Як сподобатися українцям та заслужити їх довіру. Спойлер — не ускладнюйте
Чому сумлінні та відповідальні відмінники зараз не в тренді
Вперед та вгору, швидко бігти, змінювати та змінюватися, перемагати та лідирувати виявилися найактуальнішими гаслами 2019 року. У красиво упакованих емоційних формах українці знаходили симпатичні для себе ідеї, які резонували та відгукувались із емпатією. Адже всім хочеться кращого, за короткий час і легкими зусиллями. І в цьому швидкому стрімі емоційно-привабливих швидкоплинних мемів мало місця виявилося для базових цінностей та логічних причинно-наслідкових зв’язків.
Чому EQ перемагає IQ
Все дуже просто. Люди із високим емоційним інтелектом (EQ) веселі, із заразним почуттям гумору, їм легко вдається впливати на інших та затягувати прихильників на свою сторону. У своїх взаєминах та комунікаціях вони апелюють до симпатії і завдяки цьому нарощують свій потенціал ефективності та лідерства.
Людей із високим коефіцієнтом інтелекту (IQ) зазвичай вважають нудними, адже вони ґрунтовно та фундаментально розповідають про раціональні аргументи із логічними умовиводами. Щоб їх зрозуміти, потрібно і самому включатись у розумовий процес, а це вже додаткові зусилля роботи мозку. Та кому це потрібно, якщо можна перейти на сторону лайтової версії емоційності, піднявши собі настрій.
Поки носії емоційного інтелекту зростають, лідирують та перемагають, збудливість стає ціннішою за раціональність. Сумлінні та відповідальні відмінники зараз не в тренді. Влада в руках харизми, швидкого кліпового мислення та впливовості.
Очевидно, що зараз такий актуальний суспільний запит на різні тренінги із розвитку лідерства, харизми та технологій впливу, на яких ґрунтовно-базових речей не вчать. Цього здобувають у школі, університеті, а ще в прочитаних книгах — якщо говорити про саморозвиток особистості. На жаль, ми бачимо, як освітні інституції в цілому та педагоги втрачають свій суспільно значущий авторитет.
«Як» важливіше за «що»
Ще одна тенденція розростаючого кліпового мислення — це коли форма важливіша за зміст, відео — за текст, а картинка — за слова. Краще сто раз побачити, ніж один раз прочитати. Адже комфортно сприймати інформацію просто, без зусиль, фільтруючи за простим методом «зайшло — не зайшло», «сподобалось — не сподобалось», без зайвих зусиль на власне осмислення. Краще взяти вже готову порцію упакованої інформацію, ніж поратися із сировиною, щоб створити власний hand made. Легкий мем цікавішиий за статтю.
Обертання зі сторони в сторону
Із лірики до фізики. Про який сьогоднішній статус сприйняття інформації та способи завойовувати друзів і прихильників не говорили, все одно це швидко змінюється. До прикладу можна навести маятник французького фізика Фуко. Коли він проводив свої експерименти, то переконався, що чим більше маятник відхиляється в одну сторону, тим із вищою швидкістю він прямує до протилежного полюсу.
Накладаючи цю фізичну модель на суспільну, можна припустити, що на зміну емоціо знову повернеться раціо. В історії вже так було: на зміну раціональної Античності настала епоха емоційного Середньовіччя. А потім знову — відродження Античності у Ренесансі, Просвітництво, Новий час… Хитання маятника від емоціо до раціо відбувається і в межах однієї пост-капіталістичної епохи. Тому коли в Україні набридне емоційне підґрунтя або настане емоційне вигорання та виснаження, знову включиться в роботу суспільний мозок. На зміну віри прийде довіра, замість картинки — дослідження, замість риторики — базові системи.
Може я трохи і перебільшила у своїх метафорах, але саме це спостерігаю, що відбувається в школі, в університеті, соціальних мережах та зверненнях лідерів країни. Достовірні джерела інформації, на які все частіше спираються, це — «друг», «знайомий», блогер, а не експерт, дослідження чи наукова спільнота. Поки це подобається українцям. Втім, вірити та довіряти — це різні категорії. Віра — це процес, що завершується результатом довіри, з аргументами, фактами, прикладами та причинно-наслідковими зв’язками.
