Твої Мальдіви? Доведи. Що таке цивільна конфіскація, і чи запрацює вона в Україні
Простими слова, цивільна конфіскація направлена проти власності порушника, а не самого порушника
Корупція — ворог номер один для України. Подібні розголоси лунають від політиків незалежно від кольору партії. Проте, як показав час нашим танцюристам постійно щось заважає у боротьбі з цим ворогом.
Новообраний президент України та політсила «Слуга народу» не є винятком з правил. Так, серед інших механізмів боротьби із корупцією було запропоновано створити інститут цивільної конфіскації. Що це і чи варто на нього розраховувати?
Історія інституту цивільної конфіскації налічує декілька століть. Ще у середині 17 століття відповідно до норм Британського морського права, до суден які порушували правила морського права заходячи у порти Британії, могли бути застосовані санкції саме до судна, незалежно від правомірності дій його власника.
Простими слова, цивільна конфіскація направлена проти власності порушника, а не самого порушника.
У сучасному ж векторі розвитку, цивільна конфіскація набула популярності декілька десятиліть тому у США та Великій Британії у справах щодо протидії наркоторгівлі. Так, притягнути до кримінальної відповідальності перших осіб наркобізнесу вкрай складно, адже ланцюг постачання рано чи пізно обривався, а відповідно доказів для доведення справи до обвинувального вироку було недостатньо.
Водночас, в межах цивільної конфіскації правоохоронні органи звертаються до суду щодо стягнення майна (коштів, нерухомості, рухомого майна), а власник повинен довести у суді законність походження його майна. Таким чином, головною відмінністю застосування цивільної конфіскації поза межами кримінального провадження, є принцип змагальності сторін у цивільному процесі. Тоді як у кримінальному процесі обов’язок доказування покладається на сторону обвинувачення.
Саме перекладання обов’язку доказування щодо набутого майна на особу, що, зокрема, є порушенням ст. 62 Конституції України, й стало підставою для визнання неконституційною статтю кримінального кодексу «про незаконне збагачення».
З цивільною конфіскацією запропонованою президентом, справа ж інша. Відповідно до нововведених змін до цивільного процесуального кодексу, зокрема, позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається представником Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Справи розглядаються Вищим антикорупційним судом.
Позов щодо необґрунтованих активів пред’являється, зокрема, до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у випадку перевищення її активів над доходами у 500 і більше разів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (968 000 грн на даний момент). Позов може бути пред’явлено як щодо активів, набутих за три роки до набрання чинності законом, так і після.
Цікавим нововведенням щодо доказування у даній категорії справ є наступна норма: «У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, докази якої були більш переконливими у порівнянні з доказами іншої сторони».
Яким чином вищенаведена норма доповнює чи змінює діюче положення ст. 89 ЦПК — «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів» — незрозуміло.
Головне питання — чи буде інститут цивільної конфіскації дієвим інструментом?
Цивільна конфіскація у рожевих окулярах виглядає наступним чином — НАБУ, виявивши невідповідність активів доходам, що підтверджується відповідними доказами, звертається до Вищого антикорупційного суду. У суді відповідач не може надати доказів законного походження свого майна, суд ухвалює рішення на користь держави і яхта, хата, дача та $100 500 стягується на користь держави. Майно реалізується на прозорих майданчиках по ринковій вартості.
Проте, як і зазвичай буває, ідея непогана, але як вона буде реалізована покаже лише час.
Ба більше, не варто забувати, що відповідно до норм цивільного процесуального кодексу, сторона у справі має право вимагати компенсацію витрат на адвоката з іншої сторони.
І хоча законопроектом передбачено звільнення від сплати судового збору за подання позовних заяв у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, про компенсацію витрат на правову допомогу нічого не сказано.
Чи не вийде так, що замість того, щоб стягнути кошти у дохід держави, держава повинна буде компенсувати витрати на висококваліфікованих адвокатів?
