 2020 р. — лютого 2021 р. народилося на 5 тисяч немовлят менше, ніж у аналогічний період торік. COVID19 також завдав потужного негативного ефекту на рівень смертності (графік 1).

Пандемія лише загострила чітко виражений низхідний демографічний тренд. За десятиліття до того, у 2012 році, річний темп скорочення населення (без міграції) оцінювався у 142,4 тис. осіб. У 2020 році цей показник збільшився до 323,4 тис. і дедалі зріс до 442,3 тис. у 2021 році. Це означає, що країна вже втрачала понад 1% громадян у рік, що передував російському вторгненню.

Населення України швидко старіє: у 1990 році його медіанний вік становив 35 років; у 2010 році він перевищив 39 років, а у 2022 році, перед війною, він вже сягнув 41 року. Покоління бебі-буму, народжене після Другої світової війни, поповнює лави пенсіонерів (графік 2). Цей зсув поколінь означає, що Україна не може заміщати працівників, що вибувають, молодими. Загалом, у 2030 році сукупний демографічний тиск на економіку (поєднання смертності та зсуву поколінь) зросте до більш як 300 тис. осіб, які щороку вибуватимуть із робочої сили (графік 3). І цей тренд існував ще до початку війни.

Війна 2022 року та міграційна криза

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X