Україні потрібне зовнішнє управління?

16 вересня 2021, 09:00

Зовнішнє управління для України — це далеко не так страшно, як нам здається. Розгляньмо нашу державу в ролі стартапу, у якого є своя унікальна ідея і своя унікальна торгова пропозиція.

Найчастіше в політичному контексті під зовнішнім управлінням Україною мають на увазі підпорядкування іншим державам. Найчастіше говорять про США і Росію, набагато рідше про ЄС. Це логічно, з огляду на геополітичне становище України на світовій мапі.

Відео дня

Затяті прихильники Росії, що бажають повернути нас у васальне положення щодо цієї країни, роблять акцент на залежності української економіки від Міжнародного валютного фонду. На їхню думку, МВФ є щупальцями імперіалістичного спрута, який бажає потягнути Україну на економічне і політичне дно, зробивши нашу країну колонією Сполучених Штатів.

Зауважу, що основна функція Міжнародного валютного фонду полягає в наданні кредитів для закриття бюджетних дірок держав. Нам слід розібратися в причині виникнення цих дірок.

Розберімося, чи існують повністю незалежні держави? Під цим терміном я розумію ті держави, що не залежать від міжнародних економічних процесів. А саме — можуть забезпечувати свій добробут виключно внутрішнім споживанням, без експорту та імпорту товарів і послуг.

Як би ми не старалися, але ми не зможемо виявити на політичній і економічній карті світу державу, яка забезпечує всі свої потреби виключно внутрішніми ресурсами. Виробничі ланцюги більшості товарів у світі залежать від сотень виробників різних деталей і вузлів по всьому світу. Додана вартість «айфона», його ідея і програмне забезпечення створені в США, але сам айфон зібраний в Китаї, частина його наповнення — в Кореї, і так далі. А продають його по всьому світу. Компанія Apple, виробник «айфонів», починалася як стартап у 1976 році, а її перший великий інвестор — це венчурний фонд.

У 1977 році Sequoia Capital став першим інституціональним інвестором Apple. І отримав вплив на управлінські рішення компанії. Під впливом ми розуміємо не заглиблення в операційну діяльність, а участь в ухваленні стратегічних рішень. Інвестиційний фонд може направляти портфельний бізнес за потрібним маршрутом, щоб разом з ним досягти поставлених цілей. Насамперед — фінансових, але вони неможливі без інших. Але для початку фонд має повірити в ідею і команду стартапу, щоб повернути вкладені кошти з бажаним мультиплікатором.

Чи може Україна стати стартапом? Я твердо переконаний, що так. Але для цього нам потрібно сформулювати ідею нашого бізнесу, відповівши на запитання:

  1. У чому унікальна торгова пропозиція нашої держави?
  2. Як ми допомагаємо вирішувати глобальні світові проблеми та які саме?
  3. У чому наша технологічність?
  4. У яких нішах бізнесу ми відбудемося як успішний стартап?

Найголовніше запитання — у чому наша цінність?

Про Україну звично говорять, як про країну трудових мігрантів (заробітчан), айтівців, транзиту газу та експорту сировини — зерно, соняшник, руда, мінеральні продукти, і так далі. Будучи найбільшою країною Європи, ми нівелюємо свою цінність, з радістю купаючись у придуманій ворогами України «меншовартості».

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У чому ідея України як стартапу?

Інтелектуальні, трудові і природні ресурси України дають нам змогу вибрати не один-два, а цілий ряд стратегічних напрямів для бізнесу, цікавих глобальним інвесторам.

Візьмемо ринок землі. Сама собою земля — це цінність, але до неї потрібно додати вартість. Не обов’язково продавати зерно, якщо з нього можна виробляти печиво. Я не кажу про те, що Україні слід стати світовим лідером у виробництві печива, але акцентую на перетворенні нашої держави з експортера сировини і трудових ресурсів на експортера товарів з доданою вартістю.

У нас живуть і працюють висококласні IT-фахівці, здатні працювати з такими компаніями, як Google, Apple, Snapchat, Glovo і десятками інших лідерів інноваційного бізнесу. Це говорить про наявність інтелектуального потенціалу, який можна інтегрувати в українську економіку.

Україна — це країна-стартап, що вимагає професійних інвестицій

Припустимо собі, що ми запрошуємо закордонного інвестора для розвитку в Україні сектора Agritech. Адже у нас є мізки, земля і вміння вирощувати сільгосппродукти. Наш пітч — це пропозиція інвестицій в зазначену сферу в розмірі, скажімо, $50 мільярдів. Вкладення йдуть на будівництво технологічних ферм, заводів з виробництва дронів для контролю за полями і з виробництва вертикальних ферм, на розроблення SaaS-рішень для великих і середніх фермерських господарств, і так далі.

Отримані товари ми експортуємо в «багату Азію» — ОАЕ, Кувейт, Катар, Саудівську Аравію. Припустимо, прибуток з інвестицій становить 2х-4х. В результаті інвестор отримує прибуток від вкладень, ми отримуємо прибуток від експорту, ми отримуємо нові виробництва, ми отримуємо розумні гроші.

Що таке розумні гроші?

Не потрібно просити кошти на проїдання і затикання бюджетних дірок. Потрібно заробляти стільки, щоб цих дірок не було. Для цього і потрібні розумні гроші, разом з якими приходить досвід, кваліфікація та стратегічне управління інвестора.

Не потрібно шукати просто 50 мільярдів. Потрібно шукати партнерів-фахівців, які допоможуть правильно освоїти ці гроші. Тобто слід зробити такий собі борд директорів, що складається з інвесторів і стратегів, яких багато і називають зовнішнім управлінням.

Вони дають гроші і вони визначають стратегію їх повернення. Простою мовою — допомагають освоювати кошти так, щоб всі учасники операції отримали свою вигоду. Це свого роду грінфілд інвестиції в макророзмірі. Інвестор будує не один завод на території України, а сто заводів в рамках єдиної підприємної концепції, цілісної сфери бізнесу.

Звичайно, для реалізації цього сценарію зовнішнього інвестиційного управління Україні слід вирішити питання з чесністю судів і правоохоронної системи, провести всі необхідні реформи і показати світу чесне обличчя, а не хитру попу, про що часто нам і каже МВФ.

Україна — це країна-стартап, що вимагає професійних інвестицій. Причому сектор Agritech я навів як один очевидний з багатьох прикладів. Ми можемо займатися fintech, туризмом (третя стаття експорту у світовій економіці, до речі), розробленням AI систем і стати головним транспортним хабом «Європа — Азія».

І начхати на відмову від транзиту російського газу. Коли у вас багато грошей — ви диктуєте свою волю, а щоб їх було багато, вони мають бути розумними. Без зовнішнього інвестиційного управління ми з цим не впораємося.

Показати ще новини
Радіо НВ
X