Топ-3 схеми, яких більше немає. Як біржова торгівля лісом перемагає корупцію

16 лютого, 11:21
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Останнім часом ринок лісу активно реформується. Відходять у минуле непрозорі механізми, такі як редукціони, закриті та підставні торги і прямі контракти.

Біржова торгівля дала можливість закрити щонайменше кілька корупційних годівниць і продовжує приносити державі відчутний прибуток. Біржі проходять серйозну перевірку, ліцензування, діють правила, яких дотримуються всі. За 11 місяців 2021 року загальний прибуток держави від продажу лісу виріс на 57% і становив 20,1 млрд гривень. Все це результат трансформацій ринку, що дали можливість закрити схеми, що раніше розчиняли реальні доходи галузі. Як саме?

Відео дня

Схема № 1: Зрив торгів і постачань

Перша схема — коли торги зривалися, а контракти — не виконувались. Взагалі, подібні речі відбувалися, щоб пізніше купити дешевше (про прямі договори буде нижче). І навіть часто використовувалися для шантажу. До того ж з обох боків: покупці могли вибити собі покупку за нижчою ціною, домовитись безпосередньо з лісгоспом, погрожуючи взагалі не забирати товар — і тоді деревина так і гнила на складах. Продавці ж розуміли, що від їхнього постачання безпосередньо залежить робота виробництв, тому (теоретично, звісно) могли вимагати власну винагороду, щоб провести відвантаження. У результаті рішення були десь на стику інтересів, покупці могли отримати знижки, а продавці (точніше, місцеві чиновники) — відкати. Заробляли усі, окрім держави.

Після початку реформи 1 липня 2021 року біржі посилили контроль за виконанням контрактів. Для цього працюють служби клірингу та моніторингу, в областях допомагають агенти. Завдяки цьому відсоток виконання договорів продовжує зростати. Несумлінних учасників чекають на санкції аж до заборони торгувати на майданчиках. Продавці та покупці розуміють, що намагатися обдурити систему може бути небезпечно.

Можливості отримати преференції ніхто більше не має, справедливі ціни тепер складаються на відкритих торгах, доступ до яких мають усі охочі.

Схема № 2: Ручні «біржі»

У професійній лісовій спільноті відомі історії з Волинської, Сумської, Харківської, Житомирської областей, де торги проводилися лише для певних учасників, і відомо про них було буквально за хвилини до «аукціону». Звісно ж, ціни на продукцію складалися значно нижчі за ринкові. Покупці та продавці укладали угоди на заздалегідь визначених умовах, лише прикриваючись аукціонами на власних майданчиках.

Насправді такі схеми були поширені по всій Україні. Майданчиків, які формально організовували торги, було приблизно 600. «Біржами» у строгому розумінні цього слова вони не були, виступаючи радше прокладками між заздалегідь відомими компаніями.

Про нормальне поповнення бюджету та відновлення лісфонду говорити в такій системі не було чого. Прибуток осідав у руках причетних до схем, тоді як державні лісгоспи брали на себе всі збитки від подібного «бізнесу».

Такі «біржі» просто не можуть існувати за цивілізованого регулювання. Після проведення біржової реформи вони не змогли отримати ліцензії, відповідно не можуть бути організаторами торгів необробленою деревиною. Схему закрито.

Схема № 3: Прямі договори

Історично продажі значної частини необробленої деревини в Україні здійснювали державні лісгоспи за прямими договорами. Це унеможливлювало контроль держави над реальними обсягами продажів. Прямі договори були чи не найбільшим розсадником корупції, де неможливо було проконтролювати умови угод.

Як показало дослідження KSE, ціни в них виявлялися нижчими за всі інші сегменти ринку. Для держави така модель торгів лісгоспів завдавала збитків, тоді як на них могли заробляти відповідальні за укладання угод чиновники, які часто пов’язані з кінцевими покупцями.

Наявність прямих договорів також створювала можливість за документами купити дерево третього ґатунку, заплатити за нього, а реально отримати перший сорт. Або занизити кубатуру (інакше кажучи, обсяг) заготівлі на 1 га лісу. Проте часи змінюються і подібні способи торгівлі поступово йдуть у минуле. Але це не означає, що за збереження реформи не потрібно боротися.

Немає шляху назад

Зараз уся деревина продається через відкриті аукціони. Преференцій ні для кого більше немає, як і можливості отримати законний ресурс через тіньові схеми. На майданчиках, що пройшли ліцензування, суворо стежать за дотриманням умов контрактів з обох сторін: покупців і продавців. Натомість їм забезпечують рівні та прозорі умови роботи.

На біржах також відстежують дивні стрибки у ставках. Ба більше, бізнесмени та компанії, які є ненадійними та порушують правила, можуть бути піддані санкціям аж до недопуску до наступних аукціонів.

Саме для цього потрібна нова система, яка враховує зобов’язання всіх сторін торгів, а також є зрозумілою та прозорою. Гарні новини ще в тому, що кількість заявок на біржові ліцензії в Україні поступово зростає — конкуренція серед майданчиків робить ринок здоровішим. І незабаром ми побачимо нових дуже цікавих учасників.

Дуже важливо не допустити відкочування реформи. Адже зламати те, що вже успішно працює, дуже просто — достатньо кількох законодавчих змін і все повернеться назад. Допустити повернення корупційних схем, описаних вище, не можна. Слід тримати заданий цивілізований курс, продовжувати використання прогресивних інструментів і підвищувати якості сервісу. Від цього виграють усі.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X